PsalmsPsalm 73 |
1 A Psalm |
2 But as for me, my feet |
3 For I was envious |
4 For there are no |
5 They are not in trouble |
6 Therefore pride |
7 Their eyes |
8 They are corrupt, |
9 They set |
10 Therefore |
11 And they say, |
12 Behold, |
13 Truly |
14 For all |
15 If |
16 When I thought |
17 Until |
18 Surely |
19 How |
20 As a dream |
21 Thus |
22 So foolish |
23 Nevertheless I am continually |
24 You shall guide |
25 Whom |
26 My flesh |
27 For, see, |
28 But it is good |
ПсалмиПсалом 73 |
1 |
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, — |
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині! |
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, — |
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева. |
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами, |
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили. |
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів... |
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде... |
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє? |
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ! |
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі! |
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах, |
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині, |
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі! |
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце, |
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в! |
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“ |
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди! |
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля! |
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє! |
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного! |
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає! |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
PsalmsPsalm 73 |
ПсалмиПсалом 73 |
1 A Psalm |
1 |
2 But as for me, my feet |
2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, — |
3 For I was envious |
3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині! |
4 For there are no |
4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, — |
5 They are not in trouble |
5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева. |
6 Therefore pride |
6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами, |
7 Their eyes |
7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили. |
8 They are corrupt, |
8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів... |
9 They set |
9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде... |
10 Therefore |
10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє? |
11 And they say, |
11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ! |
12 Behold, |
12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі! |
13 Truly |
13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах, |
14 For all |
14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині, |
15 If |
15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі! |
16 When I thought |
16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце, |
17 Until |
17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в! |
18 Surely |
18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“ |
19 How |
19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди! |
20 As a dream |
20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля! |
21 Thus |
21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє! |
22 So foolish |
22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного! |
23 Nevertheless I am continually |
23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає! |
24 You shall guide |
24 |
25 Whom |
25 |
26 My flesh |
26 |
27 For, see, |
27 |
28 But it is good |
28 |