Псалми

Псалом 58

1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його.

2 Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!

3 Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,

4 бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

5 Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!

6 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! Се́ла.

7 На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,

8 й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.

9 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!

10 Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!

11 Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!

12 Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!

13 Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!

14 У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! Се́ла.

15 А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.

16 Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.

17 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!

18 Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!

Псалтырь

Псалом 58

1 Руководителю хора На мелодию «Не погуби» Молитва Давида (когда Саул послал своих людей, чтобы те подстерегли Давида у дома его и убили)

2 Боже мой, спаси меня от врагов моих, защити от нападающих на меня.

3 Избавь меня от злодеев, спаси от людей кровожадных.

4 Вот они подстерегают меня, враги лютые готовы наброситься на меня не за преступление мое какое, не за грех мой, ГОСПОДИ.

5 Спешат они напасть на безвинного. Пробудись, взгляни на бедствие мое и на помощь приди.

6 ГОСПОДИ, Ты Бог Воинств, Бог Израиля, воспрянь, чтоб воздать всем народам, не пощади ни одного из этих нечестивцев неверных.

7 Каждый вечер они вновь появляются, воют, как псы, вокруг города ходят.

8 Из уст своих ругательства изрыгают, во рту у них, словно меч, слова ранящие. «Кто услышит?» — думают они.

9 Но Ты, ГОСПОДИ, посмеешься над ними, униженью предашь язычников.

10 Сила моя, на Тебя я взираю, Бог — крепость моя.

11 Мой Бог в любви Своей неизменной пойдет впереди меня и на врагов моих даст мне смотреть с торжеством.

12 Не умертви их разом, Господи, дабы народ мой не забыл о том, что нечестивцев ожидает; рассей и низложи их силою Своей, Защитник наш.

13 Что ни слово у них, то грех и ругательство, пусть же гордыней своей, как сетью, они уловлены будут и проклятьями и ложью, которые они изрекали!

14 Истреби их во гневе Своем, истреби, дабы совсем их не стало. Все узнают тогда, что Бог правит в Израиле, что всей землею Бог управляет.

15 Каждый вечер они вновь появляются, воют, как псы, вокруг города ходят.

16 Бродят они в поисках пищи и рычат, когда остаются голодными.

17 А я воспевать буду силу Твою и с утра раннего, ликуя, любовь Твою неизменную восхвалять, ибо Ты крепостью был для меня, прибежищем в день бедствия моего.

18 Ты — источник силы моей, хвалу я Тебе воспою, ибо Ты, Боже, — крепость моя, Бог, являющий мне любовь Свою неизменную.

Псалми

Псалом 58

Псалтырь

Псалом 58

1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли́ його дім, щоб убити його.

1 Руководителю хора На мелодию «Не погуби» Молитва Давида (когда Саул послал своих людей, чтобы те подстерегли Давида у дома его и убили)

2 Ви́зволь мене від моїх ворогі́в, о мій Боже, від напасникі́в моїх охорони́ Ти мене!

2 Боже мой, спаси меня от врагов моих, защити от нападающих на меня.

3 Ви́зволь мене від злочи́нців, і спаси мене від кровоже́рних,

3 Избавь меня от злодеев, спаси от людей кровожадных.

4 бо ось причаї́лись на душу мою, на мене збираються сильні, — не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

4 Вот они подстерегают меня, враги лютые готовы наброситься на меня не за преступление мое какое, не за грех мой, ГОСПОДИ.

5 Без моєї провини вони он збігаються та готу́ються, — устань же назу́стріч мені та побач!

5 Спешат они напасть на безвинного. Пробудись, взгляни на бедствие мое и на помощь приди.

6 І Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже Ізраїлів, збудися, щоб покара́ти всіх поган, — і не помилуй ніко́го із зра́дників злих! Се́ла.

6 ГОСПОДИ, Ты Бог Воинств, Бог Израиля, воспрянь, чтоб воздать всем народам, не пощади ни одного из этих нечестивцев неверных.

7 На́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту,

7 Каждый вечер они вновь появляются, воют, как псы, вокруг города ходят.

8 й ось слова виверга́ють уста́ми своїми, мечі в їхніх губах, — та хто це почує.

8 Из уст своих ругательства изрыгают, во рту у них, словно меч, слова ранящие. «Кто услышит?» — думают они.

9 Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!

9 Но Ты, ГОСПОДИ, посмеешься над ними, униженью предашь язычников.

10 Тверди́не моя, я Тебе пильнува́тиму, — бо Бог оборо́на моя!

10 Сила моя, на Тебя я взираю, Бог — крепость моя.

11 Мій Бог, — Його милість мене попере́дила, Бог учинить мені, що побачу паді́ння своїх ворогів!

11 Мой Бог в любви Своей неизменной пойдет впереди меня и на врагов моих даст мне смотреть с торжеством.

12 Не вбива́й їх, щоб наро́д мій цього не забув, — міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!

12 Не умертви их разом, Господи, дабы народ мой не забыл о том, что нечестивцев ожидает; рассей и низложи их силою Своей, Защитник наш.

13 Гріх їхніх уст — слово губ їхніх, і нехай вони схо́плені будуть своєю пихо́ю, і за клятву й брехню, яку кажуть!

13 Что ни слово у них, то грех и ругательство, пусть же гордыней своей, как сетью, они уловлены будут и проклятьями и ложью, которые они изрекали!

14 У гніві їх знищ, знищ — і хай їх не буде, і хай знають вони, що царю́є Бог в Якові, аж до кі́нців землі! Се́ла.

14 Истреби их во гневе Своем, истреби, дабы совсем их не стало. Все узнают тогда, что Бог правит в Израиле, что всей землею Бог управляет.

15 А на́двечір вони поверта́ються, ски́глять, як пес, і перебігають по місту.

15 Каждый вечер они вновь появляются, воют, как псы, вокруг города ходят.

16 Вони ве́штатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдя́ться, то ска́ржитись будуть.

16 Бродят они в поисках пищи и рычат, когда остаются голодными.

17 А я буду співати про силу Твою, буду радісно вра́нці хвалити Твою милісти, бо для мене Ти був в день недолі моєї тверди́нею й за́хистом!

17 А я воспевать буду силу Твою и с утра раннего, ликуя, любовь Твою неизменную восхвалять, ибо Ты крепостью был для меня, прибежищем в день бедствия моего.

18 Тверди́не моя, — до Тебе співати я буду, бо Бог оборо́на моя, милости́вий мій Боже!

18 Ты — источник силы моей, хвалу я Тебе воспою, ибо Ты, Боже, — крепость моя, Бог, являющий мне любовь Свою неизменную.