До филип'янРозділ 4 |
1 |
2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі. |
3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя. |
4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте! |
5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько! |
6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою. |
7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі. |
8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це! |
9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами! |
10 |
11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю. |
12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. |
13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі. |
14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі. |
15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви, |
16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня. |
17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу. |
18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну. |
19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі. |
20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь. |
21 |
22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому. |
23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь. |
Послание апостола Павла христианам в ФилиппахГлава 4 |
1 |
2 |
3 Да и тебя, мой верный Сизиг, прошу: помоги этим женщинам. Они подвизались в возвещении Благой Вести вместе со мною и с Климентом и с прочими соработниками моими, имена которых записаны в Книге жизни. |
4 |
5 Пусть знают все, как вы добры и мягкосердечны. Господь близко; |
6 не тревожьтесь ни о чем, но в любом случае в молитве и прошении с благодарностью открывайте свои желания Богу. |
7 Тогда мир Божий, мир, который выше человеческого понимания, сохранит во Христе Иисусе ваши сердца и ваши мысли. |
8 |
9 Делайте всегда то, чему вы научились, что приняли и услышали от меня, что видели во мне, и Бог мира будет с вами. |
10 |
11 Не из-за нужды своей говорю это — я научился довольствоваться тем, что есть у меня. |
12 Умею жить и в скудости, умею и в достатке; во всё я посвящен и всему научен: насыщаться и голодать, быть в достатке и нуждаться. |
13 Ко всему готов я силою Того, Кто укрепляет меня. |
14 |
15 Вам, филиппийцы, известно, что в первые дни моей проповеди Благой Вести, когда я покинул Македонию, ни одна из церквей, кроме вашей, не пошла на такие отношения со мной, когда можно и давать, и получать. |
16 Вы даже в Фессалонику не раз посылали мне на нужды мои. |
17 Впрочем, я не даров для себя ищу, а того, что умножило бы вашу прибыль из-за этих даров. |
18 У меня есть всё необходимое и даже сверх того: я полностью теперь обеспечен, получив от Эпафродита посланное вами. Щедрость ваша — как благовонное курение, как жертва приятная и угодная Богу. |
19 А Он, по богатству славы Своей во Христе Иисусе, даст вам всё, в чем вы сами нуждаетесь. |
20 |
21 |
22 как и весь народ Божий, а особенно — из дома кесаря. |
23 |
До филип'янРозділ 4 |
Послание апостола Павла христианам в ФилиппахГлава 4 |
1 |
1 |
2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі. |
2 |
3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя. |
3 Да и тебя, мой верный Сизиг, прошу: помоги этим женщинам. Они подвизались в возвещении Благой Вести вместе со мною и с Климентом и с прочими соработниками моими, имена которых записаны в Книге жизни. |
4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте! |
4 |
5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько! |
5 Пусть знают все, как вы добры и мягкосердечны. Господь близко; |
6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою. |
6 не тревожьтесь ни о чем, но в любом случае в молитве и прошении с благодарностью открывайте свои желания Богу. |
7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі. |
7 Тогда мир Божий, мир, который выше человеческого понимания, сохранит во Христе Иисусе ваши сердца и ваши мысли. |
8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це! |
8 |
9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами! |
9 Делайте всегда то, чему вы научились, что приняли и услышали от меня, что видели во мне, и Бог мира будет с вами. |
10 |
10 |
11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю. |
11 Не из-за нужды своей говорю это — я научился довольствоваться тем, что есть у меня. |
12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі. |
12 Умею жить и в скудости, умею и в достатке; во всё я посвящен и всему научен: насыщаться и голодать, быть в достатке и нуждаться. |
13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі. |
13 Ко всему готов я силою Того, Кто укрепляет меня. |
14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі. |
14 |
15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви, |
15 Вам, филиппийцы, известно, что в первые дни моей проповеди Благой Вести, когда я покинул Македонию, ни одна из церквей, кроме вашей, не пошла на такие отношения со мной, когда можно и давать, и получать. |
16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня. |
16 Вы даже в Фессалонику не раз посылали мне на нужды мои. |
17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу. |
17 Впрочем, я не даров для себя ищу, а того, что умножило бы вашу прибыль из-за этих даров. |
18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну. |
18 У меня есть всё необходимое и даже сверх того: я полностью теперь обеспечен, получив от Эпафродита посланное вами. Щедрость ваша — как благовонное курение, как жертва приятная и угодная Богу. |
19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі. |
19 А Он, по богатству славы Своей во Христе Иисусе, даст вам всё, в чем вы сами нуждаетесь. |
20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь. |
20 |
21 |
21 |
22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому. |
22 как и весь народ Божий, а особенно — из дома кесаря. |
23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь. |
23 |