Псалми

Псалом 72

1 Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!

2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!

Der Psalter

Psalm 72

1 Des Salomo8010 GOtt430, gib5414 dein Gericht4941 dem Könige4428 und1121 deine Gerechtigkeit6666 des Königs4428 Sohne,

2 daß er dein Volk5971 bringe zur Gerechtigkeit6664 und deine Elenden6041 rette4941.

3 Laß die Berge2022 den Frieden7965 bringen5375 unter das Volk5971 und die Hügel1389 die Gerechtigkeit6666.

4 Er wird das elende Volk5971 bei Recht8199 erhalten und1121 den Armen6041 helfen3467 und die Lästerer6231 zerschmeißen.

5 Man wird dich fürchten3372, solange die Sonne8121 und5973 der Mond3394 währet, von6440 Kind1755 zu Kindeskindern1755.

6 Er wird herabfahren3381, wie der Regen4306 auf das Fell, wie die Tropfen7241, die das Land776 feuchten2222.

7 Zu seinen Zeiten3117 wird blühen6524 der Gerechte6662 und7230 großer Friede7965, bis daß der Mond3394 nimmer sei.

8 Er wird657 herrschen7287 von einem Meer3220 bis ans andere und5104 von dem Wasser3220 an bis zur Welt776 Ende.

9 Vor6440 ihm werden sich3766 neigen die in der Wüste6728; und seine Feinde341 werden Staub6083 lecken3897.

10 Die Könige4428 am Meer8659 und in den Inseln339 werden7725 Geschenke4503 bringen7126; die Könige4428 aus Reicharabien7614 und Seba5434 werden Gaben814 zuführen.

11 Alle Könige4428 werden ihn anbeten7812, alle Heiden1471 werden ihm dienen5647.

12 Denn er wird den Armen34 erretten5337, der da schreiet, und den Elenden6041, der keinen Helfer5826 hat.

13 Er wird gnädig2347 sein den Geringen1800 und Armen34, und den Seelen5315 der Armen34 wird er helfen3467.

14 Er wird ihre See LE5315 aus dem Trug8496 und Frevel2555 erlösen1350, und ihr Blut1818 wird teuer geachtet werden3365 vor5869 ihm.

15 Er2421 wird leben, und man wird ihm vom Gold2091 aus Reicharabien7614 geben5414. Und man wird immerdar3117 vor ihm beten6419, täglich8548 wird man ihn loben1288.

16 Auf Erden776, oben7218 auf den Bergen2022, wird das Getreide1250 dick6451 stehen; seine Frucht6529 wird beben7493 wie Libanon3844 und wird grünen6692 in den Städten5892 wie Gras6212 auf Erden776.

17 Sein Name wird ewiglich5769 bleiben; solange die8034 Sonne8121 währet, wird sein Name auf6440 die Nachkommen5125 reichen, und werden durch denselben gesegnet1288 sein; alle Heiden1471 werden ihn8034 preisen833.

18 Gelobet sei1288 GOtt430 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, der alleine Wunder6381 tut6213;

19 und gelobet sei1288 sein herrlicher3519 Name8034 ewiglich5769; und alle Lande776 müssen seiner Ehre3519 voll werden4390! Amen543, Amen543.

20 Ein Ende haben3615 die1121 Gebete8605 Davids1732, des Sohns Isais3448.

21

22

23

24

25

26

27

28

Псалми

Псалом 72

Der Psalter

Psalm 72

1 Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!

1 Des Salomo8010 GOtt430, gib5414 dein Gericht4941 dem Könige4428 und1121 deine Gerechtigkeit6666 des Königs4428 Sohne,

2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

2 daß er dein Volk5971 bringe zur Gerechtigkeit6664 und deine Elenden6041 rette4941.

3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

3 Laß die Berge2022 den Frieden7965 bringen5375 unter das Volk5971 und die Hügel1389 die Gerechtigkeit6666.

4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

4 Er wird das elende Volk5971 bei Recht8199 erhalten und1121 den Armen6041 helfen3467 und die Lästerer6231 zerschmeißen.

5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

5 Man wird dich fürchten3372, solange die Sonne8121 und5973 der Mond3394 währet, von6440 Kind1755 zu Kindeskindern1755.

6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

6 Er wird herabfahren3381, wie der Regen4306 auf das Fell, wie die Tropfen7241, die das Land776 feuchten2222.

7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

7 Zu seinen Zeiten3117 wird blühen6524 der Gerechte6662 und7230 großer Friede7965, bis daß der Mond3394 nimmer sei.

8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

8 Er wird657 herrschen7287 von einem Meer3220 bis ans andere und5104 von dem Wasser3220 an bis zur Welt776 Ende.

9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

9 Vor6440 ihm werden sich3766 neigen die in der Wüste6728; und seine Feinde341 werden Staub6083 lecken3897.

10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

10 Die Könige4428 am Meer8659 und in den Inseln339 werden7725 Geschenke4503 bringen7126; die Könige4428 aus Reicharabien7614 und Seba5434 werden Gaben814 zuführen.

11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

11 Alle Könige4428 werden ihn anbeten7812, alle Heiden1471 werden ihm dienen5647.

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

12 Denn er wird den Armen34 erretten5337, der da schreiet, und den Elenden6041, der keinen Helfer5826 hat.

13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

13 Er wird gnädig2347 sein den Geringen1800 und Armen34, und den Seelen5315 der Armen34 wird er helfen3467.

14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

14 Er wird ihre See LE5315 aus dem Trug8496 und Frevel2555 erlösen1350, und ihr Blut1818 wird teuer geachtet werden3365 vor5869 ihm.

15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

15 Er2421 wird leben, und man wird ihm vom Gold2091 aus Reicharabien7614 geben5414. Und man wird immerdar3117 vor ihm beten6419, täglich8548 wird man ihn loben1288.

16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

16 Auf Erden776, oben7218 auf den Bergen2022, wird das Getreide1250 dick6451 stehen; seine Frucht6529 wird beben7493 wie Libanon3844 und wird grünen6692 in den Städten5892 wie Gras6212 auf Erden776.

17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

17 Sein Name wird ewiglich5769 bleiben; solange die8034 Sonne8121 währet, wird sein Name auf6440 die Nachkommen5125 reichen, und werden durch denselben gesegnet1288 sein; alle Heiden1471 werden ihn8034 preisen833.

18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

18 Gelobet sei1288 GOtt430 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, der alleine Wunder6381 tut6213;

19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

19 und gelobet sei1288 sein herrlicher3519 Name8034 ewiglich5769; und alle Lande776 müssen seiner Ehre3519 voll werden4390! Amen543, Amen543.

20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

20 Ein Ende haben3615 die1121 Gebete8605 Davids1732, des Sohns Isais3448.

21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

21

22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

22

23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

23

24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

24

25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

25

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

26

27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

27

28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!

28