Библия - Обещанное Восстановление

Matthew

Chapter 12

1 AT that time, Jesus walked on the sabbath through the wheat fields; and his disciples became hungry, and they began to pluck ears of wheat and eat.

2 But when the Pharisees saw them, they said to him, Behold, your disciples are doing what is unlawful to do on the sabbath.

3 But he said to them, Have you not read what David did, when he and those who were with him were hungry?

4 How he entered into the house of God, and did eat bread that was on the table of the Lord, that which was not lawful for him to eat, nor for those who were with him, but only for the priests?

5 Or, have you not read in the book of law, that the priests in the temple disregard the sabbath, and yet are blameless?

6 But I say to you, that there is one here, who is greater than the temple.

7 But if you only knew what it means, I want mercy and not sacrifice, you would not condemn those who are blameless.

8 For the Son of man is Lord of the sabbath.

9 And Jesus departed from thence and came to their synagogue.

10 And there was a man there whose hand was withered. And they questioned him, saying, Is it lawful to heal on the sabbath? that they might accuse him.

11 He said to them, Who is the man among you who has only one sheep, and if it should fall into a pit on the sabbath, would he not take hold of it and lift it up?

12 How much more important is a man than a sheep? It is therefore lawful to do good on the sabbath.

13 Then he said to the man, Stretch out your hand. And he stretched out his hand, and it was restored like the other.

14 And the Pharisees went out, and they took counsel concerning him, so as to do away with him.

15 But Jesus knew of it, and departed from thence; and a great many people followed him, and he healed them all.

16 And he charged them not to say where he was,

17 So that what was said by the prophet Isaiah might be fulfilled, who said,

18 Behold my servant with whom I am pleased, my beloved one, in whom my soul rejoices; I will put my Spirit upon him, and he will preach justice to the peoples.

19 He will not argue, nor will he cry aloud; and no man will hear his voice in the street.

20 He will not break even a bruised reed, and he will not extinguish a flickering lamp, until he brings justice to victory;

21 And in his name will the peoples find hope.

22 Then they brought near to him a lunatic, who was also dumb and blind; and he healed him, so that the dumb and blind man could speak and see.

23 All the people were amazed and said, Perhaps this man is the son of David?

24 But when the Pharisees heard of it, they said, This man does not cast out demons, except by Beelzebub, the prince of demons.

25 But Jesus knew their thoughts, and said to them, Every kingdom which is divided against itself, will be destroyed; and every house or city that is divided against itself, will not stand.

26 And if Satan cast out Satan. he is divided against himself; how then will his kingdom stand?

27 So if I cast out demons by Beelzebub, by what do your sons cast them out? for this reason they will be your judges.

28 And if I cast out devils by the Spirit of God, then the kingdom of God has come near to you.

29 Or, how can a man enter into a strong man's house and plunder his goods, except he first bind the strong man, and then he plunders his house?

30 He who is not with me is against me; and he who does not gather with me, shall be dispersed.

31 Therefore I say to you, that all sins and blasphemies will be forgiven to men; but the blasphemy against the Spirit shall not be forgiven to men.

32 And whoever speaks a word against the Son of man, will be forgiven; but whoever speaks against the Holy Spirit shall not be forgiven, neither in this world nor in the world to come.

33 Either produce like a good tree with good fruits, or produce like a bad tree with bad fruits; for a tree is known by its fruits.

34 O generation of scorpions, how can you speak good things when you are bad? For the mouth speaks from the fullness of the heart.

35 A good man brings out good things from good treasures, and a bad man brings out bad things from bad treasures.

36 For I say to you, that for every foolish word which men speak, they will have to answer for it on the day of judgment.

37 For by your words you shall be justified, and by your words you shall be found guilty.

38 Then some of the men of the scribes and Pharisees answered and said to him, Teacher, we would like to see a sign from you.

39 But he answered and said to them, An evil and adulterous generation wants a sign; and no sign will be given to it, except the sign of the prophet Jonah.

40 For as Jonah was in the whale's belly three days and three nights, so the Son of man will be in the heart of the earth, three days and three nights.

41 Even the men of Nineveh will rise up in judgment with this generation, and find it guilty; for they repented through the preaching of Jonah, and behold, a greater than Jonah is here.

42 The queen of the south will rise up in judgment with this generation, and find it guilty; for she came from the far ends of the earth that she might hear Solomon's wisdom, and behold a greater than Solomon is here.

43 When an unclean spirit goes out of a man, it travels in places where there is no water, and seeks rest, and does not find it.

44 Then it says, I will return to my own house from whence I came out; so it comes back and finds it empty, warm, and well furnished.

45 Then it goes away and brings with it seven other spirits worse than itself, and they enter and live in it; and the end of that man becomes worse than at first. Such will happen to this evil generation.

46 While he was speaking to the people, his mother and his brothers came and stood outside, and wanted to speak with him.

47 Then a man said to him, Behold your mother and your brothers are standing outside, and they want to speak with you.

48 But he answered and said to him who told him, Who is my mother and who are my brothers?

49 And he pointed his hand to his disciples and said, Behold my mother, and behold my brothers.

50 For whoever does the will of my Father in heaven, he is my brother and my sister and my mother.

Вiд Матвiя

Розділ 12

1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.

2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.

3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?

4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?

5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?

6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!

7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.

8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!

9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.

10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“

11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?

12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!

13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.

14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?

15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.

16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,

17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:

18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.

19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.

20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.

21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!

22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.

23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“

24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.

25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.

26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?

27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.

28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.

29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.

30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.

31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!

32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!

33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!

34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.

35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.

36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!

37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.

38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.

39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.

40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.

41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!

42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!

43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.

44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.

45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“

46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.

47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.

48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“

49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!

50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

Matthew Chapter 12	Вiд Матвiя Розділ 12
1 AT that time, Jesus walked on the sabbath through the wheat fields; and his disciples became hungry, and they began to pluck ears of wheat and eat.	1 Того ча́су Ісус перехо́див лана́ми в суботу. А у́чні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 But when the Pharisees saw them, they said to him, Behold, your disciples are doing what is unlawful to do on the sabbath.	2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: „Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу“.
3 But he said to them, Have you not read what David did, when he and those who were with him were hungry?	3 А Він відповів їм: „Чи ж ви не читали, що́ зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 How he entered into the house of God, and did eat bread that was on the table of the Lord, that which was not lawful for him to eat, nor for those who were with him, but only for the priests?	4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби́ показні́, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Or, have you not read in the book of law, that the priests in the temple disregard the sabbath, and yet are blameless?	5 Або ви не читали в Зако́ні що в суботу священики пору́шують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 But I say to you, that there is one here, who is greater than the temple.	6 А Я вам кажу́, що тут Більший, як храм!
7 But if you only knew what it means, I want mercy and not sacrifice, you would not condemn those who are blameless.	7 Коли б знали ви, що́ то є: „Милости хо́чу, а не жертви“, то ви не судили б невинних.
8 For the Son of man is Lord of the sabbath.	8 Бо Син Лю́дський Госпо́дь і суботі“!
9 And Jesus departed from thence and came to their synagogue.	9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги.
10 And there was a man there whose hand was withered. And they questioned him, saying, Is it lawful to heal on the sabbath? that they might accuse him.	10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвини́ти Ісуса, запитали Його: „Чи вздоровляти годи́ться в суботу?“
11 He said to them, Who is the man among you who has only one sheep, and if it should fall into a pit on the sabbath, would he not take hold of it and lift it up?	11 А Він їм сказав: „Чи зна́йде́ться між вами люди́на, яка, одну мавши вівцю́, не пі́де по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 How much more important is a man than a sheep? It is therefore lawful to do good on the sabbath.	12 А скільки ж люди́на вартніша за тую овечку! Тому́ можна чинити добро й у суботу“!
13 Then he said to the man, Stretch out your hand. And he stretched out his hand, and it was restored like the other.	13 І каже тоді чоловікові: „Простягни свою руку!“ Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга.
14 And the Pharisees went out, and they took counsel concerning him, so as to do away with him.	14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — я́к би Його погубити?
15 But Jesus knew of it, and departed from thence; and a great many people followed him, and he healed them all.	15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти. Ісус уздоровля́є недужих І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоро́вив усіх.
16 And he charged them not to say where he was,	16 А Він наказав їм суво́ро Його не виявляти,
17 So that what was said by the prophet Isaiah might be fulfilled, who said,	17 щоб спра́вдилось те, що́ сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 Behold my servant with whom I am pleased, my beloved one, in whom my soul rejoices; I will put my Spirit upon him, and he will preach justice to the peoples.	18 „Ото Мій Слуга, що Я вибрав Його, Мій Улю́блений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу́ Свого Духа в Нього, — і Він суд проголо́сить поганам.
19 He will not argue, nor will he cry aloud; and no man will hear his voice in the street.	19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 He will not break even a bruised reed, and he will not extinguish a flickering lamp, until he brings justice to victory;	20 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота́ догасаючого не пога́сить, поки не допровадить при́суду до перемоги.
21 And in his name will the peoples find hope.	21 І погани наді́ятись будуть на Йме́ння Його“!
22 Then they brought near to him a lunatic, who was also dumb and blind; and he healed him, so that the dumb and blind man could speak and see.	22 Тоді привели́ до Ньо́го німого сліпця́, що був біснуватий, — і Він уздоро́вив його, так що німий став говорити та бачити.
23 All the people were amazed and said, Perhaps this man is the son of David?	23 І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
24 But when the Pharisees heard of it, they said, This man does not cast out demons, except by Beelzebub, the prince of demons.	24 Фарисеї ж, почувши, сказали: „Він де́монів не виганяє інакше, тільки як Вельзеву́лом, князем де́монів“.
25 But Jesus knew their thoughts, and said to them, Every kingdom which is divided against itself, will be destroyed; and every house or city that is divided against itself, will not stand.	25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: „Кожне царство, поділене супроти себе, запусті́є. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втри́маються.
26 And if Satan cast out Satan. he is divided against himself; how then will his kingdom stand?	26 І коли сатана́ сатану́ виганяє, то ділиться супроти себе; як же втри́мається царство його?
27 So if I cast out demons by Beelzebub, by what do your sons cast them out? for this reason they will be your judges.	27 І коли Вельзевулом виганя́ю Я де́монів, то ким виганя́ють сини ваші? Тому́ вони стануть вам су́ддями.
28 And if I cast out devils by the Spirit of God, then the kingdom of God has come near to you.	28 А коли ж Духом Божим виго́ню Я де́монів, то настало для вас Царство Боже.
29 Or, how can a man enter into a strong man's house and plunder his goods, except he first bind the strong man, and then he plunders his house?	29 Або я́к то хто може вде́ртися в дім дужого, та пограбувати добро́ його, якщо перше не зв'яже дужого? І аж тоді він госпо́ду його пограбує.
30 He who is not with me is against me; and he who does not gather with me, shall be dispersed.	30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкида́є.
31 Therefore I say to you, that all sins and blasphemies will be forgiven to men; but the blasphemy against the Spirit shall not be forgiven to men.	31 Тому́ то кажу́ вам: усякий гріх, навіть богозневага, про́ститься лю́дям, але богозневага на Духа не про́ститься!
32 And whoever speaks a word against the Son of man, will be forgiven; but whoever speaks against the Holy Spirit shall not be forgiven, neither in this world nor in the world to come.	32 І як скаже хто слово на Лю́дського Сина, то йому́ проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, — не про́ститься того йому ані в цім віці, ані в майбу́тнім!
33 Either produce like a good tree with good fruits, or produce like a bad tree with bad fruits; for a tree is known by its fruits.	33 Або ви́ростіть дерево добре, то й плід його добрий, або ви́ростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з пло́ду!
34 O generation of scorpions, how can you speak good things when you are bad? For the mouth speaks from the fullness of the heart.	34 Ро́де змії́ний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце напо́внене, те говорять уста́.
35 A good man brings out good things from good treasures, and a bad man brings out bad things from bad treasures.	35 Добра люди́на з доброго ска́рбу добре виносить, а лукава люди́на зо скарбу лихого виносить лихе́.
36 For I say to you, that for every foolish word which men speak, they will have to answer for it on the day of judgment.	36 Кажу́ ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 For by your words you shall be justified, and by your words you shall be found guilty.	37 Бо зо слів своїх будеш випра́вданий, і зо слів своїх будеш засу́джений“.
38 Then some of the men of the scribes and Pharisees answered and said to him, Teacher, we would like to see a sign from you.	38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: „Учителю, — хочемо побачити озна́ку від Те́бе“.
39 But he answered and said to them, An evil and adulterous generation wants a sign; and no sign will be given to it, except the sign of the prophet Jonah.	39 А Ісус відповів їм: „Рід лукавий і перелю́бний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йо́ни.
40 For as Jonah was in the whale's belly three days and three nights, so the Son of man will be in the heart of the earth, three days and three nights.	40 Як Йо́на перебув у сере́дині китовій три дні і три ночі, так перебу́де три дні та три ночі й Син Лю́дський у серці землі.
41 Even the men of Nineveh will rise up in judgment with this generation, and find it guilty; for they repented through the preaching of Jonah, and behold, a greater than Jonah is here.	41 Ніневі́тяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йо́нину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йо́на!
42 The queen of the south will rise up in judgment with this generation, and find it guilty; for she came from the far ends of the earth that she might hear Solomon's wisdom, and behold a greater than Solomon is here.	42 Цариця з пі́вдня на суд стане з родом оцим, — і засу́дить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послу́хати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
43 When an unclean spirit goes out of a man, it travels in places where there is no water, and seeks rest, and does not find it.	43 А коли дух нечистий виходить із люди́ни, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знахо́дить.
44 Then it says, I will return to my own house from whence I came out; so it comes back and finds it empty, warm, and well furnished.	44 Тоді він говорить: „Вернуся до дому свого́, звідки вийшов“. А як ве́рнеться він, то хату знахо́дить порожню, заметену й при́брану.
45 Then it goes away and brings with it seven other spirits worse than itself, and they enter and live in it; and the end of that man becomes worse than at first. Such will happen to this evil generation.	45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє люди́ні тій гірше за перше... Так буде й лукавому родові цьому́!“
46 While he was speaking to the people, his mother and his brothers came and stood outside, and wanted to speak with him.	46 Коли Він іще промовляв до наро́ду, аж ось мати й брати Його о́сторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 Then a man said to him, Behold your mother and your brothers are standing outside, and they want to speak with you.	47 І сказав хтось Йому́: „Ото мати Твоя й Твої бра́ття стоять онде о́сторонь, і говорити з Тобою бажають“.
48 But he answered and said to him who told him, Who is my mother and who are my brothers?	48 А Він відповів тому́, хто Йому говорив, і сказав: „Хто́ мати Моя? І хто́ браття Мої?“
49 And he pointed his hand to his disciples and said, Behold my mother, and behold my brothers.	49 І, показавши рукою Своєю на у́чнів Своїх, Він промовив: „Ото Моя мати та браття Мої!
50 For whoever does the will of my Father in heaven, he is my brother and my sister and my mother.	50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чини́тиме, той Мені брат, і сестра, і мати!“

Old
Testament

New
Testament

Matthew

Chapter 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Matthew

Chapter 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Old Testament

New Testament

Matthew

Chapter 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Matthew

Chapter 12

Вiд Матвiя

Розділ 12

Old
Testament

New
Testament