Psalms

Psalm 73

1 A Psalm4210 of Asaph.623 Truly389 God430 is good2896 to Israel,3478 even to such as are of a clean1249 heart.3824

2 But as for me, my feet7272 were almost4592 gone;5186 my steps838 had well369 near4592 slipped.8210

3 For I was envious7065 at the foolish,1984 when I saw7200 the prosperity7965 of the wicked.7563

4 For there are no369 bands2784 in their death:4194 but their strength193 is firm.1277

5 They are not in trouble5999 as other men;582 neither3808 are they plagued5060 like5973 other men.120

6 Therefore pride1346 compasses6059 them about as a chain;6059 violence2555 covers5848 them as a garment.7897

7 Their eyes5869 stand3318 out with fatness:2459 they have more5674 than heart3824 could wish.4906

8 They are corrupt,4167 and speak1696 wickedly7451 concerning oppression:6233 they speak1696 loftily.4791

9 They set8371 their mouth6310 against the heavens,8064 and their tongue3956 walks1980 through the earth.776

10 Therefore3651 his people5971 return7725 here:1988 and waters4325 of a full4392 cup are wrung4680 out to them.

11 And they say,559 How349 does God410 know?3045 and is there knowledge1844 in the most5945 High?5945

12 Behold,2009 these428 are the ungodly,7563 who prosper7951 in the world;5769 they increase7685 in riches.2428

13 Truly389 I have cleansed2135 my heart3824 in vain,7385 and washed7364 my hands3709 in innocence.5356

14 For all3605 the day3117 long have I been1961 plagued,5060 and chastened8433 every morning.1242

15 If518 I say,559 I will speak5608 thus;3644 behold,2009 I should offend898 against the generation1755 of your children.1121

16 When I thought2803 to know3045 this,2063 it was too painful5999 for me;

17 Until5704 I went935 into413 the sanctuary4720 of God;410 then understood995 I their end.319

18 Surely389 you did set7896 them in slippery2513 places: you cast5307 them down5307 into destruction.4876

19 How349 are they brought into desolation,8047 as in a moment!7281 they are utterly consumed8552 with terrors.1091

20 As a dream2472 when one wakes;6974 so, O Lord,136 when you wake,5782 you shall despise959 their image.6754

21 Thus3588 my heart3824 was grieved,2556 and I was pricked8150 in my reins.3629

22 So foolish1198 was I, and ignorant:3808 3045 I was as a beast929 before5973 you.

23 Nevertheless I am continually8548 with you: you have held270 me by my right3225 hand.3027

24 You shall guide5148 me with your counsel,6098 and afterward310 receive3947 me to glory.3519

25 Whom4310 have I in heaven8064 but you? and there is none3808 on earth776 that I desire2654 beside5973 you.

26 My flesh7607 and my heart3824 fails:3615 but God430 is the strength6697 of my heart,3824 and my portion2506 for ever.5769

27 For, see,2005 they that are far7369 from you shall perish:6 you have destroyed6789 all3605 them that go935 a whoring2181 from you.

28 But it is good2896 for me to draw near7132 to God:430 I have put7896 my trust4268 in the Lord136 GOD,3069 that I may declare5608 all3605 your works.4399

Псалми

Псалом 73

1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!

18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“

19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!

21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!

22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!

23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!

24

25

26

27

28

Psalms

Psalm 73

Псалми

Псалом 73

1 A Psalm4210 of Asaph.623 Truly389 God430 is good2896 to Israel,3478 even to such as are of a clean1249 heart.3824

1 Псалом навча́льний, Аса́фів. На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чого розпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?

2 But as for me, my feet7272 were almost4592 gone;5186 my steps838 had well369 near4592 slipped.8210

2 Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —

3 For I was envious7065 at the foolish,1984 when I saw7200 the prosperity7965 of the wicked.7563

3 підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!

4 For there are no369 bands2784 in their death:4194 but their strength193 is firm.1277

4 Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —

5 They are not in trouble5999 as other men;582 neither3808 are they plagued5060 like5973 other men.120

5 виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.

6 Therefore pride1346 compasses6059 them about as a chain;6059 violence2555 covers5848 them as a garment.7897

6 А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,

7 Their eyes5869 stand3318 out with fatness:2459 they have more5674 than heart3824 could wish.4906

7 Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.

8 They are corrupt,4167 and speak1696 wickedly7451 concerning oppression:6233 they speak1696 loftily.4791

8 Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“ і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...

9 They set8371 their mouth6310 against the heavens,8064 and their tongue3956 walks1980 through the earth.776

9 Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...

10 Therefore3651 his people5971 return7725 here:1988 and waters4325 of a full4392 cup are wrung4680 out to them.

10 Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?

11 And they say,559 How349 does God410 know?3045 and is there knowledge1844 in the most5945 High?5945

11 Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!

12 Behold,2009 these428 are the ungodly,7563 who prosper7951 in the world;5769 they increase7685 in riches.2428

12 А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!

13 Truly389 I have cleansed2135 my heart3824 in vain,7385 and washed7364 my hands3709 in innocence.5356

13 Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,

14 For all3605 the day3117 long have I been1961 plagued,5060 and chastened8433 every morning.1242

14 Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,

15 If518 I say,559 I will speak5608 thus;3644 behold,2009 I should offend898 against the generation1755 of your children.1121

15 Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!

16 When I thought2803 to know3045 this,2063 it was too painful5999 for me;

16 Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,

17 Until5704 I went935 into413 the sanctuary4720 of God;410 then understood995 I their end.319

17 всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!

18 Surely389 you did set7896 them in slippery2513 places: you cast5307 them down5307 into destruction.4876

18 Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“

19 How349 are they brought into desolation,8047 as in a moment!7281 they are utterly consumed8552 with terrors.1091

19 Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!

20 As a dream2472 when one wakes;6974 so, O Lord,136 when you wake,5782 you shall despise959 their image.6754

20 Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!

21 Thus3588 my heart3824 was grieved,2556 and I was pricked8150 in my reins.3629

21 Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!

22 So foolish1198 was I, and ignorant:3808 3045 I was as a beast929 before5973 you.

22 Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!

23 Nevertheless I am continually8548 with you: you have held270 me by my right3225 hand.3027

23 Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!

24 You shall guide5148 me with your counsel,6098 and afterward310 receive3947 me to glory.3519

24

25 Whom4310 have I in heaven8064 but you? and there is none3808 on earth776 that I desire2654 beside5973 you.

25

26 My flesh7607 and my heart3824 fails:3615 but God430 is the strength6697 of my heart,3824 and my portion2506 for ever.5769

26

27 For, see,2005 they that are far7369 from you shall perish:6 you have destroyed6789 all3605 them that go935 a whoring2181 from you.

27

28 But it is good2896 for me to draw near7132 to God:430 I have put7896 my trust4268 in the Lord136 GOD,3069 that I may declare5608 all3605 your works.4399

28