Der Prophet Jesaja

Kapitel 29

1 Wehe1945 Ariel740, Ariel740, du Stadt7151 des Lagers2583 Davids1732! Ihr haltet Jahrzeiten und feiert5362 Feste2282.

2 Aber ich will den Ariel740 ängsten6693, daß er traurig8386 und jammerig sei, und soll mir ein rechter Ariel740 sein.

3 Denn ich will dich belagern2583 rings umher und will dich ängsten6696 mit Bollwerk4674 und will Wälle4694 um dich aufführen lassen6965.

4 Alsdann sollst du8213 geniedriget werden und776 aus der Erde776 reden1696 und aus dem Staube6083 mit deiner Rede565 murmeln7817, daß deine Stimme6963 sei wie eines Zauberers178 aus der Erde6083 und deine Rede565 aus dem Staube wispele6850.

5 Und die Menge1995, die dich zerstreuen, werden5674 so viel sein als ein dünner1851 Staub80 und die Menge1995 der Tyrannen6184 wie eine webende Spreu4671; und das soll plötzlich6621 bald6597 geschehen.

6 Denn du wirst vom HErrn3068 Zebaoth6635 heimgesucht6485 werden398 mit Wetter und6963 Erdbeben7494 und großem1419 Donner7482, mit Windwirbel5591 und Ungewitter5492 und mit Flammen3851 des verzehrenden Feuers784.

7 Aber wie ein Nachtgesicht3915 im Traum2472, so soll sein die Menge1995 aller Heiden1471, so wider Ariel740 streiten6633, samt all ihrem Heer und Bollwerk4685, und die ihn ängsten6693.

8 Denn gleichwie einem Hungrigen7457 träumet, daß er esse398, wenn er aber aufwacht6974, so ist seine See LE5315 noch leer7386, und wie834 einem Durstigen5889 träumet, daß er trinke8354, wenn er aber aufwacht6974, ist er matt und durstig6771: also sollen sein die Menge1995 aller Heiden1471, die wider den5315 Berg2022 Zion6726 streiten6633.

9 Erstarret und werdet bestürzt8539, verblendet euch8173 und werdet trunken7937, doch nicht4102 vom Wein3196; taumelt5128, doch nicht von starkem Getränke.

10 Denn der HErr3068 hat euch einen Geist7307 des harten Schlafs8639 eingeschenkt5258 und3680 eure Augen5869 zugetan6105; eure Propheten5030 und Fürsten7218 samt den Sehern2374 hat er geblendet,

11 daß euch aller (Propheten) Gesichte2380 sein werden wie3045 die Worte eines versiegelten2856 Buchs, welches, so man‘s559 gäbe5414 einem, der lesen7121 kann3201, und spräche: Lieber, lies das1697! und er spräche: Ich559 kann nicht, denn es5612 ist versiegelt2856,

12 oder gleich als wenn man‘s559 gäbe5414 dem, der nicht3045 lesen7121 kann, und5612 spräche559: Lieber, lies das! und5612 er spräche: Ich3045 kann nicht lesen.

13 Und der HErr136 spricht: Darum3282 daß dies Volk5971 zu mir7368 nahet mit seinem Munde6310 und mit seinen Lippen8193 mich3513 ehret, aber ihr Herz3820 ferne7368 von mir ist, und mich fürchten3374 nach5066 Menschengebot, die582 sie559 lehren3925,

14 so will ich995 auch3254 mit diesem Volk5971 wunderlich umgehen6381, aufs wunderlichste6381 und seltsamste6382, daß die Weisheit2451 seiner Weisen2450 untergehe und der Verstand998 seiner Klugen verblendet werde6.

15 Wehe1945, die verborgen5641 sein wollen6009 vor dem HErrn3068, ihr7200 Vornehmen zu verhehlen, und6098 ihr3045 Tun4639, im Finstern4285 halten und sprechen559: Wer siehet uns? und wer kennet uns?

16 Wie seid ihr so verkehrt2017! Gleich als wenn des Töpfers3335 Ton2563 gedächte und559 ein Werk spräche von seinem Meister6213: Er2803 hat559 mich995 nicht gemacht4639, und6213 ein Gemächte3336 spräche von seinem Töpfer3335: Er kennet mich nicht.

17 Wohlan, es ist noch um7725 ein klein wenig4213 zu tun, so soll Libanon3844 ein Feld3759 werden2803, und das Feld3759 soll ein Wald3293 gerechnet werden.

18 Denn zur selbigen Zeit3117 werden7200 die Tauben2795 hören8085 die Worte1697 des Buchs, und5612 die Augen5869 der Blinden5787 werden aus dem Dunkel und Finsternis652 sehen,

19 und die Elenden6035 werden wieder3254 Freude8057 haben am HErrn3068, und die Armen34 unter den Menschen120 werden fröhlich1523 sein in dem Heiligen6918 Israels3478,

20 wenn die Tyrannen6184 ein Ende656 haben3615, und mit den Spöttern3887 aus sein wird, und vertilget sein werden3772 alle die, so wachen8245, Mühe205 anzurichten,

21 welche die Leute120 sündigen2398 machen durchs Predigen1697 und stellen dem nach6983, der sie straft3198 im Tor8179, weichen5186 durch Lügen8414 vom Gerechten6662.

22 Darum spricht559 der HErr3068, der Abraham85 erlöset hat, zum Hause1004 Jakob3290 also: Jakob3290 soll nicht6299 mehr zuschanden werden, und sein Antlitz6440 soll sich nicht954 mehr schämen2357.

23 Denn wenn sie sehen werden7200 ihre Kinder3206, die Werke4639 meiner Hände3027 unter7130 ihnen, werden sie meinen Namen8034 heiligen6942 und werden den Heiligen6942 in Jakob3290 heiligen6918 und den GOtt430 Israels3478 fürchten6206.

24 Denn die, so irrigen8582 Geist7307 haben3045, werden Verstand998 annehmen, und die Schwätzer7279 werden sich3948 lehren3925 lassen.

Iсая

Розділ 29

1 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборува́в! Рік до року додайте, хай свя́та закі́нчать свій круг!

2 І прити́сну Аріїла, і станеться ле́мент та плач, і він стане на мене, як о́гнище Боже.

3 І ота́борюся проти тебе навко́ло, і сторо́жею сти́сну тебе, і ба́шти поставлю на тебе.

4 І ти будеш пони́жений, і будеш з землі говорити, і приглу́шено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепоті́тиме з пороху слово твоє.

5 І буде юрба́ ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників — мов поло́ва зникли́ва, і це станеться нагло, рапто́вно.

6 Господь Саваот тебе громом та трусом наві́дає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняни́м їдким по́лум'ям.

7 І буде, як сон, як виді́ння нічне́ та юрба́ всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти тверди́ні його, і хто йому докучає.

8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він — і порожня душа його, і мов спра́гнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він — і ось змучений, а душа його спра́гнена! Та́к буде на́товпові всіх наро́дів, що пі́дуть війною на го́ру Сіон.

9 Одубі́йте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й ослі́пніть! Вони повпива́лися, та не вином, захитались, та не від п'янко́го напо́ю,

10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!

11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запеча́таної книжки, що дають її тому́, хто вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Не мо́жу, — вона ж запеча́тана“.

12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Я не вмію читати“.

13 І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,

14 тому Я ось ізно́ву предивне вчиню́ з цим наро́дом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

15 Горе тим, що гли́боко за́дум ховають від Господа, і чиняться в те́мряві їхні діла, і що говорять вони: „Хто нас бачить, і хто про нас знає?“

16 О, ваша фальшивосте! Чи ганча́р уважається рівним до глини? Чи зро́блене скаже про майстра свого: „Він мене не зробив“, а твір про свого творця́ говоритиме: „Він не розуміє цього“?

17 Хіба за короткого ча́су Ліван на садка не обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс?

18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темно́ти та з те́мряви бачити будуть,

19 і суми́рні побі́льшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля ті́шитись будуть!

20 Бо скінчи́вся наси́льник, і минувся насмі́шник, і пони́щені всі ті, хто дба́є про кривду,

21 хто судить люди́ну за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять па́стку, і праведного випиха́ють обма́ною.

22 Тому́ то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоро́млений Яків, й обличчя його не поблі́дне тепер,

23 бо як він серед себе побачить діте́й своїх, чин Моїх рук, вони будуть святи́ти Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

24 Тоді́ то хто блу́дить у дусі, ті розум пізна́ють, а хто ре́мствує, ті поу́ки навча́ться!

Der Prophet Jesaja

Kapitel 29

Iсая

Розділ 29

1 Wehe1945 Ariel740, Ariel740, du Stadt7151 des Lagers2583 Davids1732! Ihr haltet Jahrzeiten und feiert5362 Feste2282.

1 Горе Аріїлу, Аріїлу, місту, що Давид у нім таборува́в! Рік до року додайте, хай свя́та закі́нчать свій круг!

2 Aber ich will den Ariel740 ängsten6693, daß er traurig8386 und jammerig sei, und soll mir ein rechter Ariel740 sein.

2 І прити́сну Аріїла, і станеться ле́мент та плач, і він стане на мене, як о́гнище Боже.

3 Denn ich will dich belagern2583 rings umher und will dich ängsten6696 mit Bollwerk4674 und will Wälle4694 um dich aufführen lassen6965.

3 І ота́борюся проти тебе навко́ло, і сторо́жею сти́сну тебе, і ба́шти поставлю на тебе.

4 Alsdann sollst du8213 geniedriget werden und776 aus der Erde776 reden1696 und aus dem Staube6083 mit deiner Rede565 murmeln7817, daß deine Stimme6963 sei wie eines Zauberers178 aus der Erde6083 und deine Rede565 aus dem Staube wispele6850.

4 І ти будеш пони́жений, і будеш з землі говорити, і приглу́шено буде звучати твоє слово. І стане твій голос з землі, мов померлого дух, і шепоті́тиме з пороху слово твоє.

5 Und die Menge1995, die dich zerstreuen, werden5674 so viel sein als ein dünner1851 Staub80 und die Menge1995 der Tyrannen6184 wie eine webende Spreu4671; und das soll plötzlich6621 bald6597 geschehen.

5 І буде юрба́ ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж насильників — мов поло́ва зникли́ва, і це станеться нагло, рапто́вно.

6 Denn du wirst vom HErrn3068 Zebaoth6635 heimgesucht6485 werden398 mit Wetter und6963 Erdbeben7494 und großem1419 Donner7482, mit Windwirbel5591 und Ungewitter5492 und mit Flammen3851 des verzehrenden Feuers784.

6 Господь Саваот тебе громом та трусом наві́дає, і шумом великим, вихром та бурею, та огняни́м їдким по́лум'ям.

7 Aber wie ein Nachtgesicht3915 im Traum2472, so soll sein die Menge1995 aller Heiden1471, so wider Ariel740 streiten6633, samt all ihrem Heer und Bollwerk4685, und die ihn ängsten6693.

7 І буде, як сон, як виді́ння нічне́ та юрба́ всіх народів, що на Аріїла воюють, і всі, хто воює на нього, і проти тверди́ні його, і хто йому докучає.

8 Denn gleichwie einem Hungrigen7457 träumet, daß er esse398, wenn er aber aufwacht6974, so ist seine See LE5315 noch leer7386, und wie834 einem Durstigen5889 träumet, daß er trinke8354, wenn er aber aufwacht6974, ist er matt und durstig6771: also sollen sein die Menge1995 aller Heiden1471, die wider den5315 Berg2022 Zion6726 streiten6633.

8 І буде, мов бачить голодний у сні, ніби їсть, а прокинеться він — і порожня душа його, і мов спра́гнений бачить у сні, ніби п'є, а прокинеться він — і ось змучений, а душа його спра́гнена! Та́к буде на́товпові всіх наро́дів, що пі́дуть війною на го́ру Сіон.

9 Erstarret und werdet bestürzt8539, verblendet euch8173 und werdet trunken7937, doch nicht4102 vom Wein3196; taumelt5128, doch nicht von starkem Getränke.

9 Одубі́йте й дивуйтесь, заліпіть собі очі й ослі́пніть! Вони повпива́лися, та не вином, захитались, та не від п'янко́го напо́ю,

10 Denn der HErr3068 hat euch einen Geist7307 des harten Schlafs8639 eingeschenkt5258 und3680 eure Augen5869 zugetan6105; eure Propheten5030 und Fürsten7218 samt den Sehern2374 hat er geblendet,

10 бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!

11 daß euch aller (Propheten) Gesichte2380 sein werden wie3045 die Worte eines versiegelten2856 Buchs, welches, so man‘s559 gäbe5414 einem, der lesen7121 kann3201, und spräche: Lieber, lies das1697! und er spräche: Ich559 kann nicht, denn es5612 ist versiegelt2856,

11 І буде вам кожне видіння, немов би слова запеча́таної книжки, що дають її тому́, хто вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Не мо́жу, — вона ж запеча́тана“.

12 oder gleich als wenn man‘s559 gäbe5414 dem, der nicht3045 lesen7121 kann, und5612 spräche559: Lieber, lies das! und5612 er spräche: Ich3045 kann nicht lesen.

12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: „Читай но оце“, та відказує той: „Я не вмію читати“.

13 Und der HErr136 spricht: Darum3282 daß dies Volk5971 zu mir7368 nahet mit seinem Munde6310 und mit seinen Lippen8193 mich3513 ehret, aber ihr Herz3820 ferne7368 von mir ist, und mich fürchten3374 nach5066 Menschengebot, die582 sie559 lehren3925,

13 І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,

14 so will ich995 auch3254 mit diesem Volk5971 wunderlich umgehen6381, aufs wunderlichste6381 und seltsamste6382, daß die Weisheit2451 seiner Weisen2450 untergehe und der Verstand998 seiner Klugen verblendet werde6.

14 тому Я ось ізно́ву предивне вчиню́ з цим наро́дом, вчиню чудо й диво, і загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається.

15 Wehe1945, die verborgen5641 sein wollen6009 vor dem HErrn3068, ihr7200 Vornehmen zu verhehlen, und6098 ihr3045 Tun4639, im Finstern4285 halten und sprechen559: Wer siehet uns? und wer kennet uns?

15 Горе тим, що гли́боко за́дум ховають від Господа, і чиняться в те́мряві їхні діла, і що говорять вони: „Хто нас бачить, і хто про нас знає?“

16 Wie seid ihr so verkehrt2017! Gleich als wenn des Töpfers3335 Ton2563 gedächte und559 ein Werk spräche von seinem Meister6213: Er2803 hat559 mich995 nicht gemacht4639, und6213 ein Gemächte3336 spräche von seinem Töpfer3335: Er kennet mich nicht.

16 О, ваша фальшивосте! Чи ганча́р уважається рівним до глини? Чи зро́блене скаже про майстра свого: „Він мене не зробив“, а твір про свого творця́ говоритиме: „Він не розуміє цього“?

17 Wohlan, es ist noch um7725 ein klein wenig4213 zu tun, so soll Libanon3844 ein Feld3759 werden2803, und das Feld3759 soll ein Wald3293 gerechnet werden.

17 Хіба за короткого ча́су Ліван на садка не обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс?

18 Denn zur selbigen Zeit3117 werden7200 die Tauben2795 hören8085 die Worte1697 des Buchs, und5612 die Augen5869 der Blinden5787 werden aus dem Dunkel und Finsternis652 sehen,

18 І в той день слова книжки почують глухі, а очі сліпих із темно́ти та з те́мряви бачити будуть,

19 und die Elenden6035 werden wieder3254 Freude8057 haben am HErrn3068, und die Armen34 unter den Menschen120 werden fröhlich1523 sein in dem Heiligen6918 Israels3478,

19 і суми́рні побі́льшать у Господі радість свою, а люди убогі в Святому Ізраїля ті́шитись будуть!

20 wenn die Tyrannen6184 ein Ende656 haben3615, und mit den Spöttern3887 aus sein wird, und vertilget sein werden3772 alle die, so wachen8245, Mühe205 anzurichten,

20 Бо скінчи́вся наси́льник, і минувся насмі́шник, і пони́щені всі ті, хто дба́є про кривду,

21 welche die Leute120 sündigen2398 machen durchs Predigen1697 und stellen dem nach6983, der sie straft3198 im Tor8179, weichen5186 durch Lügen8414 vom Gerechten6662.

21 хто судить люди́ну за слово одне, на того ж, хто судить у брамі, вони ставлять па́стку, і праведного випиха́ють обма́ною.

22 Darum spricht559 der HErr3068, der Abraham85 erlöset hat, zum Hause1004 Jakob3290 also: Jakob3290 soll nicht6299 mehr zuschanden werden, und sein Antlitz6440 soll sich nicht954 mehr schämen2357.

22 Тому́ то Господь, що викупив Авраама, сказав домові Якова так: Не буде тепер засоро́млений Яків, й обличчя його не поблі́дне тепер,

23 Denn wenn sie sehen werden7200 ihre Kinder3206, die Werke4639 meiner Hände3027 unter7130 ihnen, werden sie meinen Namen8034 heiligen6942 und werden den Heiligen6942 in Jakob3290 heiligen6918 und den GOtt430 Israels3478 fürchten6206.

23 бо як він серед себе побачить діте́й своїх, чин Моїх рук, вони будуть святи́ти Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!

24 Denn die, so irrigen8582 Geist7307 haben3045, werden Verstand998 annehmen, und die Schwätzer7279 werden sich3948 lehren3925 lassen.

24 Тоді́ то хто блу́дить у дусі, ті розум пізна́ють, а хто ре́мствує, ті поу́ки навча́ться!