ПсалмиПсалом 44 |
|
1 |
|
2 Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця! |
|
3 Ти кращий від лю́дських синів, в Твоїх устах розлита краса́ та добро́, тому благослови́в Бог навіки Тебе. |
|
4 Прив'яжи до стегна́ Свого, Сильний, Свого меча, красу́ Свою́ та вели́чність Свою́, |
|
5 і в вели́чності Своїй сідай, та й ве́рхи помчися за справи правди, і ла́гідности та справедливости, — і на́вчить Тебе страшних чинів прави́ця Твоя́! |
|
6 Твої стрі́ли наго́стрені, — а від них під Тобою наро́ди попа́дають, — у серце Царськи́х ворогів. |
|
7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки́, берло правди — берло Царства Твого́. |
|
8 Ти полюбив справедливість, а беззако́ння знена́видів, тому́ намасти́в Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх. |
|
9 Ми́ро, ало́е й кассі́я — всі ша́ти Твої, а з палат із слоно́вої кости — струни Тебе звесели́ли. |
|
10 Серед ска́рбів Твоїх — царські до́чки, по правиці Твоїй стала цариця в офі́рському щирому золоті. |
|
11 Слухай, до́чко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій наро́д і дім батька свого́! |
|
12 А Цар буде жадати твоєї краси́, бо Він — твій Госпо́дь, а ти до землі Йому кланяйся. |
|
13 А Ти́рська дочка́ прийде з да́ром, будуть благати тебе найбагатші з наро́ду. |
|
14 Вся оздо́ба царсько́ї дочки́ — усере́дині, шата ж її погапто́вана золотом. |
|
15 У ша́ти гапто́вані вбрану прова́дять її до Царя, за нею дівча́та, подру́ги її, до Тебе прова́джені. |
|
16 Провадять їх з ра́дощами та поті́хою, — у палату царську́ вони ві́йдуть. |
|
17 Замість батькі́в Твоїх бу́дуть сини́ Твої, — їх по ці́лій землі Ти поставиш воло́дарями. |
|
18 Я буду Ім'я́ Твоє зга́дувати по всіх поколіннях, тому́ то наро́ди по вічні віки Тебе сла́вити будуть! |
ЗабурПеснь 44 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
ПсалмиПсалом 44 |
ЗабурПеснь 44 |
|
1 |
1 |
|
2 Моє серце брини́ть добрим словом, проказую я: Для Царя мої тво́ри, мій язик — мов перо скоропи́сця! |
2 |
|
3 Ти кращий від лю́дських синів, в Твоїх устах розлита краса́ та добро́, тому благослови́в Бог навіки Тебе. |
3 |
|
4 Прив'яжи до стегна́ Свого, Сильний, Свого меча, красу́ Свою́ та вели́чність Свою́, |
4 |
|
5 і в вели́чності Своїй сідай, та й ве́рхи помчися за справи правди, і ла́гідности та справедливости, — і на́вчить Тебе страшних чинів прави́ця Твоя́! |
5 |
|
6 Твої стрі́ли наго́стрені, — а від них під Тобою наро́ди попа́дають, — у серце Царськи́х ворогів. |
6 |
|
7 Престол Твій, о Боже, на вічні віки́, берло правди — берло Царства Твого́. |
7 |
|
8 Ти полюбив справедливість, а беззако́ння знена́видів, тому́ намасти́в Тебе Бог, Твій Бог, оливою радости понад друзів Твоїх. |
8 |
|
9 Ми́ро, ало́е й кассі́я — всі ша́ти Твої, а з палат із слоно́вої кости — струни Тебе звесели́ли. |
9 |
|
10 Серед ска́рбів Твоїх — царські до́чки, по правиці Твоїй стала цариця в офі́рському щирому золоті. |
10 |
|
11 Слухай, до́чко, й побач, і нахили своє ухо, — і забудь свій наро́д і дім батька свого́! |
11 |
|
12 А Цар буде жадати твоєї краси́, бо Він — твій Госпо́дь, а ти до землі Йому кланяйся. |
12 |
|
13 А Ти́рська дочка́ прийде з да́ром, будуть благати тебе найбагатші з наро́ду. |
13 |
|
14 Вся оздо́ба царсько́ї дочки́ — усере́дині, шата ж її погапто́вана золотом. |
14 |
|
15 У ша́ти гапто́вані вбрану прова́дять її до Царя, за нею дівча́та, подру́ги її, до Тебе прова́джені. |
15 |
|
16 Провадять їх з ра́дощами та поті́хою, — у палату царську́ вони ві́йдуть. |
16 |
|
17 Замість батькі́в Твоїх бу́дуть сини́ Твої, — їх по ці́лій землі Ти поставиш воло́дарями. |
17 |
|
18 Я буду Ім'я́ Твоє зга́дувати по всіх поколіннях, тому́ то наро́ди по вічні віки Тебе сла́вити будуть! |
18 |