ПсалмиПсалом 18 |
|
1 |
|
2 Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозві́д. |
|
3 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, — |
|
4 без мови й без слів, не чутни́й їхній голос, |
|
5 та по ці́лій землі пішов ві́дголос їхній, і до кра́ю вселе́нної їхні слова́! Для сонця наме́та поставив у них, — |
|
6 а воно, немов той молоди́й, що вихо́дить із-під балдахи́ну свого, — воно ті́шиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу! |
|
7 Вихід його́ з краю неба, а о́біг його — аж на кі́нці його, і від спеки його ніщо не захова́ється. |
|
8 Господній Зако́н досконалий, — він змі́цнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосві́дченого умудряє. |
|
9 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселя́ють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює. |
|
10 Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. При́суди Господа — правда, вони справедливі всі ра́зом, |
|
11 дорожчі вони понад золото і понад бе́зліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільнико́вий, — |
|
12 і раб Твій у них бережки́й, а в дотри́манні їх — нагорода велика. |
|
13 А по́милки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене, |
|
14 і від сваві́льців Свого раба захова́й, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очи́щений. |
|
15 Нехай бу́дуть із волі Твоє́ї слова́ моїх уст, а думки́ мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю! |
ЗабурПеснь 18 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
ПсалмиПсалом 18 |
ЗабурПеснь 18 |
|
1 |
1 |
|
2 Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозві́д. |
2 |
|
3 Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, — |
3 |
|
4 без мови й без слів, не чутни́й їхній голос, |
4 |
|
5 та по ці́лій землі пішов ві́дголос їхній, і до кра́ю вселе́нної їхні слова́! Для сонця наме́та поставив у них, — |
5 |
|
6 а воно, немов той молоди́й, що вихо́дить із-під балдахи́ну свого, — воно ті́шиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу! |
6 |
|
7 Вихід його́ з краю неба, а о́біг його — аж на кі́нці його, і від спеки його ніщо не захова́ється. |
7 |
|
8 Господній Зако́н досконалий, — він змі́цнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосві́дченого умудряє. |
8 |
|
9 Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселя́ють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює. |
9 |
|
10 Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. При́суди Господа — правда, вони справедливі всі ра́зом, |
10 |
|
11 дорожчі вони понад золото і понад бе́зліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільнико́вий, — |
11 |
|
12 і раб Твій у них бережки́й, а в дотри́манні їх — нагорода велика. |
12 |
|
13 А по́милки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене, |
13 |
|
14 і від сваві́льців Свого раба захова́й, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очи́щений. |
14 |
|
15 Нехай бу́дуть із волі Твоє́ї слова́ моїх уст, а думки́ мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю! |
15 |