Псалми

Псалом 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

Забур

Песнь 131

1 Вечный, вспомни Давуда и все огорчения, которые он перенёс.

2 Он поклялся Вечному и дал обет могучему Богу Якуба:

3 «Не войду в свой дом и не лягу в свою постель,

4 не дам сна своим глазам и векам своим дрёмы,

5 пока не найду места Вечному, жилища – могучему Богу Якуба».

6 Вот, мы слышали о сундуке соглашения в Ефрафе, нашли его на полях Иаара.

7 Тогда мы сказали: «Пойдём к Его жилищу и поклонимся у подножия Его.

8 Встань, Вечный, и приди на место Своего покоя, Ты и сундук могущества Твоего.

9 Пусть Твои священнослужители облекутся в праведность и воскликнут от радости верные Тебе».

10 Ради Давуда, Твоего раба, не отвергни Твоего помазанника.

11 Вечный дал Давуду твёрдую клятву, и не откажется от Своих слов: «Потомка твоего посажу на твой престол.

12 Если твои сыновья сохранят Моё соглашение и Мои заповеди, которым научу их,их дети также будут сидеть на твоём престоле вечно».

13 Ведь Вечный избрал Сион и пожелал сделать его Своим жилищем:

14 «Вот покой Мой навечно, здесь поселюсь, потому что Я возжелал его.

15 Обильно благословлю его пищей, нищих его насыщу хлебом.

16 Священнослужителей его облеку спасением, и воскликнет от радости верный народ.

17 Там дам Давуду сильного царя, . дам потомка Моему помазаннику.

18 Врагов его облеку стыдом, а на нём воссияет венец его».

Псалми

Псалом 131

Забур

Песнь 131

1 Пісня проча́н. Згадай, Господи, про Давида, про всі його му́ки,

1 Вечный, вспомни Давуда и все огорчения, которые он перенёс.

2 що клявсь Господе́ві, присяга́вся був Сильному Якова:

2 Он поклялся Вечному и дал обет могучему Богу Якуба:

3 „Не ввійду́ я в наме́т свого дому, не зійду́ я на ложе постелі своєї,

3 «Не войду в свой дом и не лягу в свою постель,

4 не дам сну своїм о́чам, дріма́ння пові́кам своїм,

4 не дам сна своим глазам и векам своим дрёмы,

5 аж поки не знайду́ я для Господа місця, місця перебува́ння для Сильного Якова“!

5 пока не найду места Вечному, жилища – могучему Богу Якуба».

6 Ось ми чули про Нього в Ефра́фі, на Яа́рських полях ми знайшли Його.

6 Вот, мы слышали о сундуке соглашения в Ефрафе, нашли его на полях Иаара.

7 Увійдім же в мешка́ння Його, поклоні́мось підні́жкові ніг Його!

7 Тогда мы сказали: «Пойдём к Его жилищу и поклонимся у подножия Его.

8 Встань же Господи, йди до Свого відпочи́нку, Ти й ковчег сили Твоєї!

8 Встань, Вечный, и приди на место Своего покоя, Ты и сундук могущества Твоего.

9 Священики Твої хай зодя́гнуться в правду, і будуть співати Твої богобі́йні!

9 Пусть Твои священнослужители облекутся в праведность и воскликнут от радости верные Тебе».

10 Ради Давида, Свого раба, не відве́ртай лиця́ від Свого́ помаза́нця.

10 Ради Давуда, Твоего раба, не отвергни Твоего помазанника.

11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: „Від пло́ду утро́би твоєї Я посаджу́ на престолі твоїм!

11 Вечный дал Давуду твёрдую клятву, и не откажется от Своих слов: «Потомка твоего посажу на твой престол.

12 Якщо бу́дуть сино́ве твої пильнува́ти Мого́ заповіта й свідо́цтва Мого, що його Я навча́тиму їх, то й сини їхні на вічні віки́ будуть сидіти на троні твоїм!“

12 Если твои сыновья сохранят Моё соглашение и Мои заповеди, которым научу их,их дети также будут сидеть на твоём престоле вечно».

13 Бо вибрав Сіо́на Госпо́дь, уподо́бав його на осе́лю Собі:

13 Ведь Вечный избрал Сион и пожелал сделать его Своим жилищем:

14 „То місце Мого відпочинку на вічні віки́, пробуватиму тут, бо його уподо́бав, —

14 «Вот покой Мой навечно, здесь поселюсь, потому что Я возжелал его.

15 пожи́ву його щедро благословлю́, і хлібом убогих його нагоду́ю!

15 Обильно благословлю его пищей, нищих его насыщу хлебом.

16 Священиків його зодягну́ у спасі́ння, а його богобійні співатимуть радісно.

16 Священнослужителей его облеку спасением, и воскликнет от радости верный народ.

17 Я там ви́рощу рога Давидового, для Свого помаза́нця вготую світи́льника, —

17 Там дам Давуду сильного царя, . дам потомка Моему помазаннику.

18 ворогів його со́ромом позодяга́ю, а на ньому корона його буде ся́яти“!

18 Врагов его облеку стыдом, а на нём воссияет венец его».