CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Еккл. 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Екклезiяст

Розділ 10

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 10

1 Also verderben887 die schädlichen Fliegen2070 gute Salben8081. Darum ist zuweilen besser Torheit5531 denn3368 Weisheit2451 und5042 Ehre3519.

2 Denn des Weisen2450 Herz3820 ist zu seiner Rechten3225; aber des Narren3684 Herz3820 ist zu seiner Linken8040.

3 Auch ob der Narr5530 selbst3820 närrisch ist1980 in seinem Tun1870, noch hält er559 jedermann für Narren2638.

4 Darum wenn eines Gewaltigen4910 Trotz wider deinen Willen7307 fortgehet, laß3240 dich4725 nicht5927 entrüsten; denn Nachlassen stillet groß1419 Unglück2399.

5 Es ist3426 ein Unglück7451, das ich sah7200 unter6440 der Sonne8121, nämlich Unverstand, der unter den Gewaltigen7989 gemein ist,

6 daß ein Narr5529 sitzt3427 in großer7227 Würde4791, und5414 die Reichen6223 hienieden sitzen.

7 Ich sah7200 Knechte5650 auf Rossen5483 und776 Fürsten8269 zu Fuße gehen1980 wie Knechte5650.

8 Aber wer eine Grube1475 macht2658, der wird5391 selbst dreinfallen; und wer den Zaun1447 zerreißet, den wird eine Schlange5175 stechen.

9 Wer Steine68 wegwälzet, der wird Mühe damit haben6087; und wer Holz6086 spaltet1234, der wird davon verletzt werden5533.

10 Wenn ein Eisen1270 stumpf wird6949 und7043 an der Schneide ungeschliffen bleibet, muß man‘s mit6440 Macht2428 wieder schärfen1396; also folgt3504 auch Weisheit2451 dem Fleiß3787.

11 Ein Wäscher ist5391 nichts besser denn eine Schlange5175, die unbeschworen sticht.

12 Die Worte1697 aus dem Munde6310 eines Weisen2450 sind holdselig2580; aber des Narren3684 Lippen8193 verschlingen1104 denselben.

13 Der Anfang8462 seiner Worte ist Narrheit, und das1697 Ende319 ist schädliche7451 Torheit5531.

14 Ein Narr5530 macht viel7235 Worte1697; denn der Mensch120 weiß3045 nicht, was gewesen ist; und wer will ihm sagen5046, was nach310 ihm werden wird?

15 Die Arbeit5999 der Narren3684 wird ihnen sauer3021, weil man nicht weiß3045, in die Stadt5892 zu gehen3212.

16 Wehe dir, Land776, des König4428 ein Kind5288 ist und des Fürsten8269 frühe1242 essen398!

17 Wohl835 dir, Land776, des König4428 edel2715 ist und1121 des Fürsten8269 zu rechter Zeit6256 essen398, zur Stärke1369 und nicht zur Lust8358.

18 (Denn durch Faulheit6103 sinken4355 die Balken4746, und durch hinlässige Hände3027 wird das Haus1004 triefend1811.)

19 Das macht, sie machen6213 Brot3899 zum Lachen7814, und der Wein3196 muß8055 die Lebendigen2416 erfreuen, und das Geld3701 muß ihnen6030 alles zuwege bringen.

20 Fluche7043 dem Könige4428 nicht in deinem Herzen4093 und3671 fluche7043 dem Reichen6223 nicht in deiner Schlafkammer; denn die Vögel5775 des Himmels8064 führen3212 die Stimme6963, und die Fittiche1167 haben4904, sagen‘s5046 nach.

Екклезiяст

Розділ 10

Der Prediger Salomo (Kohelet)

Kapitel 10

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

1 Also verderben887 die schädlichen Fliegen2070 gute Salben8081. Darum ist zuweilen besser Torheit5531 denn3368 Weisheit2451 und5042 Ehre3519.

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

2 Denn des Weisen2450 Herz3820 ist zu seiner Rechten3225; aber des Narren3684 Herz3820 ist zu seiner Linken8040.

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

3 Auch ob der Narr5530 selbst3820 närrisch ist1980 in seinem Tun1870, noch hält er559 jedermann für Narren2638.

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

4 Darum wenn eines Gewaltigen4910 Trotz wider deinen Willen7307 fortgehet, laß3240 dich4725 nicht5927 entrüsten; denn Nachlassen stillet groß1419 Unglück2399.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

5 Es ist3426 ein Unglück7451, das ich sah7200 unter6440 der Sonne8121, nämlich Unverstand, der unter den Gewaltigen7989 gemein ist,

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

6 daß ein Narr5529 sitzt3427 in großer7227 Würde4791, und5414 die Reichen6223 hienieden sitzen.

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

7 Ich sah7200 Knechte5650 auf Rossen5483 und776 Fürsten8269 zu Fuße gehen1980 wie Knechte5650.

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

8 Aber wer eine Grube1475 macht2658, der wird5391 selbst dreinfallen; und wer den Zaun1447 zerreißet, den wird eine Schlange5175 stechen.

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

9 Wer Steine68 wegwälzet, der wird Mühe damit haben6087; und wer Holz6086 spaltet1234, der wird davon verletzt werden5533.

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

10 Wenn ein Eisen1270 stumpf wird6949 und7043 an der Schneide ungeschliffen bleibet, muß man‘s mit6440 Macht2428 wieder schärfen1396; also folgt3504 auch Weisheit2451 dem Fleiß3787.

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

11 Ein Wäscher ist5391 nichts besser denn eine Schlange5175, die unbeschworen sticht.

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

12 Die Worte1697 aus dem Munde6310 eines Weisen2450 sind holdselig2580; aber des Narren3684 Lippen8193 verschlingen1104 denselben.

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

13 Der Anfang8462 seiner Worte ist Narrheit, und das1697 Ende319 ist schädliche7451 Torheit5531.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

14 Ein Narr5530 macht viel7235 Worte1697; denn der Mensch120 weiß3045 nicht, was gewesen ist; und wer will ihm sagen5046, was nach310 ihm werden wird?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

15 Die Arbeit5999 der Narren3684 wird ihnen sauer3021, weil man nicht weiß3045, in die Stadt5892 zu gehen3212.

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

16 Wehe dir, Land776, des König4428 ein Kind5288 ist und des Fürsten8269 frühe1242 essen398!

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

17 Wohl835 dir, Land776, des König4428 edel2715 ist und1121 des Fürsten8269 zu rechter Zeit6256 essen398, zur Stärke1369 und nicht zur Lust8358.

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

18 (Denn durch Faulheit6103 sinken4355 die Balken4746, und durch hinlässige Hände3027 wird das Haus1004 triefend1811.)

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

19 Das macht, sie machen6213 Brot3899 zum Lachen7814, und der Wein3196 muß8055 die Lebendigen2416 erfreuen, und das Geld3701 muß ihnen6030 alles zuwege bringen.

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.

20 Fluche7043 dem Könige4428 nicht in deinem Herzen4093 und3671 fluche7043 dem Reichen6223 nicht in deiner Schlafkammer; denn die Vögel5775 des Himmels8064 führen3212 die Stimme6963, und die Fittiche1167 haben4904, sagen‘s5046 nach.