CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Еккл. 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Екклезiяст

Розділ 10

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.

Книга Экклезиаста, или Проповедника

Глава 10

1 От мертвых мух смердят и портятся благовония, от глупости малой обесценивается мудрость достойных.

2 Если сердце мудрого поведет направо, то сердце глупца — налево,

3 и если даже глупец просто идет своей дорогой, недомыслие его всем напоказ и всякому скажет о глупости его.

4 Правителя прогневил — прочь не беги: владеющему собой простятся и немалые проступки.

5 И еще такое зло повидал я под солнцем: несправедливость исходит от самого властителя,

6 возносятся глупцы, и унижены богатые.

7 Видел я рабов, что скачут на конях, тогда как вельможи по-рабски ходят пешком…

8 Кто яму роет — сам в нее упадет, а кто ломает стену — того укусит змея.

9 Каменотес может надорваться, и дровосек рискует пораниться.

10 Если лезвие топора затупилось и его не заточили, то придется рубить со всех сил — а в умелых руках дело спорится!

11 Если змея укусила прежде заклинания — то какой прок в заклинателе?

12 Благодатны слова из уст мудрого человека, а уста глупца поглотят его самого:

13 начало речей его — просто глупость, а уж конец речей его — злое безумие,

14 так и множит глупец слова. Никто не знает, что будет после него, — кто бы возвестил ему это?

15 Любое усилие — в тягость глупцу, он и до города дойти не сумеет.

16 Горе тебе, страна, где слуга воцарился, а вельможи с утра пируют!

17 Блаженна страна, где царь — из достойного рода, а вельможи за стол садятся вовремя — подкрепляются, а не напиваются.

18 От великой лени проседает потолок, у бездельника протекает кровля.

19 Пища радость приносит, вино скрашивает жизнь, — но отвечает за всё серебро.

20 И не думай злословить царя, даже в спальне у себя не ругай богача: птицы небесные подслушают сказанное, крылатые перескажут слово твое!

Екклезiяст

Розділ 10

Книга Экклезиаста, или Проповедника

Глава 10

1 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мирова́рника, — так трохи глупо́ти псує мудрість та славу.

1 От мертвых мух смердят и портятся благовония, от глупости малой обесценивается мудрость достойных.

2 Серце мудрого тягне право́руч, а серце безумного — ліво́руч.

2 Если сердце мудрого поведет направо, то сердце глупца — налево,

3 Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

3 и если даже глупец просто идет своей дорогой, недомыслие его всем напоказ и всякому скажет о глупости его.

4 Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.

4 Правителя прогневил — прочь не беги: владеющему собой простятся и немалые проступки.

5 Є зло, що я бачив під сонцем, мов по́милка, що повстає від володаря:

5 И еще такое зло повидал я под солнцем: несправедливость исходит от самого властителя,

6 на великих висо́тах глупо́та буває поста́влена, а багаті сидять у низині́!

6 возносятся глупцы, и унижены богатые.

7 Я бачив на ко́нях рабів, князі́ ж пішки ходили, немов ті раби.

7 Видел я рабов, что скачут на конях, тогда как вельможи по-рабски ходят пешком…

8 Хто яму копає, той в неї впаде́, а хто валить мура, того га́дина вкусить.

8 Кто яму роет — сам в нее упадет, а кто ломает стену — того укусит змея.

9 Хто зно́сить камі́ння, пора́ниться ним; хто дро́ва рубає, загро́жений ними.

9 Каменотес может надорваться, и дровосек рискует пораниться.

10 Як залізо ступіє, й хтось ле́за не ви́гострить, той мусить напру́жити свою силу, — та мудрість зара́дить йому!

10 Если лезвие топора затупилось и его не заточили, то придется рубить со всех сил — а в умелых руках дело спорится!

11 Коли вкусить гадюка перед закля́ттям, тоді ворожби́т не потрібний.

11 Если змея укусила прежде заклинания — то какой прок в заклинателе?

12 Слова́ з уст премудрого — милість, а губи безумного нищать його:

12 Благодатны слова из уст мудрого человека, а уста глупца поглотят его самого:

13 поча́ток слів його уст — глупо́та, а кінець його уст — зле шале́нство.

13 начало речей его — просто глупость, а уж конец речей его — злое безумие,

14 Нерозумний говорить багато, та не знає люди́на, що́ буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

14 так и множит глупец слова. Никто не знает, что будет после него, — кто бы возвестил ему это?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

15 Любое усилие — в тягость глупцу, он и до города дойти не сумеет.

16 Горе, кра́ю, тобі, коли цар твій — хлопчи́на, а влади́ки твої спозара́нку їдять!

16 Горе тебе, страна, где слуга воцарился, а вельможи с утра пируют!

17 Щасливий ти, кра́ю, коли син шляхе́тних у тебе царем, а влади́ки твої своєча́сно їдять, як ті му́жі, а не як п'яни́ці!

17 Блаженна страна, где царь — из достойного рода, а вельможи за стол садятся вовремя — подкрепляются, а не напиваются.

18 Від лі́нощів ва́литься стеля, а з опу́щення рук тече дах.

18 От великой лени проседает потолок, у бездельника протекает кровля.

19 Гости́ну справляють для радощів, і вином весели́ться життя, а за срі́бло все це можна мати.

19 Пища радость приносит, вино скрашивает жизнь, — но отвечает за всё серебро.

20 Навіть у ду́мці своїй не злосло́в на царя, і в спа́льні своїй не кляни багача́, — небесний бо птах віднесе́ твою мову, а крила́тий розкаже про слово твоє.

20 И не думай злословить царя, даже в спальне у себя не ругай богача: птицы небесные подслушают сказанное, крылатые перескажут слово твое!