Библия - Обещанное Восстановление

Левит

Розділ 27

1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;

4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.

5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.

7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.

9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.

11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.

13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.

14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.

16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.

18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.

19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.

20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.

21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.

26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.

28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.

30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.

32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.

34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.

Левит

Глава 27

1 Вечный сказал Мусе:

2 – Говори с исраильтянами и скажи им: «Если кто-нибудь даст особый обет, чтобы посвятить на служение Вечному человека, заплатив за него столько, сколько он стоит,

3 то оцени мужчину в возрасте между двадцатью и шестьюдесятью годами в шестьсот граммов серебра. .

4 Если это женщина, то оцени её в триста шестьдесят граммов серебра.

5 Если возраст между пятью и двадцатью годами, то оцени мужчину в двести сорок граммов серебра, а женщину в сто двадцать граммов серебра.

6 Если возраст между месяцем и пятью годами, то оцени мальчика в шестьдесят граммов серебра, а девочку в тридцать шесть граммов серебра.

7 Если возраст – шестьдесят лет и больше, то оцени мужчину в сто восемьдесят граммов серебра, а женщину в сто двадцать граммов серебра.

8 Если тот, кто дал обет, слишком беден, чтобы заплатить установленное, то пусть приведёт человека к священнослужителю, чтобы тот оценил его по достатку жертвующего.

9 Если по обету посвящают скот, который можно приносить в жертву Вечному, то животное, отданное Вечному, становится святыней.

10 Его нельзя ни менять, ни заменять хорошее на плохое, или плохое на хорошее. Если одно животное заменят другим, то оба они станут святыней.

11 Если по обету посвящают нечистое животное, которое нельзя приносить в жертву Вечному, то пусть его приведут к священнослужителю,

12 который оценит его: хорошее оно или плохое, и какую оценку священнослужитель установит, такой она и будет.

13 Если хозяин захочет выкупить животное, то пусть добавит к его стоимости пятую часть.

14 Если человек посвящает Вечному свой дом, то священнослужитель оценит его: хорош он или плох, и какую оценку священнослужитель установит, такой она и будет.

15 Если человек, который посвятил свой дом, захочет выкупить его, то пусть добавит к его стоимости её пятую часть, и дом опять станет принадлежать ему.

16 Если человек посвящает Вечному участок поля, которое отошло к нему по наследству, то его нужно оценить по тому, сколько для него требуется семян: за каждый участок, на котором можно засеять сто семьдесят килограммов ячменя – шестьсот граммов серебра. .

17 Если он посвящает поле в юбилейный год, то эта оценка останется неизменной.

18 А если он посвящает своё поле после юбилея, то пусть священнослужитель оценит его, взяв в расчёт количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и соответственно снизит оценку.

19 Если человек, который посвятил поле, захочет выкупить его, то пусть добавит к его стоимости её пятую часть, и поле опять станет его.

20 Но если поле не было выкуплено или было продано другому человеку, то выкупить его уже нельзя.

21 Когда такое поле освободится в юбилей, оно станет святыней, как поле, посвящённое Вечному; оно станет собственностью священнослужителей.

22 Если человек посвящает Вечному поле, которое он купил, а не унаследовал,

23 то пусть священнослужитель оценит его, взяв в расчёт количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и пусть стоимость будет выплачена в тот же день. Это священное пожертвование Вечному.

24 В юбилейный год поле вернётся к человеку, у которого его купили, к тому, чьей наследной землёй оно было.

25 Всё нужно оценивать по шекелю, установленной мере святилища: в одном шекеле двадцать гер. .

26 Но пусть никто не посвящает первородных из животных, потому что первенцы и так принадлежат Вечному; вол ли это или баран – они принадлежат Вечному.

27 Если это нечистое животное, то его можно выкупить, заплатив его стоимость по оценке и добавив к ней её пятую часть. Если его не выкупят, то его нужно продать за его стоимость.

28 Но никто не может ни продать, ни выкупить ничего из того, чем он владел и что безвозвратно посвятил Вечному, будь то человек, животное или наследная земля, – это всё великая святыня Вечного.

29 Человека, который был так посвящён, выкупить нельзя; его нужно предать смерти.

30 Десятая часть от всех даров земли, зерна ли с земли или плодов с деревьев, принадлежит Вечному. Это святыня Вечного.

31 Если человек захочет выкупить одну из своих десятин, то пусть он добавит к ней пятую часть её стоимости.

32 Все десятины из крупного и мелкого скота – каждое десятое животное, которое проходит под жезлом счетовода, – будут святыней Вечного.

33 Пусть хозяин не разбирает, хорошее оно или плохое, и не делает никакой замены. Если он сделает замену, то оба животных станут святыней и не могут быть выкуплены».

34 Таковы повеления, которые Вечный дал Мусе для исраильтян на горе Синай.

Левит Розділ 27	Левит Глава 27
1 І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:	1 Вечный сказал Мусе:
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,	2 – Говори с исраильтянами и скажи им: «Если кто-нибудь даст особый обет, чтобы посвятить на служение Вечному человека, заплатив за него столько, сколько он стоит,
3 то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;	3 то оцени мужчину в возрасте между двадцатью и шестьюдесятью годами в шестьсот граммов серебра. .
4 а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.	4 Если это женщина, то оцени её в триста шестьдесят граммов серебра.
5 А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.	5 Если возраст между пятью и двадцатью годами, то оцени мужчину в двести сорок граммов серебра, а женщину в сто двадцать граммов серебра.
6 А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.	6 Если возраст между месяцем и пятью годами, то оцени мальчика в шестьдесят граммов серебра, а девочку в тридцать шесть граммов серебра.
7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.	7 Если возраст – шестьдесят лет и больше, то оцени мужчину в сто восемьдесят граммов серебра, а женщину в сто двадцать граммов серебра.
8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.	8 Если тот, кто дал обет, слишком беден, чтобы заплатить установленное, то пусть приведёт человека к священнослужителю, чтобы тот оценил его по достатку жертвующего.
9 А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.	9 Если по обету посвящают скот, который можно приносить в жертву Вечному, то животное, отданное Вечному, становится святыней.
10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.	10 Его нельзя ни менять, ни заменять хорошее на плохое, или плохое на хорошее. Если одно животное заменят другим, то оба они станут святыней.
11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,	11 Если по обету посвящают нечистое животное, которое нельзя приносить в жертву Вечному, то пусть его приведут к священнослужителю,
12 і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.	12 который оценит его: хорошее оно или плохое, и какую оценку священнослужитель установит, такой она и будет.
13 А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.	13 Если хозяин захочет выкупить животное, то пусть добавит к его стоимости пятую часть.
14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.	14 Если человек посвящает Вечному свой дом, то священнослужитель оценит его: хорош он или плох, и какую оценку священнослужитель установит, такой она и будет.
15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.	15 Если человек, который посвятил свой дом, захочет выкупить его, то пусть добавит к его стоимости её пятую часть, и дом опять станет принадлежать ему.
16 А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.	16 Если человек посвящает Вечному участок поля, которое отошло к нему по наследству, то его нужно оценить по тому, сколько для него требуется семян: за каждый участок, на котором можно засеять сто семьдесят килограммов ячменя – шестьсот граммов серебра. .
17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.	17 Если он посвящает поле в юбилейный год, то эта оценка останется неизменной.
18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.	18 А если он посвящает своё поле после юбилея, то пусть священнослужитель оценит его, взяв в расчёт количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и соответственно снизит оценку.
19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.	19 Если человек, который посвятил поле, захочет выкупить его, то пусть добавит к его стоимости её пятую часть, и поле опять станет его.
20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.	20 Но если поле не было выкуплено или было продано другому человеку, то выкупить его уже нельзя.
21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.	21 Когда такое поле освободится в юбилей, оно станет святыней, как поле, посвящённое Вечному; оно станет собственностью священнослужителей.
22 А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,	22 Если человек посвящает Вечному поле, которое он купил, а не унаследовал,
23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.	23 то пусть священнослужитель оценит его, взяв в расчёт количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и пусть стоимость будет выплачена в тот же день. Это священное пожертвование Вечному.
24 В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.	24 В юбилейный год поле вернётся к человеку, у которого его купили, к тому, чьей наследной землёй оно было.
25 А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.	25 Всё нужно оценивать по шекелю, установленной мере святилища: в одном шекеле двадцать гер. .
26 Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!	26 Но пусть никто не посвящает первородных из животных, потому что первенцы и так принадлежат Вечному; вол ли это или баран – они принадлежат Вечному.
27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.	27 Если это нечистое животное, то его можно выкупить, заплатив его стоимость по оценке и добавив к ней её пятую часть. Если его не выкупят, то его нужно продать за его стоимость.
28 Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.	28 Но никто не может ни продать, ни выкупить ничего из того, чем он владел и что безвозвратно посвятил Вечному, будь то человек, животное или наследная земля, – это всё великая святыня Вечного.
29 Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.	29 Человека, который был так посвящён, выкупить нельзя; его нужно предать смерти.
30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!	30 Десятая часть от всех даров земли, зерна ли с земли или плодов с деревьев, принадлежит Вечному. Это святыня Вечного.
31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.	31 Если человек захочет выкупить одну из своих десятин, то пусть он добавит к ней пятую часть её стоимости.
32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.	32 Все десятины из крупного и мелкого скота – каждое десятое животное, которое проходит под жезлом счетовода, – будут святыней Вечного.
33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.	33 Пусть хозяин не разбирает, хорошее оно или плохое, и не делает никакой замены. Если он сделает замену, то оба животных станут святыней и не могут быть выкуплены».
34 Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.	34 Таковы повеления, которые Вечный дал Мусе для исраильтян на горе Синай.

Старий
завіт

Новий
завіт

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Старий завіт

Новий завіт

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Левит

Розділ 27

Левит

Глава 27

Старий
завіт

Новий
завіт