БуттяРозділ 28 |
1 |
2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї. |
3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів. |
4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“. |
5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. |
6 |
7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського. |
8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його, |
9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку. |
10 |
11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці. |
12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній. |
13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м. |
14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі. |
15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“. |
16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“ |
17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“. |
18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх. |
19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз. |
20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, |
21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом, |
22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“ |
БытиеГлава 28 |
1 |
2 Уйди отсюда, пойди в Падан-Арам, там зайди в дом Вафуила, отца твоей матери, где живёт Лаван, брат твоей матери. Женись на одной из его дочерей. |
3 Я молю Бога Всемогущего, чтобы Он благословил тебя и послал тебе множество детей. Я молю, чтобы ты стал отцом великого народа, |
4 молю Бога, чтобы Он благословил тебя и твоих детей, как благословил Авраама, и молю, чтобы ты владел землёй, на которой живёшь, той землёй, которую Бог дал Аврааму». |
5 Исаак отправил Иакова в Падан-Арам, и Иаков пошёл к Лавану арамеянину, брату Ревекки. Отцом Лавана и Ревекки был Вафуил, Ревекка же была матерью Иакова и Исава. |
6 |
7 Исав узнал и о том, что Иаков повиновался отцу и матери и отправился в Падан-Арам. |
8 И понял Исав, что отец не хочет, чтобы его сыновья женились на хананеянках. |
9 У Исава уже было две жены, но он отправился к Измаилу, сыну Авраама, и взял себе ещё одну жену, дочь Измаила Махалафу, сестру Наваиофа. |
10 |
11 В пути его застал заход солнца, поэтому он решил выбрать место, где бы смог переночевать. Найдя камень, он приклонил на него голову и заснул. |
12 И увидел Иаков во сне лестницу, поднимавшуюся от земли до самого неба, и Ангелы Божьи поднимались и спускались по ней. |
13 Иаков увидел Господа, стоявшего у этой лестницы. Господь сказал ему: |
14 У тебя будет великое множество потомков, столько, сколько пылинок на земле. Они распространятся на восток и на запад, на север и на юг, и все племена земные будут благословлены через тебя и твоих потомков. |
15 Я всегда буду с тобой и защищу тебя, куда бы ты ни шёл, и приведу тебя обратно на эту землю, и не оставлю тебя, пока не исполню, что обещал». |
16 |
17 Иакову стало страшно. «Какое это великое место! — сказал он. — Это дом Божий, ворота на небеса». |
18 Поднявшись рано утром, он взял камень, на котором спал, поставил его на торец и полил оливковым маслом, сделав из этого камня памятник Богу. |
19 То место называлось Луз, но Иаков назвал его Вефиль. |
20 Затем Иаков поклялся: |
21 и если я с миром возвращусь в дом отца моего, то Господь будет моим Богом. |
22 Я поставлю здесь этот камень, чтобы он указывал, что это — святое место Божье, и отдам Богу десятую часть всего, что Он даёт мне». |
БуттяРозділ 28 |
БытиеГлава 28 |
1 |
1 |
2 Устань, піди до Падану арамейського, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, і візьми собі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї. |
2 Уйди отсюда, пойди в Падан-Арам, там зайди в дом Вафуила, отца твоей матери, где живёт Лаван, брат твоей матери. Женись на одной из его дочерей. |
3 А Бог Всемогутній поблагосло́вить тебе, і розплодить тебе, і розмножить тебе, — і ти станеш громадою народів. |
3 Я молю Бога Всемогущего, чтобы Он благословил тебя и послал тебе множество детей. Я молю, чтобы ты стал отцом великого народа, |
4 І дасть тобі благослове́ння Авраамове, тобі та потомству твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого́ тимчасового замешкання, що Бог дав був її Авраамові“. |
4 молю Бога, чтобы Он благословил тебя и твоих детей, как благословил Авраама, и молю, чтобы ты владел землёй, на которой живёшь, той землёй, которую Бог дал Аврааму». |
5 І послав Ісак Якова, і пішов він до Падану арамейського, до Лавана, сина Бетуїлового, арамеянина, брата Ревеки, матері Якова й Ісава. |
5 Исаак отправил Иакова в Падан-Арам, и Иаков пошёл к Лавану арамеянину, брату Ревекки. Отцом Лавана и Ревекки был Вафуил, Ревекка же была матерью Иакова и Исава. |
6 |
6 |
7 і що послухався Яків батька свого й матері своєї, та й пішов до Падану арамейського. |
7 Исав узнал и о том, что Иаков повиновался отцу и матери и отправился в Падан-Арам. |
8 І побачив Ісав, що до́чки ханаанські недобрі в очах Ісака, батька його, |
8 И понял Исав, что отец не хочет, чтобы его сыновья женились на хананеянках. |
9 і пішов Ісав до Ізмаїла, і взяв Махалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Невайотову, до жінок своїх за жінку. |
9 У Исава уже было две жены, но он отправился к Измаилу, сыну Авраама, и взял себе ещё одну жену, дочь Измаила Махалафу, сестру Наваиофа. |
10 |
10 |
11 І натрапив він був на одне місце, і ночував там, бо сонце зайшло було. І взяв він з каміння того місця, і поклав собі в голови. І він ліг на тім місці. |
11 В пути его застал заход солнца, поэтому он решил выбрать место, где бы смог переночевать. Найдя камень, он приклонил на него голову и заснул. |
12 І снилось йому, — ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи́ Божі виходили й сходили по ній. |
12 И увидел Иаков во сне лестницу, поднимавшуюся от земли до самого неба, и Ангелы Божьи поднимались и спускались по ней. |
13 І ото Господь став на ній і промовив: „Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, — Я дам її тобі та наща́дкам твої́м. |
13 Иаков увидел Господа, стоявшего у этой лестницы. Господь сказал ему: |
14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поши́ришся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословля́ться в тобі та в наща́дках твоїх всі племе́на землі. |
14 У тебя будет великое множество потомков, столько, сколько пылинок на земле. Они распространятся на восток и на запад, на север и на юг, и все племена земные будут благословлены через тебя и твоих потомков. |
15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди пі́деш, і верну́ тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню́, що Я сказав був тобі“. |
15 Я всегда буду с тобой и защищу тебя, куда бы ты ни шёл, и приведу тебя обратно на эту землю, и не оставлю тебя, пока не исполню, что обещал». |
16 І прокинувся Яків зо свого сну, та й сказав: „Дійсно, Господь пробува́є на цьому місці, а того я й не знав!“ |
16 |
17 І злякався він і сказав: „Яке страшне́ оце місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це брама небесна“. |
17 Иакову стало страшно. «Какое это великое место! — сказал он. — Это дом Божий, ворота на небеса». |
18 І встав Яків рано вранці, і взяв каменя, що поклав був собі в голови, і поставив його за пам'ятника, і вилив оливу на його верх. |
18 Поднявшись рано утром, он взял камень, на котором спал, поставил его на торец и полил оливковым маслом, сделав из этого камня памятник Богу. |
19 І назвав він ім'я́ тому місцю: Бет-Ел, а ймення того міста напочатку було Луз. |
19 То место называлось Луз, но Иаков назвал его Вефиль. |
20 І склав Яків обі́тницю, говорячи: „Коли Бог буде зо мною, і буде мене пильнувати на цій дорозі, якою ходжу́, і дасть мені хліба їсти та одежу вдягнутись, |
20 Затем Иаков поклялся: |
21 і я з миром вернуся до дому батька свого, то Госпо́дь буде мені Богом, |
21 и если я с миром возвращусь в дом отца моего, то Господь будет моим Богом. |
22 і цей камінь, що я поставив за пам'ятника, буде домом Божим. І зо всього, що даси Ти мені, я, — щодо десятини, — дам десятину Тобі!“ |
22 Я поставлю здесь этот камень, чтобы он указывал, что это — святое место Божье, и отдам Богу десятую часть всего, что Он даёт мне». |