ПсалмиПсалом 131 |
|
1 |
|
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова: |
|
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї, |
|
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм, |
|
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“! |
|
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його. |
|
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його! |
|
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї! |
|
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні! |
|
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця. |
|
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм! |
|
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“ |
|
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі: |
|
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, — |
|
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю! |
|
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно. |
|
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, — |
|
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“! |
PsalmsPsalm 131 |
|
1 LORD, my heart is not haughty, nor mine eyes lofty; neither do I deal in great matters, nor in things too high for me. |
|
2 Surely I have humbled and quieted myself, as a child that is weaned of its mother; my soul is even as a weaned child. |
|
3 Let Israel hope in the LORD from henceforth and for ever. |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
ПсалмиПсалом 131 |
PsalmsPsalm 131 |
|
1 |
1 LORD, my heart is not haughty, nor mine eyes lofty; neither do I deal in great matters, nor in things too high for me. |
|
2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова: |
2 Surely I have humbled and quieted myself, as a child that is weaned of its mother; my soul is even as a weaned child. |
|
3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї, |
3 Let Israel hope in the LORD from henceforth and for ever. |
|
4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм, |
4 |
|
5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“! |
5 |
|
6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його. |
6 |
|
7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його! |
7 |
|
8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї! |
8 |
|
9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні! |
9 |
|
10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця. |
10 |
|
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм! |
11 |
|
12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“ |
12 |
|
13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі: |
13 |
|
14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, — |
14 |
|
15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю! |
15 |
|
16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно. |
16 |
|
17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, — |
17 |
|
18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“! |
18 |