Псалми

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Псалтырь

Псалом 131

1 Песнь восхождения ГОСПОДИ, вспомни о Давиде, о всех бедах, что он перенес,

2 и о том, как клялся он ГОСПОДУ, как Всесильному Богу Иакова обет давал:

3 «Не войду в дом свой, не лягу на ложе свое,

4 сна не дам глазам своим и векам дремоты,

5 пока не найду места ГОСПОДУ, жилища сильному Богу Иакова».

6 Вот мы слышали о Ковчеге в Ефрате и нашли его на полях Яара.

7 И говорили мы: «Пойдем в Дом Господень и совершим поклонение Богу там, где Он утвердил стопы Свои».

8 Яви Себя, ГОСПОДИ, и приди на место покоя Своего, Ты и Ковчег могущества Твоего.

9 Священники Твои в праведность да облекутся, и да восклицают от радости верные слуги Твои!

10 Ради слуги Своего, Давида, не отворачивайся от помазанника Своего.

11 ГОСПОДЬ поклялся Давиду и всегда будет верен тому, что сказал: «Отпрыска твоего посажу на престол твой.

12 Если сыновья твои будут хранить верность Завету Моему и законам Моим, которым Я их научу, то и сыновья их вовеки будут сидеть на престоле твоем».

13 Избрал ГОСПОДЬ Сион, пожелал сделать его жилищем Своим, сказав:

14 «Это — навеки место покоя Моего, здесь поселюсь, ибо оно Мне желанно.

15 Обилием пищи благословлю его, хлебом бедных его накормлю

16 и священников его спасением облеку. Радоваться и ликовать будут верные слуги Сиона.

17 Здесь укреплю я власть Давида и не дам угаснуть светильнику Помазанника Моего.

18 Врагов Его Я позором покрою, а на Нем венец Его сиять будет».

Псалми

Псалом 131

Псалтырь

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

1 Песнь восхождения ГОСПОДИ, вспомни о Давиде, о всех бедах, что он перенес,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

2 и о том, как клялся он ГОСПОДУ, как Всесильному Богу Иакова обет давал:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

3 «Не войду в дом свой, не лягу на ложе свое,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

4 сна не дам глазам своим и векам дремоты,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

5 пока не найду места ГОСПОДУ, жилища сильному Богу Иакова».

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

6 Вот мы слышали о Ковчеге в Ефрате и нашли его на полях Яара.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

7 И говорили мы: «Пойдем в Дом Господень и совершим поклонение Богу там, где Он утвердил стопы Свои».

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

8 Яви Себя, ГОСПОДИ, и приди на место покоя Своего, Ты и Ковчег могущества Твоего.

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

9 Священники Твои в праведность да облекутся, и да восклицают от радости верные слуги Твои!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

10 Ради слуги Своего, Давида, не отворачивайся от помазанника Своего.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

11 ГОСПОДЬ поклялся Давиду и всегда будет верен тому, что сказал: «Отпрыска твоего посажу на престол твой.

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

12 Если сыновья твои будут хранить верность Завету Моему и законам Моим, которым Я их научу, то и сыновья их вовеки будут сидеть на престоле твоем».

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

13 Избрал ГОСПОДЬ Сион, пожелал сделать его жилищем Своим, сказав:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

14 «Это — навеки место покоя Моего, здесь поселюсь, ибо оно Мне желанно.

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

15 Обилием пищи благословлю его, хлебом бедных его накормлю

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

16 и священников его спасением облеку. Радоваться и ликовать будут верные слуги Сиона.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

17 Здесь укреплю я власть Давида и не дам угаснуть светильнику Помазанника Моего.

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

18 Врагов Его Я позором покрою, а на Нем венец Его сиять будет».