CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Лук. 24
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Вiд Луки

Розділ 24

1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,

2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.

3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.

5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.

7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.

8 І згадали вони ті слова́ Його!

9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.

11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.

12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.

14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.

15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.

16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.

17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“

18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“

19 І спитався Він їх: „Що таке?“ А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.

20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.

21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.

22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:

23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.

24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.

25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!

26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.

28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.

31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...

32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,

34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.

35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.

36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“

37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.

38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?

39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.

40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.

41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“

42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.

43 І, взявши, Він їв перед ними.

44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.

45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.

46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,

47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.

48 А ви свідки того́.

49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.

52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.

Luke

Chapter 24

1 Now1161 upon the3588 first3391 day of the3588 week,4521 very early in the morning,901 3722 they came2064 unto1909 the3588 sepulcher,3418 bringing5342 the spices759 which3739 they had prepared,2090 and2532 certain5100 others with4862 them.846

2 And1161 they found2147 the3588 stone3037 rolled away617 from575 the3588 sepulcher.3419

3 And2532 they entered in,1525 and found2147 not3756 the3588 body4983 of the3588 Lord2962 Jesus.2424

4 And2532 it came to pass,1096 as they846 were much perplexed1280 thereabout,4012 5127 2532 behold,2400 two1417 men435 stood by2186 them846 in1722 shining797 garments: 2067

5 And1161 as they846 were1096 afraid,1719 and2532 bowed down2827 their faces4383 to1519 the3588 earth,1093 they said2036 unto4314 them,846 Why5101 seek2212 ye the3588 living2198 among3326 the3588 dead?3498

6 He is2076 not3756 here,5602 but235 is risen:1453 remember3415 how5613 he spake2980 unto you5213 when he was5607 yet2089 in1722 Galilee,1056

7 saying,3004 the3588 Son5207 of man444 must1163 be delivered3860 into1519 the hands5495 of sinful268 men,435 and2532 be crucified,4717 and2532 the3588 third5154 day2250 rise again.450

8 And2532 they remembered3415 his846 words,4487

9 And2532 returned5290 from575 the3588 sepulcher,3419 and told518 all3956 these things5023 unto the3588 eleven,1733 and2532 to all3956 the3588 rest.3062

10 1161 It was2258 Mary3137 Magdalene3094 and2532 Joanna,2489 and2532 Mary3137 the mother of James,2385 and2532 other3062 women that were with4862 them,846 which3739 told3004 these things5023 unto4314 the3588 apostles.652

11 And2532 their846 words4487 seemed5316 to1799 them846 as5616 idle tales,3026 and2532 they believed them not.569 846

12 Then1161 arose450 Peter,4074 and ran5143 unto1909 the3588 sepulcher;3419 and2532 stooping down,3879 he beheld991 the3588 linen clothes3608 laid2749 by themselves,3441 and2532 departed,565 wondering2296 in4314 himself1438 at that which was come to pass.1096

13 And,2532 behold,2400 two1417 of1537 them846 went2258 4198 that same846 day2250 to1519 a village2968 called3686 Emmaus,1695 which was568 from575 Jerusalem2419 about threescore1835 furlongs.4712

14 And2532 they846 talked3656 together4314 240 of4012 all3956 these things5130 which had happened.4819

15 And2532 it came to pass,1096 that, while they846 communed3656 together and2532 reasoned,4802 2532 Jesus2424 himself846 drew near,1448 and went with4848 them.846

16 But1161 their846 eyes3788 were holden2902 that they should not3361 know1921 him.846

17 And1161 he said2036 unto4314 them,846 What manner5101 of communications3056 are these3778 that3739 ye have474 one to another,240 4314 as ye walk,4043 and2532 are2075 sad?4659

18 And1161 the3588 one1520 of them, whose3739 name3686 was Cleopas,2810 answering611 said2036 unto4314 him,846 Art thou only a stranger3939 4771 3441 in1722 Jerusalem,2419 and2532 hast not3756 known1097 the things which are come to pass1096 there846 in1722 these5025 days?2250

19 And2532 he said2036 unto them,846 What things?4169 And1161 they3588 said2036 unto him,846 Concerning4012 Jesus2424 of Nazareth,3480 which3739 was1096 a435 prophet4396 mighty1415 in1722 deed2041 and2532 word3056 before1726 God2316 and2532 all3956 the3588 people: 2992

20 And5037 how3704 the3588 chief priests749 and2532 our2257 rulers758 delivered3860 him846 to1519 be condemned2917 to death,2288 and2532 have crucified4717 him.846

21 But1161 we2249 trusted1679 that3754 it had been2076 he846 which should3195 have redeemed3084 Israel:2474 and1065 235 beside4862 all3956 this,5125 today4594 is71 the5026 third5154 day2250 since575 3739 these things5023 were done.1096

22 Yea, and235 certain5100 women1135 also2532 of1537 our company2257 made us astonished,1839 2248 which were1096 early3721 at1909 the3588 sepulcher;3419

23 And2532 when they found2147 not3361 his846 body,4983 they came,2064 saying,3004 that they had also2532 seen3708 a vision3701 of angels,32 which3739 said3004 that he846 was alive.2198

24 And2532 certain5100 of them3588 which were with4862 us2254 went565 to1909 the3588 sepulcher,3419 and2532 found2147 it even2532 so3779 as2531 the3588 women1135 had said:2036 but1161 him846 they saw1492 not.3756

25 Then2532 he846 said2036 unto4314 them,846 O5599 fools,453 and2532 slow1021 of heart2588 to believe4100 all3956 that3739 the3588 prophets4396 have spoken: 2980

26 Ought1163 not3780 Christ5547 to have suffered3958 these things,5023 and2532 to enter1525 into1519 his848 glory?1391

27 And2532 beginning756 at575 Moses3475 and2532 all3956 the3588 prophets,4396 he expounded1329 unto them846 in1722 all3956 the3588 Scriptures1124 the things3588 concerning4012 himself.1438

28 And2532 they drew nigh1448 unto1519 the3588 village,2968 whither3757 they went:4198 and2532 he846 made as though4364 he would have gone4198 further.4208

29 But2532 they constrained3849 him,846 saying,3004 Abide3306 with3326 us:2257 for3754 it is2076 toward4314 evening,2073 and2532 the3588 day2250 is far spent.2827 And2532 he went in1525 to tarry3306 with4862 them.846

30 And2532 it came to pass,1096 as he846 sat at meat2625 with3326 them,846 he took2983 bread,740 and blessed2127 it, and2532 broke,2806 and gave1929 to them.846

31 And1161 their846 eyes3788 were opened,1272 and2532 they knew1921 him;846 and2532 he846 vanished1096 855 out of their sight.575 846

32 And2532 they said2036 one to another,240 4314 Did not3780 our2257 heart2588 burn2258 2545 within1722 us,2254 while5613 he talked2980 with us2254 by1722 the3588 way,3598 and2532 while5613 he opened1272 to us2254 the3588 Scriptures?1124

33 And2532 they rose up450 the3588 same846 hour,5610 and returned5290 to1519 Jerusalem,2419 and2532 found2147 the3588 eleven1733 gathered together,4867 and2532 them3588 that were with4862 them,846

34 saying,3004 The3588 Lord2962 is risen1453 indeed,3689 and2532 hath appeared3700 to Simon.4613

35 And2532 they846 told1834 what things3588 were done in1722 the3588 way,3598 and2532 how5613 he was known1097 of them846 in1722 breaking2800 of bread.740

36 And1161 as they846 thus5023 spake,2980 Jesus2424 himself846 stood2476 in1722 the midst3319 of them,846 and2532 saith3004 unto them,846 Peace1515 be unto you.5213

37 But1161 they were terrified4422 and2532 affrighted,1096 1719 and supposed1380 that they had seen2334 a spirit.4151

38 And2532 he said2036 unto them,846 Why5101 are2075 ye troubled?5015 and2532 why1302 do thoughts1261 arise305 in1722 your5216 hearts?2588

39 Behold1492 my3450 hands5495 and2532 my3450 feet,4228 that3754 it is1510 I1473 myself: 846 handle5584 me,3165 and2532 see;1492 for3754 a spirit4151 hath2192 not3756 flesh4561 and2532 bones,3747 as2531 ye see2334 me1691 have.2192

40 And2532 when he had thus5124 spoken,2036 he showed1925 them846 his hands5495 and2532 his feet.4228

41 And1161 while they846 yet2089 believed not569 for575 joy,5479 and2532 wondered,2296 he said2036 unto them,846 Have2192 ye here1759 any5100 meat?1034

42 And1161 they3588 gave1929 him846 a piece3313 of a broiled3702 fish,2486 and2532 of575 a honeycomb.3193 2781

43 And2532 he took2983 it, and did eat5315 before1799 them.846

44 And1161 he said2036 unto them,846 These3778 are the3588 words3056 which3739 I spake2980 unto4314 you,5209 while I was5607 yet2089 with4862 you,5213 that3754 all things3956 must1163 be fulfilled,4137 which were written1125 in1722 the3588 law3551 of Moses,3475 and2532 in the prophets,4396 and2532 in the psalms,5568 concerning4012 me.1700

45 Then5119 opened1272 he their846 understanding,3563 that they might understand4920 the3588 Scriptures,1124

46 And2532 said2036 unto them,846 Thus3779 it is written,1125 and2532 thus3779 it behooved1163 Christ5547 to suffer,3958 and2532 to rise450 from1537 the dead3498 the3588 third5154 day: 2250

47 And2532 that repentance3341 and2532 remission859 of sins266 should be preached2784 in1909 his846 name3686 among1519 all3956 nations,1484 beginning756 at575 Jerusalem.2419

48 And1161 ye5210 are2075 witnesses3144 of these things.5130

49 And,2532 behold,2400 I1473 send649 the3588 promise1860 of my3450 Father3962 upon1909 you: 5209 but1161 tarry2523 ye5210 in1722 the3588 city4172 of Jerusalem,2419 until2193 3757 ye be endued1746 with power1411 from1537 on high.5311

50 And1161 he led1806 them846 out1854 as far as2193 to1519 Bethany,963 and2532 he lifted up1869 his848 hands,5495 and blessed2127 them.846

51 And2532 it came to pass,1096 while he846 blessed2127 them,846 he was parted1339 from575 them,846 and2532 carried up399 into1519 heaven.3772

52 And2532 they846 worshiped4352 him,846 and returned5290 to1519 Jerusalem2419 with3326 great3173 joy: 5479

53 And2532 were2258 continually1275 in1722 the3588 temple,2411 praising134 and2532 blessing2127 God.2316 Amen.281

Вiд Луки

Розділ 24

Luke

Chapter 24

1 А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гро́бу, несучи́ нагото́вані па́хощі,

1 Now1161 upon the3588 first3391 day of the3588 week,4521 very early in the morning,901 3722 they came2064 unto1909 the3588 sepulcher,3418 bringing5342 the spices759 which3739 they had prepared,2090 and2532 certain5100 others with4862 them.846

2 та й застали, що камінь від гро́бу відва́лений був.

2 And1161 they found2147 the3588 stone3037 rolled away617 from575 the3588 sepulcher.3419

3 А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

3 And2532 they entered in,1525 and found2147 not3756 the3588 body4983 of the3588 Lord2962 Jesus.2424

4 І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі́ в одежах блискучих з'явились при них.

4 And2532 it came to pass,1096 as they846 were much perplexed1280 thereabout,4012 5127 2532 behold,2400 two1417 men435 stood by2186 them846 in1722 shining797 garments: 2067

5 А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: „Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

5 And1161 as they846 were1096 afraid,1719 and2532 bowed down2827 their faces4383 to1519 the3588 earth,1093 they said2036 unto4314 them,846 Why5101 seek2212 ye the3588 living2198 among3326 the3588 dead?3498

6 Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебува́в в Галілеї.

6 He is2076 not3756 here,5602 but235 is risen:1453 remember3415 how5613 he spake2980 unto you5213 when he was5607 yet2089 in1722 Galilee,1056

7 Він казав: „Сину Лю́дському треба бути ви́даному до рук грішних людей, і розп'я́тому бути, і воскре́снути третього дня“.

7 saying,3004 the3588 Son5207 of man444 must1163 be delivered3860 into1519 the hands5495 of sinful268 men,435 and2532 be crucified,4717 and2532 the3588 third5154 day2250 rise again.450

8 І згадали вони ті слова́ Його!

8 And2532 they remembered3415 his846 words,4487

9 А вернувшись від гро́бу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

9 And2532 returned5290 from575 the3588 sepulcher,3419 and told518 all3956 these things5023 unto the3588 eleven,1733 and2532 to all3956 the3588 rest.3062

10 То були́: Марія Магдали́на, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, — і вони розповіли апо́столам це.

10 1161 It was2258 Mary3137 Magdalene3094 and2532 Joanna,2489 and2532 Mary3137 the mother of James,2385 and2532 other3062 women that were with4862 them,846 which3739 told3004 these things5023 unto4314 the3588 apostles.652

11 Та слова́ їхні здалися їм вигадкою, — і не повірено їм.

11 And2532 their846 words4487 seemed5316 to1799 them846 as5616 idle tales,3026 and2532 they believed them not.569 846

12 Петро ж устав та до гро́бу побіг, і, нахилившися, бачить — лежать самі тільки покривала. І вернувсь він до себе, і дивувався, що́ сталось.

12 Then1161 arose450 Peter,4074 and ran5143 unto1909 the3588 sepulcher;3419 and2532 stooping down,3879 he beheld991 the3588 linen clothes3608 laid2749 by themselves,3441 and2532 departed,565 wondering2296 in4314 himself1438 at that which was come to pass.1096

13 І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я́ Еммау́с, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдеся́т.

13 And,2532 behold,2400 two1417 of1537 them846 went2258 4198 that same846 day2250 to1519 a village2968 called3686 Emmaus,1695 which was568 from575 Jerusalem2419 about threescore1835 furlongs.4712

14 І розмовляли вони між собою про все те, що́ сталося.

14 And2532 they846 talked3656 together4314 240 of4012 all3956 these things5130 which had happened.4819

15 І ото, як вони розмовляли, і розпитували один о́дного, підійшов Сам Ісус, — і пішов разом із ними.

15 And2532 it came to pass,1096 that, while they846 communed3656 together and2532 reasoned,4802 2532 Jesus2424 himself846 drew near,1448 and went with4848 them.846

16 Очі ж їхні були стри́мані, щоб Його не пізнали.

16 But1161 their846 eyes3788 were holden2902 that they should not3361 know1921 him.846

17 І спитався Він їх: „Що́ за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні́?“

17 And1161 he said2036 unto4314 them,846 What manner5101 of communications3056 are these3778 that3739 ye have474 one to another,240 4314 as ye walk,4043 and2532 are2075 sad?4659

18 І озвався один, йому йме́ння Клео́па, та й промовив до Нього: „Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що́ сталося в нім цими днями?“

18 And1161 the3588 one1520 of them, whose3739 name3686 was Cleopas,2810 answering611 said2036 unto4314 him,846 Art thou only a stranger3939 4771 3441 in1722 Jerusalem,2419 and2532 hast not3756 known1097 the things which are come to pass1096 there846 in1722 these5025 days?2250

19 І спитався Він їх: „Що таке?“ А вони розпові́ли Йому: „Про Ісуса Назаряни́на, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім наро́дом.

19 And2532 he said2036 unto them,846 What things?4169 And1161 they3588 said2036 unto him,846 Concerning4012 Jesus2424 of Nazareth,3480 which3739 was1096 a435 prophet4396 mighty1415 in1722 deed2041 and2532 word3056 before1726 God2316 and2532 all3956 the3588 people: 2992

20 Як первосвященики й наша старши́на Його віддали́ на суд смертний, — і Його розп'яли́.

20 And5037 how3704 the3588 chief priests749 and2532 our2257 rulers758 delivered3860 him846 to1519 be condemned2917 to death,2288 and2532 have crucified4717 him.846

21 А ми сподівались були́, що Це Той, що має Ізраїля ви́зволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося.

21 But1161 we2249 trusted1679 that3754 it had been2076 he846 which should3195 have redeemed3084 Israel:2474 and1065 235 beside4862 all3956 this,5125 today4594 is71 the5026 third5154 day2250 since575 3739 these things5023 were done.1096

22 А дехто з наших жінок, що рано були́ коло гро́бу, нас здивували:

22 Yea, and235 certain5100 women1135 also2532 of1537 our company2257 made us astonished,1839 2248 which were1096 early3721 at1909 the3588 sepulcher;3419

23 вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'я́влення анголі́в, які кажуть, що живий Він.

23 And2532 when they found2147 not3361 his846 body,4983 they came,2064 saying,3004 that they had also2532 seen3708 a vision3701 of angels,32 which3739 said3004 that he846 was alive.2198

24 І пішли дехто з наших до гро́бу, і знайшли так, як казали й жінки́; та Його не побачили“.

24 And2532 certain5100 of them3588 which were with4862 us2254 went565 to1909 the3588 sepulcher,3419 and2532 found2147 it even2532 so3779 as2531 the3588 women1135 had said:2036 but1161 him846 they saw1492 not.3756

25 Тоді Він сказав їм: „О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що́ сповіщали Пророки!

25 Then2532 he846 said2036 unto4314 them,846 O5599 fools,453 and2532 slow1021 of heart2588 to believe4100 all3956 that3739 the3588 prophets4396 have spoken: 2980

26 Чи ж Христові не це перете́рпіти треба було, і ввійти в Свою славу?“

26 Ought1163 not3780 Christ5547 to have suffered3958 these things,5023 and2532 to enter1525 into1519 his848 glory?1391

27 І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясня́в їм зо всього Писа́ння, що́ про Нього було́.

27 And2532 beginning756 at575 Moses3475 and2532 all3956 the3588 prophets,4396 he expounded1329 unto them846 in1722 all3956 the3588 Scriptures1124 the things3588 concerning4012 himself.1438

28 І набли́зились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

28 And2532 they drew nigh1448 unto1519 the3588 village,2968 whither3757 they went:4198 and2532 he846 made as though4364 he would have gone4198 further.4208

29 А вони не пускали Його й намовляли: „Зостанься з нами, бо вже вечорі́є, і кінча́ється день“. І Він увійшов, щоб із ними побути.

29 But2532 they constrained3849 him,846 saying,3004 Abide3306 with3326 us:2257 for3754 it is2076 toward4314 evening,2073 and2532 the3588 day2250 is far spent.2827 And2532 he went in1525 to tarry3306 with4862 them.846

30 І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.

30 And2532 it came to pass,1096 as he846 sat at meat2625 with3326 them,846 he took2983 bread,740 and blessed2127 it, and2532 broke,2806 and gave1929 to them.846

31 Тоді очі відкрилися їм, — і пізнали Його́. Але Він став для них невиди́мий...

31 And1161 their846 eyes3788 were opened,1272 and2532 they knew1921 him;846 and2532 he846 vanished1096 855 out of their sight.575 846

32 І говорили вони один о́дному: „Чи не пала́ло нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писа́ння?“

32 And2532 they said2036 one to another,240 4314 Did not3780 our2257 heart2588 burn2258 2545 within1722 us,2254 while5613 he talked2980 with us2254 by1722 the3588 way,3598 and2532 while5613 he opened1272 to us2254 the3588 Scriptures?1124

33 І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьо́х, і і тих, що з ними були́,

33 And2532 they rose up450 the3588 same846 hour,5610 and returned5290 to1519 Jerusalem,2419 and2532 found2147 the3588 eleven1733 gathered together,4867 and2532 them3588 that were with4862 them,846

34 які розповідали, що Госпо́дь дійсно воскрес, і з'явився був Си́монові.

34 saying,3004 The3588 Lord2962 is risen1453 indeed,3689 and2532 hath appeared3700 to Simon.4613

35 А вони розпо́віли, що́ сталось було на дорозі, і як пізнали Його в лама́нні хліба.

35 And2532 they846 told1834 what things3588 were done in1722 the3588 way,3598 and2532 how5613 he was known1097 of them846 in1722 breaking2800 of bread.740

36 І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: „Мир вам!“

36 And1161 as they846 thus5023 spake,2980 Jesus2424 himself846 stood2476 in1722 the midst3319 of them,846 and2532 saith3004 unto them,846 Peace1515 be unto you.5213

37 А вони налякалися та перестра́шились, і ду́мали, що бачать духа.

37 But1161 they were terrified4422 and2532 affrighted,1096 1719 and supposed1380 that they had seen2334 a spirit.4151

38 Він же промовив до них: „Чого́ ви стриво́жились? І пощо́ ті думки до серде́ць ваших входять?

38 And2532 he said2036 unto them,846 Why5101 are2075 ye troubled?5015 and2532 why1302 do thoughts1261 arise305 in1722 your5216 hearts?2588

39 Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, — це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, — бо не має дух тіла й косте́й, а Я, бачите, маю“.

39 Behold1492 my3450 hands5495 and2532 my3450 feet,4228 that3754 it is1510 I1473 myself: 846 handle5584 me,3165 and2532 see;1492 for3754 a spirit4151 hath2192 not3756 flesh4561 and2532 bones,3747 as2531 ye see2334 me1691 have.2192

40 І, промовивши це, показав Він їм руки та но́ги.

40 And2532 when he had thus5124 spoken,2036 he showed1925 them846 his hands5495 and2532 his feet.4228

41 І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: „Чи не маєте тут чогось їсти?“

41 And1161 while they846 yet2089 believed not569 for575 joy,5479 and2532 wondered,2296 he said2036 unto them,846 Have2192 ye here1759 any5100 meat?1034

42 Вони ж подали́ Йому ку́сника риби печеної та стільника́ медово́го.

42 And1161 they3588 gave1929 him846 a piece3313 of a broiled3702 fish,2486 and2532 of575 a honeycomb.3193 2781

43 І, взявши, Він їв перед ними.

43 And2532 he took2983 it, and did eat5315 before1799 them.846

44 І промовив до них: „Це слова́, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб ви́коналось усе, що про Мене в Зако́ні Мойсеєвім, та в Пророків, і в Пса́лмах написане“.

44 And1161 he said2036 unto them,846 These3778 are the3588 words3056 which3739 I spake2980 unto4314 you,5209 while I was5607 yet2089 with4862 you,5213 that3754 all things3956 must1163 be fulfilled,4137 which were written1125 in1722 the3588 law3551 of Moses,3475 and2532 in the prophets,4396 and2532 in the psalms,5568 concerning4012 me.1700

45 Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писа́ння.

45 Then5119 opened1272 he their846 understanding,3563 that they might understand4920 the3588 Scriptures,1124

46 І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,

46 And2532 said2036 unto them,846 Thus3779 it is written,1125 and2532 thus3779 it behooved1163 Christ5547 to suffer,3958 and2532 to rise450 from1537 the dead3498 the3588 third5154 day: 2250

47 і щоб у Йме́ння Його проповідувалось покая́ння, і про́щення гріхів між наро́дів усіх, від Єрусалиму почавши.

47 And2532 that repentance3341 and2532 remission859 of sins266 should be preached2784 in1909 his846 name3686 among1519 all3956 nations,1484 beginning756 at575 Jerusalem.2419

48 А ви свідки того́.

48 And1161 ye5210 are2075 witnesses3144 of these things.5130

49 І ось Я посилаю на вас обі́тницю Мого Отця; а ви позоста́ньтеся в місті, аж поки зодя́гнетесь силою з висоти“.

49 And,2532 behold,2400 I1473 send649 the3588 promise1860 of my3450 Father3962 upon1909 you: 5209 but1161 tarry2523 ye5210 in1722 the3588 city4172 of Jerusalem,2419 until2193 3757 ye be endued1746 with power1411 from1537 on high.5311

50 І Він вивів за місто їх аж до Віфа́нії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

50 And1161 he led1806 them846 out1854 as far as2193 to1519 Bethany,963 and2532 he lifted up1869 his848 hands,5495 and blessed2127 them.846

51 І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступа́ти від них, і на небо возно́ситись.

51 And2532 it came to pass,1096 while he846 blessed2127 them,846 he was parted1339 from575 them,846 and2532 carried up399 into1519 heaven.3772

52 А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

52 And2532 they846 worshiped4352 him,846 and returned5290 to1519 Jerusalem2419 with3326 great3173 joy: 5479

53 І постійно вони перебува́ли в храмі, переславля́ючи й хва́лячи Бога. Амінь.

53 And2532 were2258 continually1275 in1722 the3588 temple,2411 praising134 and2532 blessing2127 God.2316 Amen.281