Isaiah

Chapter 6

1 IN the year that King Uzziah died I saw the LORD sitting upon a throne, high and lifted up, and his train filled his temple.

2 And above him stood the seraphim; each one had six wings; with two he covered his face, and with two he covered his feet, and with two he did fly.

3 And one called to another, and said, Holy, holy, holy, is the LORD of hosts; the whole earth is full of his glory.

4 And the posts of the door shook at the voice of him who called, and the house was filled with smoke.

5 Then I said, Woe is me, I am dismayed; for I am a man of unclean lips, and I dwell among a people of unclean lips; for my eyes have seen the King, the LORD of hosts.

6 Then one of the seraphim flew to me, having a live coal in his hand, which he had taken with the tongs from off the altar;

7 And he touched my mouth and said to me, Lo, this has touched your lips; your iniquity is taken away, and your sins are forgiven.

8 And I heard the voice of the LORD, saying, Whom shall I send, and who will go for us? Then said I, Here am I; send me.

9 And he said to me, Go, and tell this people, You can hear indeed, but understand not; and you can see indeed, but do not perceive.

10 For the heart of this people is darkened and their ears are heavy and their eyes closed, so that they may not see with their eyes and hear with their ears and understand with their heart and be converted and be forgiven.

11 Then I said, How long, O LORD? And he said, Until the cities lie waste without inhabitants and the houses without men and the land be utterly desolate

12 And the LORD shall have cast off men far away and there shall be a great forsaking in the midst of the land.

13 And they that remain in it shall be a tenth, and again they shall be burned and shall be made like the terebinth or like an oak which is fallen from its stump. The holy seed is the source thereof.

Iсая

Розділ 6

1 Року смерти царя Озі́ї бачив я Господа, що сидів на високому та підне́сеному престо́лі, а кі́нці одежі Його перепо́внювали храм.

2 Серафи́ми стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

3 І кликав один до о́дного й говорив: „Свят, свят, свят Господь Савао́т, уся земля повна слави Його!“

4 І захиталися чопи́ порогів від голосу того, хто кликав, а храм перепо́внився димом!

5 Тоді я сказав: „Горе мені, бо я занапа́щений! Бо я чоловік нечистоу́стий, і сиджу́ посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!“

6 І прилетів до мене один з Серафи́мів, а в руці його ву́гіль розпа́лений, якого він узяв щипцями з-над же́ртівника.

7 І він доторкну́вся до уст моїх та й сказав: „Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззако́ння твоє, і гріх твій оку́плений“.

8 І почув я голос Господа, що говорив: „Кого Я пошлю́, і хто пі́де для Нас?“ А я відказав: „Ось я, — пошли Ти мене!“

9 А Він проказав: „Іди, і скажеш наро́дові цьому́: Ви бу́дете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити за́вжди, але не пізна́єте.

10 Учини́ затужа́вілим серце наро́ду цього́, і тяжки́ми зроби його уші, а очі йому позакле́юй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!

11 І сказав я: „Аж доки, о Господи?“ А Він відказа́в: „Аж доки міста́ спусті́ють без ме́шканця, і доми́ без людей, а земля спусто́шена бу́де зовсі́м“.

12 І відда́лить люди́ну Госпо́дь, і буде велике опу́щення серед землі.

13 І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!

Isaiah

Chapter 6

Iсая

Розділ 6

1 IN the year that King Uzziah died I saw the LORD sitting upon a throne, high and lifted up, and his train filled his temple.

1 Року смерти царя Озі́ї бачив я Господа, що сидів на високому та підне́сеному престо́лі, а кі́нці одежі Його перепо́внювали храм.

2 And above him stood the seraphim; each one had six wings; with two he covered his face, and with two he covered his feet, and with two he did fly.

2 Серафи́ми стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

3 And one called to another, and said, Holy, holy, holy, is the LORD of hosts; the whole earth is full of his glory.

3 І кликав один до о́дного й говорив: „Свят, свят, свят Господь Савао́т, уся земля повна слави Його!“

4 And the posts of the door shook at the voice of him who called, and the house was filled with smoke.

4 І захиталися чопи́ порогів від голосу того, хто кликав, а храм перепо́внився димом!

5 Then I said, Woe is me, I am dismayed; for I am a man of unclean lips, and I dwell among a people of unclean lips; for my eyes have seen the King, the LORD of hosts.

5 Тоді я сказав: „Горе мені, бо я занапа́щений! Бо я чоловік нечистоу́стий, і сиджу́ посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!“

6 Then one of the seraphim flew to me, having a live coal in his hand, which he had taken with the tongs from off the altar;

6 І прилетів до мене один з Серафи́мів, а в руці його ву́гіль розпа́лений, якого він узяв щипцями з-над же́ртівника.

7 And he touched my mouth and said to me, Lo, this has touched your lips; your iniquity is taken away, and your sins are forgiven.

7 І він доторкну́вся до уст моїх та й сказав: „Ось доторкнулося це твоїх уст, і відійшло беззако́ння твоє, і гріх твій оку́плений“.

8 And I heard the voice of the LORD, saying, Whom shall I send, and who will go for us? Then said I, Here am I; send me.

8 І почув я голос Господа, що говорив: „Кого Я пошлю́, і хто пі́де для Нас?“ А я відказав: „Ось я, — пошли Ти мене!“

9 And he said to me, Go, and tell this people, You can hear indeed, but understand not; and you can see indeed, but do not perceive.

9 А Він проказав: „Іди, і скажеш наро́дові цьому́: Ви бу́дете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити за́вжди, але не пізна́єте.

10 For the heart of this people is darkened and their ears are heavy and their eyes closed, so that they may not see with their eyes and hear with their ears and understand with their heart and be converted and be forgiven.

10 Учини́ затужа́вілим серце наро́ду цього́, і тяжки́ми зроби його уші, а очі йому позакле́юй, щоб не бачив очима своїми, й ушима своїми не чув, і щоб не зрозумів своїм серцем, і не наверну́вся, і не був уздоро́влений він“!

11 Then I said, How long, O LORD? And he said, Until the cities lie waste without inhabitants and the houses without men and the land be utterly desolate

11 І сказав я: „Аж доки, о Господи?“ А Він відказа́в: „Аж доки міста́ спусті́ють без ме́шканця, і доми́ без людей, а земля спусто́шена бу́де зовсі́м“.

12 And the LORD shall have cast off men far away and there shall be a great forsaking in the midst of the land.

12 І відда́лить люди́ну Госпо́дь, і буде велике опу́щення серед землі.

13 And they that remain in it shall be a tenth, and again they shall be burned and shall be made like the terebinth or like an oak which is fallen from its stump. The holy seed is the source thereof.

13 І коли позоста́неться в ній ще десята части́на, вона зно́ву спусто́шена бу́де. Але мов з тереби́нту й мов з ду́бу, зоста́неться в них пень по зру́бі, насіння бо святости — пень ї́хній!