БуттяРозділ 28 |
1 |
2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї. |
3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів. |
4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“. |
5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. |
6 |
7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського. |
8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його, |
9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку. |
10 |
11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці. |
12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній. |
13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м. |
14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі. |
15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“. |
16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“ |
17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“. |
18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх. |
19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз. |
20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, |
21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом, |
22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“ |
БытиеГлава 28 |
1 И призвал Исаак Иакова, и благословил его, и заповедал ему, говоря: не бери себе жены из дочерей Ханаанских. |
2 Встань, пойди в Месопотамию, в дом Вафуила, отца матери твоей, и возьми себе жену оттуда, из дочерей Лавана, брата матери твоей. |
3 Бог же Всемогущий да благословит тебя, да расплодит тебя, и да размножит тебя, чтобы ты сделался сонмом народов. |
4 И да даст тебе благословение Авраамово, тебе и потомству твоему с тобою, да наследуешь ты землю странствования твоего, которую Бог дал Аврааму. |
5 Таким образом Исаак отпустил Иакова, и он пошел в Месопотамию, к Лавану, сыну Вафуила Арамеянина, к брату Ревекки, матери Иакова и Исава. |
6 |
7 И что Иаков послушался отца своего и матери своей, и пошел в Месопотамию; |
8 И увидел Исав, что дочери Ханаанские не угодны Исааку, отцу его: |
9 И пошел Исав к Измаилу, и взял себе в жену Махалафу, дочь Измаила, сына Авраамова, сестру Наваиофову, сверх других жен своих. |
10 Иаков же, вышедши из Вирсавии, чтоб идти в Харран, |
11 Пришел на одно место, и остался там ночевать, потому что зашло солнце. И взял один из бывших на том месте камней, и положил себе в головы, и лег на том месте. |
12 И видит во сне: вот, лестница стоит на земле, а верх ее касается небес; и се, Ангелы Божии восходят и нисходят по ней. |
13 И се, Иегова стоит на ней, и говорит: Я Иегова, Бог Авраама, отца твоего, и Бог Исаака. Землю, на которой ты лежишь, Я дам тебе и потомству твоему. |
14 И будет потомство твое, как песок земный; и распространится к морю, и к востоку, и к северу, и к полудню; и благословятся в тебе и в семени твоем все племена земные. |
15 И се, Я с тобою; и сохраню тебя везде, куда ты ни пойдешь; и возвращу тебя в сию землю; ибо Я не оставлю тебя, пока не исполню того, что Я сказал тебе. |
16 |
17 И убоялся, и сказал: как страшно сие место! Это не иное что, как дом Божий, это врата небесные. |
18 Встав поутру, Иаков взял камень, который был у него в головах, и поставил его памятником; и возлил елей на верх его. |
19 И нарек имя месту тому: Вефиль |
20 И положил Иаков обет, говоря: если Бог будет со мною, и сохранит меня в пути сем, в который я иду, и даст мне хлеб есть, и одежду одеться; |
21 И я в мире возвращусь в дом отца моего, и будет Иегова моим Богом: |
22 То этот камень, который я поставил памятником, да будет домом Божиим; и из всего, что Ты, Боже, даруешь мне, я дам Тебе десятую часть. |
БуттяРозділ 28 |
БытиеГлава 28 |
1 |
1 И призвал Исаак Иакова, и благословил его, и заповедал ему, говоря: не бери себе жены из дочерей Ханаанских. |
2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї. |
2 Встань, пойди в Месопотамию, в дом Вафуила, отца матери твоей, и возьми себе жену оттуда, из дочерей Лавана, брата матери твоей. |
3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів. |
3 Бог же Всемогущий да благословит тебя, да расплодит тебя, и да размножит тебя, чтобы ты сделался сонмом народов. |
4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“. |
4 И да даст тебе благословение Авраамово, тебе и потомству твоему с тобою, да наследуешь ты землю странствования твоего, которую Бог дал Аврааму. |
5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. |
5 Таким образом Исаак отпустил Иакова, и он пошел в Месопотамию, к Лавану, сыну Вафуила Арамеянина, к брату Ревекки, матери Иакова и Исава. |
6 |
6 |
7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського. |
7 И что Иаков послушался отца своего и матери своей, и пошел в Месопотамию; |
8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його, |
8 И увидел Исав, что дочери Ханаанские не угодны Исааку, отцу его: |
9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку. |
9 И пошел Исав к Измаилу, и взял себе в жену Махалафу, дочь Измаила, сына Авраамова, сестру Наваиофову, сверх других жен своих. |
10 |
10 Иаков же, вышедши из Вирсавии, чтоб идти в Харран, |
11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці. |
11 Пришел на одно место, и остался там ночевать, потому что зашло солнце. И взял один из бывших на том месте камней, и положил себе в головы, и лег на том месте. |
12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній. |
12 И видит во сне: вот, лестница стоит на земле, а верх ее касается небес; и се, Ангелы Божии восходят и нисходят по ней. |
13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м. |
13 И се, Иегова стоит на ней, и говорит: Я Иегова, Бог Авраама, отца твоего, и Бог Исаака. Землю, на которой ты лежишь, Я дам тебе и потомству твоему. |
14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі. |
14 И будет потомство твое, как песок земный; и распространится к морю, и к востоку, и к северу, и к полудню; и благословятся в тебе и в семени твоем все племена земные. |
15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“. |
15 И се, Я с тобою; и сохраню тебя везде, куда ты ни пойдешь; и возвращу тебя в сию землю; ибо Я не оставлю тебя, пока не исполню того, что Я сказал тебе. |
16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“ |
16 |
17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“. |
17 И убоялся, и сказал: как страшно сие место! Это не иное что, как дом Божий, это врата небесные. |
18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх. |
18 Встав поутру, Иаков взял камень, который был у него в головах, и поставил его памятником; и возлил елей на верх его. |
19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз. |
19 И нарек имя месту тому: Вефиль |
20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, |
20 И положил Иаков обет, говоря: если Бог будет со мною, и сохранит меня в пути сем, в который я иду, и даст мне хлеб есть, и одежду одеться; |
21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом, |
21 И я в мире возвращусь в дом отца моего, и будет Иегова моим Богом: |
22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“ |
22 То этот камень, который я поставил памятником, да будет домом Божиим; и из всего, что Ты, Боже, даруешь мне, я дам Тебе десятую часть. |