Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 72

1 Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!

2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!

詩篇

第72篇

1 上帝兮、維彼王予、今繼厥位、爾訓以道、俾秉大公兮、

2 以正理鞫民、爲貧民聽訟兮、

3 王秉厥公、山岡興寶藏、億兆享平康兮、

4 貧乏者流、王拯救之、豪強之輩、王糜爛之、

5 億萬斯年、兆民寅畏爾兮、

6 維彼臨民、如降甘霖、草萊雖刈、仍沾潤澤兮。

7 在位之時、義人振興、如月之恒、百姓綏安兮。

8 自東海至西海、自大河至地極、悉歸統轄兮。

9 居荒服者、拜跪於前、爲仇敵者、望塵俯伏兮、

10 大失海島之王、將鐀禮物、示巴西巴之主、將納貢稅兮、

11 列工稽首、萬姓歸誠兮。

12 維彼窮獨、援手無人、呼籲於王、必加拯救兮、

13 哀矜貧苦、援其生命兮、

14 受欺遭虐者、王手援之兮、劇傷流血者、王矜恤之兮、

15 王享遐齡、人饋示巴之金、恒爲王祈、日頌讚之兮、

16 王宇內五穀豐登、山之巔、禾秀偏反、有若利巴嫩之林、邑人繁多有若草萊之茂兮、

17 王壽無疆、如日之長、萬邦之民、賴厥福祉、頌美靡已兮。

18 以色列之上帝耶和華、獨行異蹟、當榆楊之兮、

19 維願榮名宣播、永世靡曁、維願榮光丕顯徧於寰區、

20 是誠心所願兮、是誠心所願兮、耶西予大闢、畢其祈兮。

Псалми Псалом 72	詩篇第72篇
1 Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!	1 上帝兮、維彼王予、今繼厥位、爾訓以道、俾秉大公兮、
2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,	2 以正理鞫民、爲貧民聽訟兮、
3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —	3 王秉厥公、山岡興寶藏、億兆享平康兮、
4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,	4 貧乏者流、王拯救之、豪強之輩、王糜爛之、
5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.	5 億萬斯年、兆民寅畏爾兮、
6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,	6 維彼臨民、如降甘霖、草萊雖刈、仍沾潤澤兮。
7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,	7 在位之時、義人振興、如月之恒、百姓綏安兮。
8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:	8 自東海至西海、自大河至地極、悉歸統轄兮。
9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!	9 居荒服者、拜跪於前、爲仇敵者、望塵俯伏兮、
10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду	10 大失海島之王、將鐀禮物、示巴西巴之主、將納貢稅兮、
11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,	11 列工稽首、萬姓歸誠兮。
12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“	12 維彼窮獨、援手無人、呼籲於王、必加拯救兮、
13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,	13 哀矜貧苦、援其生命兮、
14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.	14 受欺遭虐者、王手援之兮、劇傷流血者、王矜恤之兮、
15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.	15 王享遐齡、人饋示巴之金、恒爲王祈、日頌讚之兮、
16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,	16 王宇內五穀豐登、山之巔、禾秀偏反、有若利巴嫩之林、邑人繁多有若草萊之茂兮、
17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:	17 王壽無疆、如日之長、萬邦之民、賴厥福祉、頌美靡已兮。
18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!	18 以色列之上帝耶和華、獨行異蹟、當榆楊之兮、
19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!	19 維願榮名宣播、永世靡曁、維願榮光丕顯徧於寰區、
20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!	20 是誠心所願兮、是誠心所願兮、耶西予大闢、畢其祈兮。
21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,	21
22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!	22
23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,	23
24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!	24
25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!	25
26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,	26
27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!	27
28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!	28

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 72

詩篇

第72篇

Псалми

Псалом 72

詩篇

第72篇

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 72

詩篇

第72篇

Псалми

Псалом 72

詩篇

第72篇

Старий
завіт

Новий
завіт