Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 36

1 Und1121 du559, Menschenkind120, weissage5012 den Bergen2022 Israels3478 und sprich: Höret8085 des HErrn3068 Wort1697, ihr Berge2022 Israels3478!

2 So spricht559 der HErr136 HErr3069: Darum daß559 der Feind341 über euch rühmet: Heh, die ewigen5769 Höhen1116 sind nun unser Erbe4181 worden!

3 darum weissage5012 und5439 sprich559: So spricht der HErr136 HErr3069: Weil man559 euch allenthalben verwüstet8074 und vertilget, und seid den übrigen7611 Heiden5971 zuteil worden und seid den Leuten1471 ins3956 Maul8193 kommen5927 und ein böses1681 Geschrei worden,

4 darum höret, ihr5800 Berge2022 Israels3478, das Wort1697 des HErrn136 HErrn3069! So spricht559 der HErr136 HErr3069 beide, zu8085 den Bergen2022 und2723 Hügeln1389, zu den Bächen650 und Tälern1516, zu den öden Wüsten8074 und verlassenen Städten5892, welche den übrigen7611 Heiden1471 ringsumher5439 zum Raub957 und Spott3933 worden sind;

5 ja, so spricht559 der5315 HErr136 HErr3069: Ich hab‘ in meinem feurigen784 Eifer7068 geredet1696 wider die übrigen7611 Heiden1471 und5414 wider das ganze Edom123, welche mein Land776 eingenommen haben4181 mit Freuden8057 von ganzem Herzen3824 und957 mit Hohnlachen7589, dasselbige zu verheeren4054 und plündern.

6 Darum weissage5012 von dem Lande127 Israel3478 und sprich559 zu den Bergen2022 und Hügeln1389, zu den Bächen650 und Tälern1516: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Siehe, ich hab‘ in meinem Eifer7068 und Grimm2534 geredet1696, weil ihr (solche) Schmach3639 von den Heiden1471 tragen5375 müsset.

7 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Ich hebe5375 meine Hand3027 auf5375, daß eure Nachbarn, die Heiden1471 umher5439, ihre Schande3639 wieder tragen sollen.

8 Aber ihr7126 Berge2022 Israels3478 sollt wieder6057 grünen und5414 eure Frucht6529 bringen5375 meinem Volk5971 Israel3478; und935 soll in kurzem geschehen.

9 Denn siehe, ich will mich wieder zu euch wenden6437 und5647 euch ansehen, daß ihr gebauet und besäet2232 werdet,

10 und3478 will1129 bei euch der Leute120 viel7235 machen, das ganze Israel1004 allzumal; und2723 die3427 Städte5892 sollen wieder bewohnet und die Wüsten erbauet werden.

11 Ja, ich will bei euch der Leute120 und des Viehes929 viel7235 machen6509, daß ihr3427 euch mehren7235 und wachsen sollet. Und ich will euch wieder einsetzen, da ihr3045 vorhin wohnetet; und will euch mehr Gutes tun2895 denn zuvor6927 je7221; und sollet erfahren, daß ich der HErr3068 sei.

12 Ich will euch Leute120 herzubringen, die mein Volk5971 Israel3478 sollen sein3212, die werden7921 dich besitzen3423; und sollst ihr Erbteil5159 sein und sollst nicht3254 mehr ohne Erben sein.

13 So spricht der HErr136 HErr3069: Weil man559 das von euch sagt: Du559 hast Leute120 gefressen398 und hast dein Volk1471 ohne Erben gemacht7921,

14 darum sollst du (nun) nicht mehr Leute120 fressen398, noch dein Volk1471 ohne Erben machen7921, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

15 Und2781 ich will dich nicht mehr lassen8085 hören die Schmach3639 der Heiden1471; und sollst den Spott der Heiden1471 nicht mehr tragen5375 und sollst dein Volk5971 nicht mehr ohne Erben machen3782, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

16 Und559 des HErrn3068 Wort1697 geschah weiter zu mir:

17 Du Menschenkind120, da das Haus1004 Israel3478 in ihrem Lande127 wohneten und dasselbige verunreinigten2930 mit ihrem Wesen1870 und Tun5949, daß ihr3427 Wesen1870 vor mir6440 war1121 wie die Unreinigkeit2932 eines Weibes5079 in ihrer Krankheit,

18 da schüttete ich meinen Grimm2534 über sie aus8210 um des Bluts1818 willen, das776 sie im Lande vergossen8210 und dasselbe verunreiniget hatten2930 durch ihre Götzen1544.

19 Und ich zerstreuete sie unter die Heiden1471 und zerstäubte2219 sie in die Länder776 und richtete8199 sie nach ihrem Wesen1870 und Tun5949.

20 Und hielten sich wie die Heiden1471, dahin sie kamen935, und entheiligten meinen heiligen6944 Namen8034, daß man2490 von ihnen sagte559: Ist935 das776 des HErrn3068 Volk5971, das aus3318 seinem Lande hat müssen ziehen?

21 Aber ich verschonete um meines heiligen6944 Namens willen, welchen das Haus1004 Israel3478 entheiligte2490 unter den8034 Heiden1471, dahin sie kamen935.

22 Darum sollst du559 zum Hause1004 Israel3478 sagen559: So spricht der HErr136 HErr3069: Ich tue6213 es nicht um euretwillen, ihr2490 vom Hause1004 Israel3478, sondern um meines heiligen6944 Namens willen, welchen ihr entheiliget habt unter den8034 Heiden1471, zu welchen ihr kommen935 seid.

23 Denn ich will meinen großen1419 Namen8034, der durch euch6942 vor5869 den Heiden1471 entheiliget ist, den ihr2490 unter8432 denselbigen entheiliget habt, heilig machen. Und die Heiden1471 sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei, spricht5002 der HErr136 HErr3069, wenn ich mich vor ihnen an2490 euch6942 erzeige, daß ich heilig sei.

24 Denn ich will3947 euch aus4480 den Heiden1471 holen und euch aus allen Landen127 versammeln6908 und wieder in euer Land776 führen935.

25 Und will rein2891 Wasser4325 über euch sprengen2236, daß ihr rein2891 werdet von aller eurer Unreinigkeit2932, und von allen euren Götzen1544 will ich euch reinigen.

26 Und5414 ich will euch ein2319 neu Herz3820 und1320 einen neuen Geist7307 in euch geben5414; und will das steinerne68 Herz3820 aus7130 eurem Fleisch1320 wegnehmen und euch ein fleischern Herz3820 geben5414.

27 Ich will meinen Geist7307 in euch geben5414 und6213 will solche Leute aus7130 euch machen6213, die in meinen Geboten wandeln3212 und meine Rechte2706 halten8104 und danach tun4941.

28 Und ihr3427 sollet wohnen im Lande, das776 ich euren Vätern1 gegeben5414 habe, und sollet mein Volk5971 sein, und ich will euer GOtt430 sein.

29 Ich will euch von aller eurer Unreinigkeit2932 losmachen3467 und5414 will dem Korn1715 rufen und will es mehren7235 und will euch keine Teurung kommen lassen7121.

30 Ich will die Früchte6529 auf3947 den Bäumen6086 und2781 das Gewächs8570 auf dem Felde7704 mehren7235, daß euch die Heiden1471 nicht mehr spotten mit der Teurung.

31 Alsdann werdet ihr1870 an euer böses7451 Wesen4611 gedenken2142 und eures Tuns, das nicht gut2896 war, und wird6962 euch6440 eure Sünde5771 und Abgötterei gereuen8441.

32 Solches will ich tun6213, nicht954 um euretwillen, spricht5002 der HErr136 HErr3069, daß ihr3045 es wisset, sondern ihr1870 werdet euch müssen schämen3637 und schamrot werden, ihr vom Hause1004 Israel3478, über eurem Wesen.

33 So spricht559 der HErr136 HErr3069: Zu der Zeit3117, wenn ich euch2891 reinigen werde1129 von allen euren Sünden5771, so will ich die3427 Städte5892 wieder besetzen, und2723 die Wüsten sollen wieder gebauet werden.

34 Das verwüstete Land776 soll wieder gepflüget werden8074, dafür, daß es verheeret war8077, daß es sehen sollen5647 alle, die dadurch gehen5674,

35 und sagen559: Dies1977 Land776 war2040 verheeret, und jetzt ist‘s8074 wie ein Lustgarten1588, und diese Städte5892 waren zerstöret, öde2720 und zerrissen und stehen3427 nun fest1219 gebauet.

36 Und die übrigen Heiden1471 um euch her5439 sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, der da bauet1129, was zerrissen ist2040, und pflanzet5193, was verheeret war7604. Ich, der HErr3068, sage1696 es und tue6213 es auch.

37 So spricht der120 HErr136 HErr3069: Ich will mich wieder fragen1875 lassen vom Hause1004 Israel3478, daß ich mich an ihnen erzeige; und6213 ich will sie559 mehren7235 wie eine Menschenherde.

38 Wie3045 eine heilige6944 Herde6629, wie eine Herde6629 zu Jerusalem3389 auf ihren Festen4150; so sollen die verheerten2720 Städte5892 voll4392 Menschenherden werden; und6629 sollen erfahren, daß ich der120 HErr3068 bin.

Єзекiїль

Розділ 36

1 А ти, сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлеві го́ри, та й скажеш: Ізраїлеві го́ри, послухайте сло́ва Госпо́днього!

2 Так говорить Госпо́дь Бог: За те, що ворог говорить на вас „Ага́!“ і вічні па́гірки стали вам за спа́дщину,

3 тому́ пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пусто́шено й то́птано вас знавко́ла, щоб були ви спа́дком для останку наро́дів, і були ви взяті на кі́нчик язика́ й на балакани́ну наро́ду,

4 тому, Ізраїлеві го́ри, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згі́р'їв, до рі́чищ та до доли́н, і до спустоші́лих руїн, і до опу́щених міст, що стали за здо́бич та за посміхо́висько для решти тих наро́дів, що навколо.

5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич.

6 Тому́ пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до рі́чищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ре́вності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили га́ньбу наро́дів.

7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою ру́ку, що ті люди, які навколо вас, — вони понесу́ть свою га́ньбу!

8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше ві́ття, і бу́дете прино́сити плід свій для Мого наро́ду Ізраїля, бо вони збли́зилися, щоб прийти.

9 Бо ось Я прийду́ до вас, і зверну́ся до вас, — і ви бу́дете обро́блені та обсіяні.

10 І розмно́жу на вас люди́ну, увесь Ізраїлів дім, усього його, — і будуть засе́лені ці міста́, а руїни будуть забудо́вані.

11 І розмно́жу на вас люди́ну та скоти́ну, і вони помно́жаться та розпло́дяться, і позасе́люю вас, як за вашої давни́ни, і буду чинити вам краще, як за ваших поча́тків, і ви пізна́єте, що Я — Госпо́дь!

12 I попрова́джу на вас люди́ну, мій наро́д Ізраїлів, і вони пося́дуть тебе, і станеш ти їм на спа́док, і не будеш уже більше позбавля́ти їх дітей.

13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси люди́ну, і позбавляєш наро́д свій дітей,

14 тому́ ти не будеш уже їсти люди́ни, і більше не позбавиш свій наро́д дітей, говорить Господь Бог!

15 І не почуєш уже ти більше га́ньби від пога́н, і нару́ги наро́дів не будеш більше носи́ти, і не вчи́ниш більше, щоб наро́д твій спотика́вся, говорить Госпо́дь Бог“!

16 І було́ мені слово Госпо́днє таке:

17 „Сину лю́дський, Ізраїлів дім — вони жили на землі своїй, та й занечи́стили її своєю дорогою та своїми вчинками, — як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!

18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовва́нами своїми занечи́стили її.

19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпоро́шені по краї́нах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсуди́в Я їх.

20 І коли прийшли вони до тих наро́дів, куди поприхо́дили, то знева́жили святе Моє Йме́ння, коли стали до них говорити: „Вони — наро́д Господа, та з землі Його повихо́дили!“

21 І зми́лувався Я над Своїм святим Ім'я́м, що його знева́жив Ізра́їлів дім серед наро́дів, куди вони поприхо́дили.

22 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Госпо́дь Бог: Не для вас Я роблю́ це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Йме́ння, яке ви знева́жили серед народів, куди ви поприхо́дили.

23 І освячу́ Я велике Ім'я́ Своє́, знева́жене серед народів, що ви знева́жили серед них, і пізнають ті люди, що Я — Госпо́дь, — говорить Господь Бог, — коли Я покажу́ Свою святість серед вас на їхніх оча́х.

24 І візьму́ вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу́ вас до вашої землі.

25 І покроплю́ вас чистою водою, — і станете чисті; зо всіх ваших нечисто́т і зо всіх ваших бовва́нів очи́щу вас.

26 І дам вам нове́ серце, і ново́го духа дам у ваше нутро́, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.

27 І духа Свого́ дам Я до вашого нутра́, і зроблю́ Я те, що уста́вами Моїми будете ходити, а постано́ви Мої будете стерегти́ та вико́нувати.

28 І ви будете сидіти в краю́, якого Я дав вашим батька́м, і будете Мені наро́дом, а Я буду вам Богом!

29 І спасу́ вас від усіх ваших нечисто́т, і покличу збіжжя, і помно́жу його, і не дам на вас голоду.

30 І намно́жу плід де́рева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися со́рому через голод між наро́дами.

31 І згадаєте ви про ваші доро́ги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бри́дитися самих себе за свої провини та за гидо́ти свої.

32 Не для вас Я це роби́тиму, — говорить Госпо́дь Бог, — нехай буде це вам відо́ме! Зашарі́йтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів до́ме!

33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очи́щу вас зо всіх ваших провин, то позасе́люю ці міста́, і будуть забудо́вані руїни.

34 А спусто́шена земля буде обро́блювана за те, що була́ спусто́шенням на оча́х кожного перехожого.

35 І скажуть: Цей опустоші́лий край став як той еде́нський садо́к, а ці міста, пова́лені й попусто́шені та поруйно́вані, тепер укрі́плені та заме́шкані!

36 І пізнають наро́ди, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйно́ване, засадив спустоші́ле. Я, Господь, говорив це — і зробив!

37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилю́ся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помно́жу їх, як лю́дську ота́ру!

38 Як освя́чена ота́ра, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйно́вані міста́, повні отари лю́дської, — і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 36

Єзекiїль

Розділ 36

1 Und1121 du559, Menschenkind120, weissage5012 den Bergen2022 Israels3478 und sprich: Höret8085 des HErrn3068 Wort1697, ihr Berge2022 Israels3478!

1 А ти, сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлеві го́ри, та й скажеш: Ізраїлеві го́ри, послухайте сло́ва Госпо́днього!

2 So spricht559 der HErr136 HErr3069: Darum daß559 der Feind341 über euch rühmet: Heh, die ewigen5769 Höhen1116 sind nun unser Erbe4181 worden!

2 Так говорить Госпо́дь Бог: За те, що ворог говорить на вас „Ага́!“ і вічні па́гірки стали вам за спа́дщину,

3 darum weissage5012 und5439 sprich559: So spricht der HErr136 HErr3069: Weil man559 euch allenthalben verwüstet8074 und vertilget, und seid den übrigen7611 Heiden5971 zuteil worden und seid den Leuten1471 ins3956 Maul8193 kommen5927 und ein böses1681 Geschrei worden,

3 тому́ пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог: За те, що пусто́шено й то́птано вас знавко́ла, щоб були ви спа́дком для останку наро́дів, і були ви взяті на кі́нчик язика́ й на балакани́ну наро́ду,

4 darum höret, ihr5800 Berge2022 Israels3478, das Wort1697 des HErrn136 HErrn3069! So spricht559 der HErr136 HErr3069 beide, zu8085 den Bergen2022 und2723 Hügeln1389, zu den Bächen650 und Tälern1516, zu den öden Wüsten8074 und verlassenen Städten5892, welche den übrigen7611 Heiden1471 ringsumher5439 zum Raub957 und Spott3933 worden sind;

4 тому, Ізраїлеві го́ри, послухайте слова Господа Бога: Так говорить Господь Бог до гір та до згі́р'їв, до рі́чищ та до доли́н, і до спустоші́лих руїн, і до опу́щених міст, що стали за здо́бич та за посміхо́висько для решти тих наро́дів, що навколо.

5 ja, so spricht559 der5315 HErr136 HErr3069: Ich hab‘ in meinem feurigen784 Eifer7068 geredet1696 wider die übrigen7611 Heiden1471 und5414 wider das ganze Edom123, welche mein Land776 eingenommen haben4181 mit Freuden8057 von ganzem Herzen3824 und957 mit Hohnlachen7589, dasselbige zu verheeren4054 und plündern.

5 Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич.

6 Darum weissage5012 von dem Lande127 Israel3478 und sprich559 zu den Bergen2022 und Hügeln1389, zu den Bächen650 und Tälern1516: So spricht559 der HErr136 HErr3069: Siehe, ich hab‘ in meinem Eifer7068 und Grimm2534 geredet1696, weil ihr (solche) Schmach3639 von den Heiden1471 tragen5375 müsset.

6 Тому́ пророкуй на Ізраїлеву землю, та й скажеш до гір, до згір'їв, до рі́чищ та до долин: Так говорить Господь Бог: Ось Я говорив у ре́вності Своїй та в гніві Своїм за те, що ви носили га́ньбу наро́дів.

7 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Ich hebe5375 meine Hand3027 auf5375, daß eure Nachbarn, die Heiden1471 umher5439, ihre Schande3639 wieder tragen sollen.

7 Тому так говорить Господь Бог: Прирікаючи, Я підняв Свою ру́ку, що ті люди, які навколо вас, — вони понесу́ть свою га́ньбу!

8 Aber ihr7126 Berge2022 Israels3478 sollt wieder6057 grünen und5414 eure Frucht6529 bringen5375 meinem Volk5971 Israel3478; und935 soll in kurzem geschehen.

8 А ви, Ізраїлеві гори, розпустіть ваше ві́ття, і бу́дете прино́сити плід свій для Мого наро́ду Ізраїля, бо вони збли́зилися, щоб прийти.

9 Denn siehe, ich will mich wieder zu euch wenden6437 und5647 euch ansehen, daß ihr gebauet und besäet2232 werdet,

9 Бо ось Я прийду́ до вас, і зверну́ся до вас, — і ви бу́дете обро́блені та обсіяні.

10 und3478 will1129 bei euch der Leute120 viel7235 machen, das ganze Israel1004 allzumal; und2723 die3427 Städte5892 sollen wieder bewohnet und die Wüsten erbauet werden.

10 І розмно́жу на вас люди́ну, увесь Ізраїлів дім, усього його, — і будуть засе́лені ці міста́, а руїни будуть забудо́вані.

11 Ja, ich will bei euch der Leute120 und des Viehes929 viel7235 machen6509, daß ihr3427 euch mehren7235 und wachsen sollet. Und ich will euch wieder einsetzen, da ihr3045 vorhin wohnetet; und will euch mehr Gutes tun2895 denn zuvor6927 je7221; und sollet erfahren, daß ich der HErr3068 sei.

11 І розмно́жу на вас люди́ну та скоти́ну, і вони помно́жаться та розпло́дяться, і позасе́люю вас, як за вашої давни́ни, і буду чинити вам краще, як за ваших поча́тків, і ви пізна́єте, що Я — Госпо́дь!

12 Ich will euch Leute120 herzubringen, die mein Volk5971 Israel3478 sollen sein3212, die werden7921 dich besitzen3423; und sollst ihr Erbteil5159 sein und sollst nicht3254 mehr ohne Erben sein.

12 I попрова́джу на вас люди́ну, мій наро́д Ізраїлів, і вони пося́дуть тебе, і станеш ти їм на спа́док, і не будеш уже більше позбавля́ти їх дітей.

13 So spricht der HErr136 HErr3069: Weil man559 das von euch sagt: Du559 hast Leute120 gefressen398 und hast dein Volk1471 ohne Erben gemacht7921,

13 Так говорить Господь Бог: За те, що говорять про вас: Ти їси люди́ну, і позбавляєш наро́д свій дітей,

14 darum sollst du (nun) nicht mehr Leute120 fressen398, noch dein Volk1471 ohne Erben machen7921, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

14 тому́ ти не будеш уже їсти люди́ни, і більше не позбавиш свій наро́д дітей, говорить Господь Бог!

15 Und2781 ich will dich nicht mehr lassen8085 hören die Schmach3639 der Heiden1471; und sollst den Spott der Heiden1471 nicht mehr tragen5375 und sollst dein Volk5971 nicht mehr ohne Erben machen3782, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

15 І не почуєш уже ти більше га́ньби від пога́н, і нару́ги наро́дів не будеш більше носи́ти, і не вчи́ниш більше, щоб наро́д твій спотика́вся, говорить Госпо́дь Бог“!

16 Und559 des HErrn3068 Wort1697 geschah weiter zu mir:

16 І було́ мені слово Госпо́днє таке:

17 Du Menschenkind120, da das Haus1004 Israel3478 in ihrem Lande127 wohneten und dasselbige verunreinigten2930 mit ihrem Wesen1870 und Tun5949, daß ihr3427 Wesen1870 vor mir6440 war1121 wie die Unreinigkeit2932 eines Weibes5079 in ihrer Krankheit,

17 „Сину лю́дський, Ізраїлів дім — вони жили на землі своїй, та й занечи́стили її своєю дорогою та своїми вчинками, — як нечистість жінки в час нечистоти її стала їхня дорога перед Моїм лицем!

18 da schüttete ich meinen Grimm2534 über sie aus8210 um des Bluts1818 willen, das776 sie im Lande vergossen8210 und dasselbe verunreiniget hatten2930 durch ihre Götzen1544.

18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, яку вилили вони на землю, та бовва́нами своїми занечи́стили її.

19 Und ich zerstreuete sie unter die Heiden1471 und zerstäubte2219 sie in die Länder776 und richtete8199 sie nach ihrem Wesen1870 und Tun5949.

19 І розсіяв Я їх серед народів, і вони були розпоро́шені по краї́нах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розсуди́в Я їх.

20 Und hielten sich wie die Heiden1471, dahin sie kamen935, und entheiligten meinen heiligen6944 Namen8034, daß man2490 von ihnen sagte559: Ist935 das776 des HErrn3068 Volk5971, das aus3318 seinem Lande hat müssen ziehen?

20 І коли прийшли вони до тих наро́дів, куди поприхо́дили, то знева́жили святе Моє Йме́ння, коли стали до них говорити: „Вони — наро́д Господа, та з землі Його повихо́дили!“

21 Aber ich verschonete um meines heiligen6944 Namens willen, welchen das Haus1004 Israel3478 entheiligte2490 unter den8034 Heiden1471, dahin sie kamen935.

21 І зми́лувався Я над Своїм святим Ім'я́м, що його знева́жив Ізра́їлів дім серед наро́дів, куди вони поприхо́дили.

22 Darum sollst du559 zum Hause1004 Israel3478 sagen559: So spricht der HErr136 HErr3069: Ich tue6213 es nicht um euretwillen, ihr2490 vom Hause1004 Israel3478, sondern um meines heiligen6944 Namens willen, welchen ihr entheiliget habt unter den8034 Heiden1471, zu welchen ihr kommen935 seid.

22 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Госпо́дь Бог: Не для вас Я роблю́ це, Ізраїлів доме, а тільки для святого Свого Йме́ння, яке ви знева́жили серед народів, куди ви поприхо́дили.

23 Denn ich will meinen großen1419 Namen8034, der durch euch6942 vor5869 den Heiden1471 entheiliget ist, den ihr2490 unter8432 denselbigen entheiliget habt, heilig machen. Und die Heiden1471 sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei, spricht5002 der HErr136 HErr3069, wenn ich mich vor ihnen an2490 euch6942 erzeige, daß ich heilig sei.

23 І освячу́ Я велике Ім'я́ Своє́, знева́жене серед народів, що ви знева́жили серед них, і пізнають ті люди, що Я — Госпо́дь, — говорить Господь Бог, — коли Я покажу́ Свою святість серед вас на їхніх оча́х.

24 Denn ich will3947 euch aus4480 den Heiden1471 holen und euch aus allen Landen127 versammeln6908 und wieder in euer Land776 führen935.

24 І візьму́ вас із тих народів, і позбираю вас зо всіх країв, і приведу́ вас до вашої землі.

25 Und will rein2891 Wasser4325 über euch sprengen2236, daß ihr rein2891 werdet von aller eurer Unreinigkeit2932, und von allen euren Götzen1544 will ich euch reinigen.

25 І покроплю́ вас чистою водою, — і станете чисті; зо всіх ваших нечисто́т і зо всіх ваших бовва́нів очи́щу вас.

26 Und5414 ich will euch ein2319 neu Herz3820 und1320 einen neuen Geist7307 in euch geben5414; und will das steinerne68 Herz3820 aus7130 eurem Fleisch1320 wegnehmen und euch ein fleischern Herz3820 geben5414.

26 І дам вам нове́ серце, і ново́го духа дам у ваше нутро́, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті.

27 Ich will meinen Geist7307 in euch geben5414 und6213 will solche Leute aus7130 euch machen6213, die in meinen Geboten wandeln3212 und meine Rechte2706 halten8104 und danach tun4941.

27 І духа Свого́ дам Я до вашого нутра́, і зроблю́ Я те, що уста́вами Моїми будете ходити, а постано́ви Мої будете стерегти́ та вико́нувати.

28 Und ihr3427 sollet wohnen im Lande, das776 ich euren Vätern1 gegeben5414 habe, und sollet mein Volk5971 sein, und ich will euer GOtt430 sein.

28 І ви будете сидіти в краю́, якого Я дав вашим батька́м, і будете Мені наро́дом, а Я буду вам Богом!

29 Ich will euch von aller eurer Unreinigkeit2932 losmachen3467 und5414 will dem Korn1715 rufen und will es mehren7235 und will euch keine Teurung kommen lassen7121.

29 І спасу́ вас від усіх ваших нечисто́т, і покличу збіжжя, і помно́жу його, і не дам на вас голоду.

30 Ich will die Früchte6529 auf3947 den Bäumen6086 und2781 das Gewächs8570 auf dem Felde7704 mehren7235, daß euch die Heiden1471 nicht mehr spotten mit der Teurung.

30 І намно́жу плід де́рева та врожай поля, щоб ви більше не набиралися со́рому через голод між наро́дами.

31 Alsdann werdet ihr1870 an euer böses7451 Wesen4611 gedenken2142 und eures Tuns, das nicht gut2896 war, und wird6962 euch6440 eure Sünde5771 und Abgötterei gereuen8441.

31 І згадаєте ви про ваші доро́ги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, і будете бри́дитися самих себе за свої провини та за гидо́ти свої.

32 Solches will ich tun6213, nicht954 um euretwillen, spricht5002 der HErr136 HErr3069, daß ihr3045 es wisset, sondern ihr1870 werdet euch müssen schämen3637 und schamrot werden, ihr vom Hause1004 Israel3478, über eurem Wesen.

32 Не для вас Я це роби́тиму, — говорить Госпо́дь Бог, — нехай буде це вам відо́ме! Зашарі́йтеся та посоромтеся ваших доріг, Ізраїлів до́ме!

33 So spricht559 der HErr136 HErr3069: Zu der Zeit3117, wenn ich euch2891 reinigen werde1129 von allen euren Sünden5771, so will ich die3427 Städte5892 wieder besetzen, und2723 die Wüsten sollen wieder gebauet werden.

33 Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я очи́щу вас зо всіх ваших провин, то позасе́люю ці міста́, і будуть забудо́вані руїни.

34 Das verwüstete Land776 soll wieder gepflüget werden8074, dafür, daß es verheeret war8077, daß es sehen sollen5647 alle, die dadurch gehen5674,

34 А спусто́шена земля буде обро́блювана за те, що була́ спусто́шенням на оча́х кожного перехожого.

35 und sagen559: Dies1977 Land776 war2040 verheeret, und jetzt ist‘s8074 wie ein Lustgarten1588, und diese Städte5892 waren zerstöret, öde2720 und zerrissen und stehen3427 nun fest1219 gebauet.

35 І скажуть: Цей опустоші́лий край став як той еде́нський садо́к, а ці міста, пова́лені й попусто́шені та поруйно́вані, тепер укрі́плені та заме́шкані!

36 Und die übrigen Heiden1471 um euch her5439 sollen erfahren3045, daß ich der HErr3068 bin, der da bauet1129, was zerrissen ist2040, und pflanzet5193, was verheeret war7604. Ich, der HErr3068, sage1696 es und tue6213 es auch.

36 І пізнають наро́ди, які зостануться навколо вас, що Я, Господь, забудував поруйно́ване, засадив спустоші́ле. Я, Господь, говорив це — і зробив!

37 So spricht der120 HErr136 HErr3069: Ich will mich wieder fragen1875 lassen vom Hause1004 Israel3478, daß ich mich an ihnen erzeige; und6213 ich will sie559 mehren7235 wie eine Menschenherde.

37 Так говорить Господь Бог: Ще на це прихилю́ся до Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помно́жу їх, як лю́дську ота́ру!

38 Wie3045 eine heilige6944 Herde6629, wie eine Herde6629 zu Jerusalem3389 auf ihren Festen4150; so sollen die verheerten2720 Städte5892 voll4392 Menschenherden werden; und6629 sollen erfahren, daß ich der120 HErr3068 bin.

38 Як освя́чена ота́ра, як отара Єрусалиму в його свята, такі будуть ці поруйно́вані міста́, повні отари лю́дської, — і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“