ЙовРозділ 7 |
|
1 |
|
2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою, |
|
3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили. |
|
4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку. |
|
5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́. |
|
6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони. |
|
7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́. |
|
8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене. |
|
9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить, |
|
10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його. |
|
11 |
|
12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив? |
|
13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“, |
|
14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене |
|
15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості. |
|
16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні! |
|
17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го? |
|
18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш. |
|
19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою? |
|
20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м? |
|
21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“. |
約伯記第7章 |
|
1 |
|
2 像僕人 |
|
3 我也照樣經過虛空 |
|
4 我躺臥的時候便說：我何時起來，黑夜就過去呢？我盡是反來覆去，直到天亮。 |
|
5 我的肉體以蟲子和塵土為衣；我的皮膚破裂，成了可厭的 |
|
6 我的日子比梭更快，都消耗在無盼望 |
|
7 |
|
8 觀看我的人，他的眼必不再見我；你的眼目要看我，我卻不在了。 |
|
9 雲彩消散而過；照樣，人下墳墓 |
|
10 他不再回自己的家；故土也不再認識他。 |
|
11 |
|
12 我對神說：我豈是洋海，豈是鯨魚 |
|
13 若說：我的床必安慰我，我的榻必解釋我的苦情， |
|
14 你就用夢驚駭我，用異象恐嚇我， |
|
15 甚至我寧肯噎死，寧肯死亡，勝過留我這性命 |
|
16 我厭棄性命，不願永活。你任憑我吧，因我的日子都是虛空。 |
|
17 人算甚麼，你竟看他為大？你竟 |
|
18 你竟 |
|
19 你到何時才轉眼不看我，才任憑我咽下唾沫呢？ |
|
20 鑒察人的主啊，我犯了罪 |
|
21 你 |
ЙовРозділ 7 |
約伯記第7章 |
|
1 |
1 |
|
2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою, |
2 像僕人 |
|
3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили. |
3 我也照樣經過虛空 |
|
4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку. |
4 我躺臥的時候便說：我何時起來，黑夜就過去呢？我盡是反來覆去，直到天亮。 |
|
5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́. |
5 我的肉體以蟲子和塵土為衣；我的皮膚破裂，成了可厭的 |
|
6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони. |
6 我的日子比梭更快，都消耗在無盼望 |
|
7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́. |
7 |
|
8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене. |
8 觀看我的人，他的眼必不再見我；你的眼目要看我，我卻不在了。 |
|
9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить, |
9 雲彩消散而過；照樣，人下墳墓 |
|
10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його. |
10 他不再回自己的家；故土也不再認識他。 |
|
11 |
11 |
|
12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив? |
12 我對神說：我豈是洋海，豈是鯨魚 |
|
13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“, |
13 若說：我的床必安慰我，我的榻必解釋我的苦情， |
|
14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене |
14 你就用夢驚駭我，用異象恐嚇我， |
|
15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості. |
15 甚至我寧肯噎死，寧肯死亡，勝過留我這性命 |
|
16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні! |
16 我厭棄性命，不願永活。你任憑我吧，因我的日子都是虛空。 |
|
17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го? |
17 人算甚麼，你竟看他為大？你竟 |
|
18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш. |
18 你竟 |
|
19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою? |
19 你到何時才轉眼不看我，才任憑我咽下唾沫呢？ |
|
20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м? |
20 鑒察人的主啊，我犯了罪 |
|
21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“. |
21 你 |