Левит

Розділ 27

1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;

4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.

5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.

7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.

9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.

11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.

13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.

14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.

16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.

18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.

19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.

20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.

21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.

26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.

28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.

30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.

32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.

34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.

利未記

第27章

1 耶和華諭摩西曰、

2 告以色列族云、有許願者、以人供我役事、則必估其價、

3 循聖所之權衡、自二十歲至六十歲者、男二十五兩、

4 女十五兩、

5 自五歲至二十歲者、男十兩、女五兩。

6 自一月至五歲者、男二兩有半、女一兩有半。

7 自六十歲以上者、男七兩有半、女五兩。

8 倘其人貧乏、不能如價、則宜見祭司、祭司視其力、以估其價。

9 如人以可享之牲、許獻於我、則必獻之、

10 美惡毋相易、如易之、則所許所易者、俱獻於我。

11 如所許者、不潔之畜、不堪享我、則必牽至祭司、

12 以估其價、或美或惡、必遵祭司所估之命、

13 如欲贖之、宜於所估之價、加五分之一。

14 如人許宅、供我役事、祭司必估其價、或美或惡、遵其所命、以爲定例、

15 如欲贖之、必於所估之價、加五分之一、宅則歸己。

16 如人以所遺之田畝獻我、以供役事、則視播種之多寡、以估其價。播大麥六石者、價値二十五兩。

17 如其獻田、適値禧年、則爾所估之價、必爲定例。

18 如其獻田、在禧年之後、則祭司必權其後至禧年之歲月、以減其價、

19 如已獻田、而欲贖之、當於所估之價、加五分之一、田則歸己。

20 如不贖田、或祭司轉鬻於人、則不可復贖、

21 禧年旣屆、必以其田、恒供我役、歸於祭司、若獻禮物然。

22 如人以田獻我、供我役事、是田乃購於人、非祖父所遺者、

23 則祭司必視禧年之遠近、以估其價、必使卽償其金、供我役事、

24 待禧年至、田歸其主。

25 爾所估之價、必循聖所權衡、十錢爲一兩、

26 首生牡畜、無論牛羊、本歸於我、不得再獻、供我役事。

27 不潔之畜、人欲贖之、必遵爾所估之價、加五分之一、茍或不贖、必視所値、鬻之於人、

28 凡獻我之物、無論人畜田畝、俱不得鬻、亦不得贖、

29 所獻禮物、不可復贖、乃必宰之。

30 田之所產、樹之所結、什一奉我、俱歸我耶和華。

31 所應輸之什一、人欲贖之、必加五分之一。

32 牛羊爲牧者計其數、必以什一歸我、

33 或美或惡、毋庸察、亦毋庸易、如其易之、則所數與所易者、俱必獻我、不得復贖。

34 上所載之誡命、乃耶和華在西乃山、諭摩西告以色列族者。

Левит

Розділ 27

利未記

第27章

1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

1 耶和華諭摩西曰、

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

2 告以色列族云、有許願者、以人供我役事、則必估其價、

3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;

3 循聖所之權衡、自二十歲至六十歲者、男二十五兩、

4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.

4 女十五兩、

5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

5 自五歲至二十歲者、男十兩、女五兩。

6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.

6 自一月至五歲者、男二兩有半、女一兩有半。

7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

7 自六十歲以上者、男七兩有半、女五兩。

8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.

8 倘其人貧乏、不能如價、則宜見祭司、祭司視其力、以估其價。

9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

9 如人以可享之牲、許獻於我、則必獻之、

10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.

10 美惡毋相易、如易之、則所許所易者、俱獻於我。

11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

11 如所許者、不潔之畜、不堪享我、則必牽至祭司、

12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.

12 以估其價、或美或惡、必遵祭司所估之命、

13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.

13 如欲贖之、宜於所估之價、加五分之一。

14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

14 如人許宅、供我役事、祭司必估其價、或美或惡、遵其所命、以爲定例、

15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.

15 如欲贖之、必於所估之價、加五分之一、宅則歸己。

16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

16 如人以所遺之田畝獻我、以供役事、則視播種之多寡、以估其價。播大麥六石者、價値二十五兩。

17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.

17 如其獻田、適値禧年、則爾所估之價、必爲定例。

18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.

18 如其獻田、在禧年之後、則祭司必權其後至禧年之歲月、以減其價、

19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.

19 如已獻田、而欲贖之、當於所估之價、加五分之一、田則歸己。

20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.

20 如不贖田、或祭司轉鬻於人、則不可復贖、

21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

21 禧年旣屆、必以其田、恒供我役、歸於祭司、若獻禮物然。

22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

22 如人以田獻我、供我役事、是田乃購於人、非祖父所遺者、

23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

23 則祭司必視禧年之遠近、以估其價、必使卽償其金、供我役事、

24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

24 待禧年至、田歸其主。

25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.

25 爾所估之價、必循聖所權衡、十錢爲一兩、

26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

26 首生牡畜、無論牛羊、本歸於我、不得再獻、供我役事。

27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.

27 不潔之畜、人欲贖之、必遵爾所估之價、加五分之一、茍或不贖、必視所値、鬻之於人、

28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

28 凡獻我之物、無論人畜田畝、俱不得鬻、亦不得贖、

29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.

29 所獻禮物、不可復贖、乃必宰之。

30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

30 田之所產、樹之所結、什一奉我、俱歸我耶和華。

31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.

31 所應輸之什一、人欲贖之、必加五分之一。

32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

32 牛羊爲牧者計其數、必以什一歸我、

33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.

33 或美或惡、毋庸察、亦毋庸易、如其易之、則所數與所易者、俱必獻我、不得復贖。

34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.

34 上所載之誡命、乃耶和華在西乃山、諭摩西告以色列族者。