До филип'ян

Розділ 4

1 Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!

5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.

7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.

8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!

9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами!

10 Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.

11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.

19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь.

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.

23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.

Послание к филиппийцам

Глава 4

1 Итак, братья мои возлюбленные и вожделенные, радость и венец мой, стойте так в Господе, возлюбленные.

2 Еводию прошу и Синтихию прошу мыслить одно и то же в Господе.

3 Да и тебя прошу, истинный соработник, помогай им, этим женщинам, которые подвизались за Евангелие вместе со мной, и с Климентом и прочими сотрудниками моими, имена которых в книге жизни.

4 Радуйтесь в Господе всегда; и снова скажу, радуйтесь.

5 Кротость ваша да будет известна всем людям; Господь близко.

6 Ни о чём не заботьтесь, но во всём, в молитве и прошении, с благодарением открывайте просьбы ваши пред Богом.

7 И мир Божий, превосходящий всякий ум, соблюдет сердца ваши и мысли ваши во Христе Иисусе.

8 Итак, братья, всё, что истинно, что честно, что справедливо, что чисто, что любезно, что похвально, — если есть какая добродетель и если есть какая похвала, — об этом помышляйте.

9 Чему вы научились, и что приняли, и услышали и увидели во мне, — то делайте, и Бог мира будет с вами.

10 Я весьма возрадовался в Господе, что вот наконец вы дали расцвести вашей заботе о мне, — оттого что вы не переставали заботиться, но вам не представлялся случай.

11 Не то, чтобы я говорил под влиянием нужды; ибо я научился быть довольным теми условиями, в которых нахожусь.

12 Я умею жить и в скудости, умею жить и в изобилии. Во всём и везде я научен и насыщаться и голодать, и изобиловать и нуждаться.

13 Всё могу в Укрепляющем меня.

14 Но вы хорошо сделали, приняв участие в моей скорби.

15 Но и вы, Филиппийцы, знаете, что в начале Евангелия, когда я вышел из Македонии, ни одна церковь не оказала мне участия в деле выдачи и получения, кроме вас одних,

16 потому что вы и в Фессалонику и раз и два прислали мне на нужду.

17 Не то, чтобы я искал даяния, но я ищу плода, умножающегося к вашей прибыли.

18 А я получил всё и изобилую, я преисполнен всем, получив от Епафродита посланное вами, как запах благоухания, как жертву приятную, благоугодную Богу.

19 Бог же мой восполнит всякую нужду вашу по богатству Своему в славе во Христе Иисусе.

20 Богу же и Отцу нашему слава во веки веков, аминь.

21 Приветствуйте каждого святого во Христе Иисусе. Приветствуют вас все братья, которые со мной.

22 Приветствуют вас все святые, в особенности же из дома Кесаря.

23 Благодать Господа Иисуса Христа с духом вашим.

До филип'ян

Розділ 4

Послание к филиппийцам

Глава 4

1 Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

1 Итак, братья мои возлюбленные и вожделенные, радость и венец мой, стойте так в Господе, возлюбленные.

2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

2 Еводию прошу и Синтихию прошу мыслить одно и то же в Господе.

3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

3 Да и тебя прошу, истинный соработник, помогай им, этим женщинам, которые подвизались за Евангелие вместе со мной, и с Климентом и прочими сотрудниками моими, имена которых в книге жизни.

4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!

4 Радуйтесь в Господе всегда; и снова скажу, радуйтесь.

5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!

5 Кротость ваша да будет известна всем людям; Господь близко.

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.

6 Ни о чём не заботьтесь, но во всём, в молитве и прошении, с благодарением открывайте просьбы ваши пред Богом.

7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.

7 И мир Божий, превосходящий всякий ум, соблюдет сердца ваши и мысли ваши во Христе Иисусе.

8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!

8 Итак, братья, всё, что истинно, что честно, что справедливо, что чисто, что любезно, что похвально, — если есть какая добродетель и если есть какая похвала, — об этом помышляйте.

9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами!

9 Чему вы научились, и что приняли, и услышали и увидели во мне, — то делайте, и Бог мира будет с вами.

10 Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.

10 Я весьма возрадовался в Господе, что вот наконец вы дали расцвести вашей заботе о мне, — оттого что вы не переставали заботиться, но вам не представлялся случай.

11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

11 Не то, чтобы я говорил под влиянием нужды; ибо я научился быть довольным теми условиями, в которых нахожусь.

12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

12 Я умею жить и в скудости, умею жить и в изобилии. Во всём и везде я научен и насыщаться и голодать, и изобиловать и нуждаться.

13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

13 Всё могу в Укрепляющем меня.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

14 Но вы хорошо сделали, приняв участие в моей скорби.

15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

15 Но и вы, Филиппийцы, знаете, что в начале Евангелия, когда я вышел из Македонии, ни одна церковь не оказала мне участия в деле выдачи и получения, кроме вас одних,

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

16 потому что вы и в Фессалонику и раз и два прислали мне на нужду.

17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

17 Не то, чтобы я искал даяния, но я ищу плода, умножающегося к вашей прибыли.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.

18 А я получил всё и изобилую, я преисполнен всем, получив от Епафродита посланное вами, как запах благоухания, как жертву приятную, благоугодную Богу.

19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

19 Бог же мой восполнит всякую нужду вашу по богатству Своему в славе во Христе Иисусе.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь.

20 Богу же и Отцу нашему слава во веки веков, аминь.

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

21 Приветствуйте каждого святого во Христе Иисусе. Приветствуют вас все братья, которые со мной.

22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.

22 Приветствуют вас все святые, в особенности же из дома Кесаря.

23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.

23 Благодать Господа Иисуса Христа с духом вашим.