CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 7

1 Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!

2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.

4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.

5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.

6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.

7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.

8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.

9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить,

10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.

11 Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:

12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?

13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,

14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене

15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.

16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!

17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?

18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.

19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?

20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?

21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.

Job

Chapter 7

1 Is there not an appointed6635 time6635 to man582 on earth?776 are not his days3117 also like the days3117 of an hireling?7916

2 As a servant5650 earnestly desires7602 the shadow,6738 and as an hireling7916 looks6960 for the reward of his work:6467

3 So3651 am I made to possess5157 months3391 of vanity,7723 and wearisome5999 nights3915 are appointed4487 to me.

4 When4970 I lie7901 down,7901 I say,559 When4970 shall I arise,6965 and the night6153 be gone?4059 and I am full7646 of tossings5076 to and fro to the dawning5399 of the day.5399

5 My flesh1320 is clothed3847 with worms7415 and clods1487 of dust;6083 my skin5785 is broken,7280 and become3988 loathsome.3988

6 My days3117 are swifter7043 than a weaver's shuttle,708 and are spent3615 without657 hope.8615

7 O remember2142 that my life2416 is wind:7307 my eye5869 shall no3808 more7725 see7200 good.2896

8 The eye5869 of him that has seen7210 me shall see7789 me no3808 more: your eyes5869 are on me, and I am not.

9 As the cloud6051 is consumed3615 and vanishes3212 away: so3651 he that goes3381 down3381 to the grave7585 shall come5927 up no3808 more.

10 He shall return7725 no3808 more5750 to his house,1004 neither3808 shall his place4725 know5234 him any more.5750

11 Therefore1571 I will not refrain2820 my mouth;6310 I will speak1696 in the anguish6862 of my spirit;7307 I will complain7878 in the bitterness4751 of my soul.5315

12 Am I a sea,3220 or a whale,8577 that you set7760 a watch4929 over5921 me?

13 When3588 I say,559 My bed6210 shall comfort5162 me, my couch4904 shall ease5375 my complaints;7879

14 Then you scare2865 me with dreams,2472 and terrify1204 me through visions:2384

15 So that my soul5315 chooses977 strangling,4267 and death4194 rather than my life.6106

16 I loathe3988 it; I would not live2421 always:5769 let me alone;2308 for my days3117 are vanity.1892

17 What4100 is man,582 that you should magnify1431 him? and that you should set7896 your heart3820 on him?

18 And that you should visit6485 him every morning,1242 and try974 him every moment?7281

19 How5704 long4100 will you not depart8159 from me, nor3808 let me alone7503 till5704 I swallow1104 down my spittle?7536

20 I have sinned;2398 what4100 shall I do6466 to you, O you preserver5341 of men?120 why4100 have you set7760 me as a mark4645 against you, so that I am a burden4853 to myself?

21 And why4100 do you not pardon5375 my transgression,6588 and take5674 away5674 my iniquity?5771 for now6258 shall I sleep7901 in the dust;6083 and you shall seek7836 me in the morning,7836 but I shall not be.

Йов

Розділ 7

Job

Chapter 7

1 Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!

1 Is there not an appointed6635 time6635 to man582 on earth?776 are not his days3117 also like the days3117 of an hireling?7916

2 Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

2 As a servant5650 earnestly desires7602 the shadow,6738 and as an hireling7916 looks6960 for the reward of his work:6467

3 так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.

3 So3651 am I made to possess5157 months3391 of vanity,7723 and wearisome5999 nights3915 are appointed4487 to me.

4 Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.

4 When4970 I lie7901 down,7901 I say,559 When4970 shall I arise,6965 and the night6153 be gone?4059 and I am full7646 of tossings5076 to and fro to the dawning5399 of the day.5399

5 Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.

5 My flesh1320 is clothed3847 with worms7415 and clods1487 of dust;6083 my skin5785 is broken,7280 and become3988 loathsome.3988

6 А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.

6 My days3117 are swifter7043 than a weaver's shuttle,708 and are spent3615 without657 hope.8615

7 Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.

7 O remember2142 that my life2416 is wind:7307 my eye5869 shall no3808 more7725 see7200 good.2896

8 Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.

8 The eye5869 of him that has seen7210 me shall see7789 me no3808 more: your eyes5869 are on me, and I am not.

9 Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить,

9 As the cloud6051 is consumed3615 and vanishes3212 away: so3651 he that goes3381 down3381 to the grave7585 shall come5927 up no3808 more.

10 не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.

10 He shall return7725 no3808 more5750 to his house,1004 neither3808 shall his place4725 know5234 him any more.5750

11 Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:

11 Therefore1571 I will not refrain2820 my mouth;6310 I will speak1696 in the anguish6862 of my spirit;7307 I will complain7878 in the bitterness4751 of my soul.5315

12 Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?

12 Am I a sea,3220 or a whale,8577 that you set7760 a watch4929 over5921 me?

13 Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,

13 When3588 I say,559 My bed6210 shall comfort5162 me, my couch4904 shall ease5375 my complaints;7879

14 то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене

14 Then you scare2865 me with dreams,2472 and terrify1204 me through visions:2384

15 І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.

15 So that my soul5315 chooses977 strangling,4267 and death4194 rather than my life.6106

16 Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!

16 I loathe3988 it; I would not live2421 always:5769 let me alone;2308 for my days3117 are vanity.1892

17 Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?

17 What4100 is man,582 that you should magnify1431 him? and that you should set7896 your heart3820 on him?

18 Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.

18 And that you should visit6485 him every morning,1242 and try974 him every moment?7281

19 Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?

19 How5704 long4100 will you not depart8159 from me, nor3808 let me alone7503 till5704 I swallow1104 down my spittle?7536

20 Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?

20 I have sinned;2398 what4100 shall I do6466 to you, O you preserver5341 of men?120 why4100 have you set7760 me as a mark4645 against you, so that I am a burden4853 to myself?

21 І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.

21 And why4100 do you not pardon5375 my transgression,6588 and take5674 away5674 my iniquity?5771 for now6258 shall I sleep7901 in the dust;6083 and you shall seek7836 me in the morning,7836 but I shall not be.