Библия - Обещанное Восстановление

Левит

Розділ 27

1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;

4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.

5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.

7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.

9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.

11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.

13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.

14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.

16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.

18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.

19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.

20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.

21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.

26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.

28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.

30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.

32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.

34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.

Левит

Глава 27

1 ГОСПОДЬ дал Моисею

2 для сынов Израилевых такие вот еще указания: «Когда кто-нибудь по обету посвящает себя или близкого ему человека ГОСПОДУ, по твоей оценке пусть он это делает.

3 Если это мужчина от двадцати до шестидесяти лет, его следует оценивать в пятьдесят шекелей серебра (в тех шекелях, что в Святилище имеют хождение).

4 Если это женщина, должно оценивать ее в тридцать шекелей.

5 Если ему от пяти до двадцати лет, то мужской пол оценивается в двадцать шекелей, а женский — в десять.

6 Если же от одного месяца жизни до пяти лет посвящаемому, надлежит оценить мальчика в пять серебряных шекелей, а девочку — в три.

7 А если шестьдесят лет и более, то мужчину должен оценить ты в пятнадцать, а женщину — в десять шекелей.

8 Но если слишком кто беден и заплатить по оценке твоей не может, приведи посвящаемого человека к священнику, и тогда тот уже будет обязан оценить его возможности, считаясь с достатком того, кто дает обет.

9 Если обет дан о животном из тех, что обычно приносят в жертву ГОСПОДУ, то всякое животное, ГОСПОДУ отданное, становится святыней.

10 Такое животное нельзя уже ничем заменять или подменять каким-то другим: хорошее — плохим и плохое — хорошим. Если же и заменит кто-то одно животное на другое, обе твари станут святыней.

11 Если животное из нечистых, каких не приносят в жертву ГОСПОДУ, следует привести его к священнику,

12 и священник установит его среднюю стоимость. Как священник оценит, так и будет.

13 Но если захочет кто выкупить эту скотину, должен будет добавить к этой оценке пятую часть ее.

14 Если же кто-нибудь дом свой захочет посвятить, сделать святынею для ГОСПОДА, то священник обязан оценить этот дом, хорош или плох он. Как священник оценит, так и будет.

15 Но если посвятивший имущество пожелает выкупить дом свой, пусть он к оценке прибавит пятую часть названной стоимости, и тогда дом снова станет его.

16 Когда же захочет какой-нибудь человек из родовой собственности своей земельной посвятить что-то ГОСПОДУ, то это придется тебе оценить в соответствии с тем, сколько можно зерна там посеять. За посеянный хомер ячменя — пятьдесят серебряных шекелей.

17 Случись, пожелал человек свое поле святынею сделать в году юбилейном, та же стоимость его будет сохраняться по твоей оценке.

18 А если кто после юбилейного года захочет поле свое объявить святыней, священник рассчитает стоимость поля того сообразно годам до следующего юбилейного года и уменьшит стоимость, тобой определенную.

19 Но если посвятивший свое поле пожелает выкупить его для себя, он к выкупу должен добавить пятую часть цены того поля, и оно будет его.

20 Если же не выкупит поля до юбилейного года или продаст его другому, то выкупить его больше не сможет.

21 В год юбилейный права на это поле будут утрачены и бывшим хозяином, и его покупателем, оно станет святынею для ГОСПОДА, как Ему безвозвратно отданное поле; к священнику оно перейдет и будет его собственностью.

22 Если какой-нибудь человек пожелает посвятить ГОСПОДУ не собственное, родовое, а купленное им когда-то поле,

23 священник рассчитает его стоимость по времени, остающемуся до следующего юбилейного года, и человек должен на месте оплатить стоимость поля, ставшего святыней ГОСПОДНЕЙ.

24 В юбилейном году то поле должно быть возвращено тому, у кого оно было куплено и чей родовой собственностью было прежде.

25 Надлежит всё оценивать в шекелях, что в Святилище имеют хождение, в каждом из которых по двадцать гер.

26 Никто не должен посвящать первенца из скота, который и так ГОСПОДУ принадлежит: первый приплод скота — молодой бык то или ягненок — он ГОСПОДЕНЬ.

27 Если же это животное из тех, что нечисты, хозяин может выкупить его по цене, тобой установленной, прибавив еще к цене пятую часть ее. Животное, которое хозяин не выкупил, должно быть продано за свою цену.

28 Никто не вправе продавать или выкупать то, что он из принадлежащего ему отдал ГОСПОДУ безвозвратно как заклятое, — будь то человек, или животное, или поле из родовой собственности. Всё, если так оно отдано, — это великая святыня ГОСПОДНЯ.

29 И ни один человек, заклятию преданный, не может быть выкуплен — он должен быть умерщвлен.

30 И всякая десятина земли, урожая зерна или плодов с деревьев принадлежит ГОСПОДУ — это святыня ГОСПОДНЯ.

31 Если же кто пожелает выкупить что-то из десятин своих, должен добавить к выкупу пятую часть цены.

32 Также и десятина крупного или мелкого рогатого скота, всего, что проходит под жезлом пастуха десятым, будет святыней ГОСПОДНЕЙ.

33 И при этом подсчете хозяин не должен проверять, хорошее ли животное или плохое, и другим его заменять нельзя. Если же и заменит кто-то одно животное на другое, обе твари станут святыней, выкупу не подлежащей».

34 Вот такие заповеди для сынов Израилевых дал Моисею ГОСПОДЬ на горе Синай.

Левит Розділ 27	Левит Глава 27
1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:	1 ГОСПОДЬ дал Моисею
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,	2 для сынов Израилевых такие вот еще указания: «Когда кто-нибудь по обету посвящает себя или близкого ему человека ГОСПОДУ, по твоей оценке пусть он это делает.
3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;	3 Если это мужчина от двадцати до шестидесяти лет, его следует оценивать в пятьдесят шекелей серебра (в тех шекелях, что в Святилище имеют хождение).
4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.	4 Если это женщина, должно оценивать ее в тридцать шекелей.
5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.	5 Если ему от пяти до двадцати лет, то мужской пол оценивается в двадцать шекелей, а женский — в десять.
6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.	6 Если же от одного месяца жизни до пяти лет посвящаемому, надлежит оценить мальчика в пять серебряных шекелей, а девочку — в три.
7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.	7 А если шестьдесят лет и более, то мужчину должен оценить ты в пятнадцать, а женщину — в десять шекелей.
8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.	8 Но если слишком кто беден и заплатить по оценке твоей не может, приведи посвящаемого человека к священнику, и тогда тот уже будет обязан оценить его возможности, считаясь с достатком того, кто дает обет.
9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.	9 Если обет дан о животном из тех, что обычно приносят в жертву ГОСПОДУ, то всякое животное, ГОСПОДУ отданное, становится святыней.
10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.	10 Такое животное нельзя уже ничем заменять или подменять каким-то другим: хорошее — плохим и плохое — хорошим. Если же и заменит кто-то одно животное на другое, обе твари станут святыней.
11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,	11 Если животное из нечистых, каких не приносят в жертву ГОСПОДУ, следует привести его к священнику,
12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.	12 и священник установит его среднюю стоимость. Как священник оценит, так и будет.
13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.	13 Но если захочет кто выкупить эту скотину, должен будет добавить к этой оценке пятую часть ее.
14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.	14 Если же кто-нибудь дом свой захочет посвятить, сделать святынею для ГОСПОДА, то священник обязан оценить этот дом, хорош или плох он. Как священник оценит, так и будет.
15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.	15 Но если посвятивший имущество пожелает выкупить дом свой, пусть он к оценке прибавит пятую часть названной стоимости, и тогда дом снова станет его.
16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.	16 Когда же захочет какой-нибудь человек из родовой собственности своей земельной посвятить что-то ГОСПОДУ, то это придется тебе оценить в соответствии с тем, сколько можно зерна там посеять. За посеянный хомер ячменя — пятьдесят серебряных шекелей.
17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.	17 Случись, пожелал человек свое поле святынею сделать в году юбилейном, та же стоимость его будет сохраняться по твоей оценке.
18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.	18 А если кто после юбилейного года захочет поле свое объявить святыней, священник рассчитает стоимость поля того сообразно годам до следующего юбилейного года и уменьшит стоимость, тобой определенную.
19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.	19 Но если посвятивший свое поле пожелает выкупить его для себя, он к выкупу должен добавить пятую часть цены того поля, и оно будет его.
20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.	20 Если же не выкупит поля до юбилейного года или продаст его другому, то выкупить его больше не сможет.
21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.	21 В год юбилейный права на это поле будут утрачены и бывшим хозяином, и его покупателем, оно станет святынею для ГОСПОДА, как Ему безвозвратно отданное поле; к священнику оно перейдет и будет его собственностью.
22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,	22 Если какой-нибудь человек пожелает посвятить ГОСПОДУ не собственное, родовое, а купленное им когда-то поле,
23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.	23 священник рассчитает его стоимость по времени, остающемуся до следующего юбилейного года, и человек должен на месте оплатить стоимость поля, ставшего святыней ГОСПОДНЕЙ.
24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.	24 В юбилейном году то поле должно быть возвращено тому, у кого оно было куплено и чей родовой собственностью было прежде.
25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.	25 Надлежит всё оценивать в шекелях, что в Святилище имеют хождение, в каждом из которых по двадцать гер.
26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!	26 Никто не должен посвящать первенца из скота, который и так ГОСПОДУ принадлежит: первый приплод скота — молодой бык то или ягненок — он ГОСПОДЕНЬ.
27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.	27 Если же это животное из тех, что нечисты, хозяин может выкупить его по цене, тобой установленной, прибавив еще к цене пятую часть ее. Животное, которое хозяин не выкупил, должно быть продано за свою цену.
28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.	28 Никто не вправе продавать или выкупать то, что он из принадлежащего ему отдал ГОСПОДУ безвозвратно как заклятое, — будь то человек, или животное, или поле из родовой собственности. Всё, если так оно отдано, — это великая святыня ГОСПОДНЯ.
29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.	29 И ни один человек, заклятию преданный, не может быть выкуплен — он должен быть умерщвлен.
30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!	30 И всякая десятина земли, урожая зерна или плодов с деревьев принадлежит ГОСПОДУ — это святыня ГОСПОДНЯ.
31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.	31 Если же кто пожелает выкупить что-то из десятин своих, должен добавить к выкупу пятую часть цены.
32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.	32 Также и десятина крупного или мелкого рогатого скота, всего, что проходит под жезлом пастуха десятым, будет святыней ГОСПОДНЕЙ.
33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.	33 И при этом подсчете хозяин не должен проверять, хорошее ли животное или плохое, и другим его заменять нельзя. Если же и заменит кто-то одно животное на другое, обе твари станут святыней, выкупу не подлежащей».
34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.	34 Вот такие заповеди для сынов Израилевых дал Моисею ГОСПОДЬ на горе Синай.

Старий
завіт

Новий
завіт

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Старий завіт

Новий завіт

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Старий
завіт

Новий
завіт