Буття

Розділ 28

1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.

4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“.

5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: „Не бери жінки з дочок ханаанських“,

7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній.

13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.

14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.

15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“.

16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“

17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“.

18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом,

22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“

Бытие

Глава 28

1 И призвал Исаак Иакова, и благословил его, и заповедал ему, говоря: не бери себе жены из дочерей Ханаанских.

2 Встань, пойди в Месопотамию, в дом Вафуила, отца матери твоей, и возьми себе жену оттуда, из дочерей Лавана, брата матери твоей.

3 Бог же Всемогущий да благословит тебя, да расплодит тебя, и да размножит тебя, чтобы ты сделался сонмом народов.

4 И да даст тебе благословение Авраамово, тебе и потомству твоему с тобою, да наследуешь ты землю странствования твоего, которую Бог дал Аврааму.

5 Таким образом Исаак отпустил Иакова, и он пошел в Месопотамию, к Лавану, сыну Вафуила Арамеянина, к брату Ревекки, матери Иакова и Исава.

6 Исав увидел, что Исаак благословил Иакова, и послал его в Месопотамию, взять себе жену оттуда, заповедав ему при благословении, и сказав: не бери жены из дочерей Ханаанских;

7 И что Иаков послушался отца своего и матери своей, и пошел в Месопотамию;

8 И увидел Исав, что дочери Ханаанские не угодны Исааку, отцу его:

9 И пошел Исав к Измаилу, и взял себе в жену Махалафу, дочь Измаила, сына Авраамова, сестру Наваиофову, сверх других жен своих.

10 Иаков же, вышедши из Вирсавии, чтоб идти в Харран,

11 Пришел на одно место, и остался там ночевать, потому что зашло солнце. И взял один из бывших на том месте камней, и положил себе в головы, и лег на том месте.

12 И видит во сне: вот, лестница стоит на земле, а верх ее касается небес; и се, Ангелы Божии восходят и нисходят по ней.

13 И се, Иегова стоит на ней, и говорит: Я Иегова, Бог Авраама, отца твоего, и Бог Исаака. Землю, на которой ты лежишь, Я дам тебе и потомству твоему.

14 И будет потомство твое, как песок земный; и распространится к морю, и к востоку, и к северу, и к полудню; и благословятся в тебе и в семени твоем все племена земные.

15 И се, Я с тобою; и сохраню тебя везде, куда ты ни пойдешь; и возвращу тебя в сию землю; ибо Я не оставлю тебя, пока не исполню того, что Я сказал тебе.

16 И пробудился Иаков от сна своего, и сказал: точно Иегова на месте сем; а я не знал.

17 И убоялся, и сказал: как страшно сие место! Это не иное что, как дом Божий, это врата небесные.

18 Встав поутру, Иаков взял камень, который был у него в головах, и поставил его памятником; и возлил елей на верх его.

19 И нарек имя месту тому: Вефиль {Дом Божий}; а прежнее имя того города было: Луз,

20 И положил Иаков обет, говоря: если Бог будет со мною, и сохранит меня в пути сем, в который я иду, и даст мне хлеб есть, и одежду одеться;

21 И я в мире возвращусь в дом отца моего, и будет Иегова моим Богом:

22 То этот камень, который я поставил памятником, да будет домом Божиим; и из всего, что Ты, Боже, даруешь мне, я дам Тебе десятую часть.

Буття

Розділ 28

Бытие

Глава 28

1 І покликав Ісак Якова, і поблагословив його, і наказав йому та й промовив: „Не бери жінки з дочок ханаанських.

1 И призвал Исаак Иакова, и благословил его, и заповедал ему, говоря: не бери себе жены из дочерей Ханаанских.

2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.

2 Встань, пойди в Месопотамию, в дом Вафуила, отца матери твоей, и возьми себе жену оттуда, из дочерей Лавана, брата матери твоей.

3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів.

3 Бог же Всемогущий да благословит тебя, да расплодит тебя, и да размножит тебя, чтобы ты сделался сонмом народов.

4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“.

4 И да даст тебе благословение Авраамово, тебе и потомству твоему с тобою, да наследуешь ты землю странствования твоего, которую Бог дал Аврааму.

5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава.

5 Таким образом Исаак отпустил Иакова, и он пошел в Месопотамию, к Лавану, сыну Вафуила Арамеянина, к брату Ревекки, матери Иакова и Исава.

6 І побачив Ісав, що Ісак поблагословив Якова, і послав його до Падану арамейського, щоб узяв собі звідти жінку, і поблагословив його, кажучи: „Не бери жінки з дочок ханаанських“,

6 Исав увидел, что Исаак благословил Иакова, и послал его в Месопотамию, взять себе жену оттуда, заповедав ему при благословении, и сказав: не бери жены из дочерей Ханаанских;

7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського.

7 И что Иаков послушался отца своего и матери своей, и пошел в Месопотамию;

8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його,

8 И увидел Исав, что дочери Ханаанские не угодны Исааку, отцу его:

9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку.

9 И пошел Исав к Измаилу, и взял себе в жену Махалафу, дочь Измаила, сына Авраамова, сестру Наваиофову, сверх других жен своих.

10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, і пішов до Харану.

10 Иаков же, вышедши из Вирсавии, чтоб идти в Харран,

11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці.

11 Пришел на одно место, и остался там ночевать, потому что зашло солнце. И взял один из бывших на том месте камней, и положил себе в головы, и лег на том месте.

12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній.

12 И видит во сне: вот, лестница стоит на земле, а верх ее касается небес; и се, Ангелы Божии восходят и нисходят по ней.

13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м.

13 И се, Иегова стоит на ней, и говорит: Я Иегова, Бог Авраама, отца твоего, и Бог Исаака. Землю, на которой ты лежишь, Я дам тебе и потомству твоему.

14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі.

14 И будет потомство твое, как песок земный; и распространится к морю, и к востоку, и к северу, и к полудню; и благословятся в тебе и в семени твоем все племена земные.

15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“.

15 И се, Я с тобою; и сохраню тебя везде, куда ты ни пойдешь; и возвращу тебя в сию землю; ибо Я не оставлю тебя, пока не исполню того, что Я сказал тебе.

16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“

16 И пробудился Иаков от сна своего, и сказал: точно Иегова на месте сем; а я не знал.

17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“.

17 И убоялся, и сказал: как страшно сие место! Это не иное что, как дом Божий, это врата небесные.

18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх.

18 Встав поутру, Иаков взял камень, который был у него в головах, и поставил его памятником; и возлил елей на верх его.

19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз.

19 И нарек имя месту тому: Вефиль {Дом Божий}; а прежнее имя того города было: Луз,

20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись,

20 И положил Иаков обет, говоря: если Бог будет со мною, и сохранит меня в пути сем, в который я иду, и даст мне хлеб есть, и одежду одеться;

21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом,

21 И я в мире возвращусь в дом отца моего, и будет Иегова моим Богом:

22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“

22 То этот камень, который я поставил памятником, да будет домом Божиим; и из всего, что Ты, Боже, даруешь мне, я дам Тебе десятую часть.