Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 30

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.

2 На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!

3 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!

4 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!

5 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!

6 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!

7 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.

8 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,

9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!

10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,

11 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!

12 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!

13 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.

14 Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,

15 а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“

16 В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!

17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,

18 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,

19 нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!

20 Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!

21 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!

22 Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!

23 А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“ Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.

24 Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.

25 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!

Псалтирь

Псалом 30

1 Начальнику хора. Псалом Давидов. [Во время смятения].

2 На Тебя, Господи, уповаю; не оставь меня в стыде вечном, по правде Твоей избавь меня.

3 Приклони ко мне ухо Твое, поспеши, спаси меня. Будь мне каменною твердынею, крепкою оградою, где бы спастись мне.

4 Ибо Ты каменная гора моя и ограда моя, ради имени Твоего руководствуй меня и управляй мною.

5 Выведи меня из сети, которую тайно поставили мне; ибо Ты крепость моя.

6 В Твою руку предаю дух мой, Ты избавлял меня, Господи, Боже истины.

7 Ненавижу почитателей тленных идолов; уповаю на Господа.

8 Буду радоваться и веселиться о милости Твоей, когда воззришь на бедствие мое, узнаешь горесть души моей,

9 Не предашь меня в руки врага, поставишь ноги мои на пространном месте.

10 Помилуй меня, Господи; ибо тесно мне, изныло от тоски око мое, душа моя и сердце мое;

11 Ибо истощилась в печали жизнь моя, и лета мои в стенаниях. Ослабела от страдания моего сила моя, и кости мои измождились.

12 От множества врагов моих я сделался посмешищем у самых соседей моих, и страшилищем для знакомых моих; видящие меня на улице бегут от меня.

13 Я забыт, как мертвый, нет меня в сердцах, я как разбитый сосуд.

14 Ибо слышу злоречия многих, отвсюду ужас, когда они вместе сговариваются на меня, умышляют исторгнуть душу мою.

15 А я на Тебя, Господи, уповаю, я говорю: Ты мой Бог.

16 В Твоей руке дни мои, исхити меня из руки врагов моих, и гонителей моих.

17 Яви светлое лице Твое рабу Твоему, спаси меня милостию Твоею,

18 Господи! не оставь меня в стыде, ибо Тебя призываю. Да посрамятся нечестивые, да умолкнут и падут в ад.

19 Да онемеют уста лживые, которые против праведника говорят дерзко, с гордостью и презрением!

20 Как много у Тебя благ, которые Ты хранишь для боящихся Тебя, и которые Ты даруешь уповающим на Тебя пред сынами человеческими!

21 Ты укрываешь их под покровом лица Твоего от мятежей людских, скрываешь их под сень от враждебного языка.

22 Благословен Господь, что явил мне дивную милость, как бы введя меня в укрепленный город!

23 В смятении я сказал было: отлучен я от очей Твоих; но Ты услышал молитвенный глас мой, когда я призвал Тебя.

24 Любите Господа, все святые Его; Господь хранит верность; и поступающим гордо воздает с избытком.

25 Будьте мужественны, и да будет твердо сердце ваше, все надеющиеся на Господа.

Псалми Псалом 30	Псалтирь Псалом 30
1 Для дириґента хору. Псалом Давидів.	1 Начальнику хора. Псалом Давидов. [Во время смятения].
2 На Тебе наді́юсь я, Господи, хай не буду повік засоро́млений, ви́зволь мене в Своїй правді!	2 На Тебя, Господи, уповаю; не оставь меня в стыде вечном, по правде Твоей избавь меня.
3 Нахили Своє ухо до ме́не, скоро мене поряту́й, стань для мене могу́тньою ске́лею, домом тверди́ні, щоб спас Ти мене!	3 Приклони ко мне ухо Твое, поспеши, спаси меня. Будь мне каменною твердынею, крепкою оградою, где бы спастись мне.
4 Бо ти ске́ля моя та тверди́ня моя, і ради Йме́ння Свого Ти будеш провадити мене́ й керувати мене́!	4 Ибо Ты каменная гора моя и ограда моя, ради имени Твоего руководствуй меня и управляй мною.
5 Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!	5 Выведи меня из сети, которую тайно поставили мне; ибо Ты крепость моя.
6 У руку Твою доруча́ю я духа свого́, — і Ти мене ви́зволиш, Господи, Боже правди!	6 В Твою руку предаю дух мой, Ты избавлял меня, Господи, Боже истины.
7 Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.	7 Ненавижу почитателей тленных идолов; уповаю на Господа.
8 Я буду радіти та ті́шитися в Твоїй ми́лості, що побачив Ти горе моє, що пригля́нувся Ти до скорбо́ти моєї душі,	8 Буду радоваться и веселиться о милости Твоей, когда воззришь на бедствие мое, узнаешь горесть души моей,
9 і мене не віддав в руку ворога, на місці розло́гім поставив Ти ноги мої!	9 Не предашь меня в руки врага, поставишь ноги мои на пространном месте.
10 Помилуй мене, Господи, бо тісно мені, — від горя вже ви́снажилось моє око, душа моя й нутро моє,	10 Помилуй меня, Господи; ибо тесно мне, изныло от тоски око мое, душа моя и сердце мое;
11 бо скінчи́лось життя моє в сму́тку, а роки мої — у квилі́нні, моя сила спіткну́лася через мій гріх, і ви́снажились мої кості!	11 Ибо истощилась в печали жизнь моя, и лета мои в стенаниях. Ослабела от страдания моего сила моя, и кости мои измождились.
12 Я в усіх ворогів своїх став посміхо́вищем, надто сусідам своїм, і страхі́ттям — знайо́мим моїм, хто бачить надво́рі мене — утікають від мене!	12 От множества врагов моих я сделался посмешищем у самых соседей моих, и страшилищем для знакомых моих; видящие меня на улице бегут от меня.
13 Я забутий у серці, немов той небі́жчик, став я немов та розбита посу́дина.	13 Я забыт, как мертвый, нет меня в сердцах, я как разбитый сосуд.
14 Бо чую багато шепта́ння, страха́ння навко́ло, як змовляються ра́зом на мене, — вони замишляють забрати мою душу,	14 Ибо слышу злоречия многих, отвсюду ужас, когда они вместе сговариваются на меня, умышляют исторгнуть душу мою.
15 а я покладаю наді́ю на Тебе, о Господи, я кажу́: „Ти мій Бог!“	15 А я на Тебя, Господи, уповаю, я говорю: Ты мой Бог.
16 В Твою руку кладу́ свою долю, — Ти ж ви́зволь мене від руки ворогів моїх і моїх переслі́дників!	16 В Твоей руке дни мои, исхити меня из руки врагов моих, и гонителей моих.
17 Хай засяє обличчя Твоє на Твого раба, та спаси мене в ласці Своїй,	17 Яви светлое лице Твое рабу Твоему, спаси меня милостию Твоею,
18 Господи, щоб не бути мені посоро́мленим, що кличу до Тебе! Нехай посоро́млені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шео́лу,	18 Господи! не оставь меня в стыде, ибо Тебя призываю. Да посрамятся нечестивые, да умолкнут и падут в ад.
19 нехай заніміють облу́дні уста́, що гидо́ту говорять на праведного із пихо́ю й погордою!	19 Да онемеют уста лживые, которые против праведника говорят дерзко, с гордостью и презрением!
20 Яка величе́зна Твоя доброта́, яку заховав Ти для тих, хто боїться Тебе, яку пригото́вив для тих, хто на Тебе наді́ється перед лю́дськими синами!	20 Как много у Тебя благ, которые Ты хранишь для боящихся Тебя, и которые Ты даруешь уповающим на Тебя пред сынами человеческими!
21 Ти їх у засло́ні обличчя Свого́ заховаєш від лю́дських тене́т, Ти їх від лихих язиків у наметі сховаєш!	21 Ты укрываешь их под покровом лица Твоего от мятежей людских, скрываешь их под сень от враждебного языка.
22 Благослове́нний Госпо́дь, що вчинив мені милість чудо́вну Свою в оборо́нному місті!	22 Благословен Господь, что явил мне дивную милость, как бы введя меня в укрепленный город!
23 А я говорив у своїм побенте́женні: „Я відрі́заний з-перед оче́й Твоїх!“ Та дійсно Ти вислухав голос блага́ння мого, коли я до Тебе взива́в.	23 В смятении я сказал было: отлучен я от очей Твоих; но Ты услышал молитвенный глас мой, когда я призвал Тебя.
24 Любіть Господа, усі святії Його, — стереже́ Господь вірних, а гордому з лишком відплачує.	24 Любите Господа, все святые Его; Господь хранит верность; и поступающим гордо воздает с избытком.
25 Будьте сильні, і хай буде міцне́ ваше серце, усі, хто наді́ю поклада́є на Господа!	25 Будьте мужественны, и да будет твердо сердце ваше, все надеющиеся на Господа.

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Псалми

Псалом 30

Псалтирь

Псалом 30

Старий
завіт

Новий
завіт