Библия - Обещанное Восстановление

Псалми

Псалом 101

1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.

2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!

3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!

4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.

5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.

6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.

7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!

8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.

9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!

10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —

11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.

12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!

13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.

14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,

15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!

16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.

17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.

18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.

19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,

20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,

21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,

22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,

23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.

24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.

25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.

26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —

27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.

28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!

29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“

Псалтирь

Псалом 101

1 Молитва страждущего, когда он унывает, и пред лицем Господним изливает печаль свою.

2 Господи! услыши молитву мою, и вопль мой да придет пред Тебя.

3 Не сокрой лица Твоего от меня; в день бедствия моего приклони ко мне ухо Твое, в день, [когда] призываю [Тебя,] поспеши, услыши меня.

4 Ибо как дым, исчезли дни мои, и кости мои обожжены, как горнило.

5 Подсечено, как трава, и иссохло сердце мое; так что я забыл есть хлеб мой.

6 От стенания моего кость моя прильпнула к плоти моей.

7 Я подобен неясыти в пустыне; я как филин на развалинах.

8 Не сплю, и сижу, как одинокая птица на кровле.

9 Всякий день поносят меня враги мои, и рассвирепевшие против меня при проклятиях ставят меня в пример.

10 Я ем пепел, как хлеб, и питие мое растворяю слезами,

11 От гнева Твоего и негодования Твоего; ибо Ты подняв меня бросил меня.

12 Дни мои, как исчезающая тень; и я иссох, как трава.

13 Ты же, Господи, вечно пребываешь, и память о Тебе в род и род.

14 Ты восстанешь, умилосердишься над Сионом; ибо время помиловать его; ибо пришло время;

15 Ибо рабы Твои возлюбили и камни его, и о прахе его жалеют.

16 Тогда народы будут благоговеть пред именем Господним, и все цари земли - пред Его славою;

17 Ибо Господь созиждет Сион, и явится во славе Своей;

18 Призрит на молитву беспомощных, и не презрит моления их.

19 Напишут о сем последующим родам, и народ, вновь сотворенный, будет хвалить Господа,

20 Что Он приникнул с святой высоты своей, Господь воззрел с небес на землю,

21 Чтобы услышать стон узника, и разрешить сынов смерти;

22 Дабы возвещали на Сионе имя Господне, и хвалу Его в Иерусалиме,

23 Когда соберутся народы вкупе и царства служить Господу.

24 Утомил Он на пути силы мои, сократил дни мои.

25 Я сказал: Боже мой! не похить меня в половине дней моих. Твои лета в роды родов.

26 Древле Ты поставил землю, и небеса дело Твоих рук.

27 Они погибнут, а Ты пребудешь; и все они обветшают, как риза, как одежду Ты переменишь их, - и изменятся.

28 Но Ты - тот же, и лета Твои не истощатся.

29 Сыны рабов Твоих будут населять землю, и семя их утвердится пред лицем Твоим.

Псалми Псалом 101	Псалтирь Псалом 101
1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.	1 Молитва страждущего, когда он унывает, и пред лицем Господним изливает печаль свою.
2 Господи, ви́слухай молитву мою, і блага́ння моє нехай ді́йде до Тебе!	2 Господи! услыши молитву мою, и вопль мой да придет пред Тебя.
3 Не ховай від мене обличчя Свого́, в день недолі моєї — схили Своє ухо до ме́не, в день блага́ння озвися неба́вом до мене!	3 Не сокрой лица Твоего от меня; в день бедствия моего приклони ко мне ухо Твое, в день, [когда] призываю [Тебя,] поспеши, услыши меня.
4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов ви́сохли в о́гнищі.	4 Ибо как дым, исчезли дни мои, и кости мои обожжены, как горнило.
5 Як трава та — поби́те та ви́сохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.	5 Подсечено, как трава, и иссохло сердце мое; так что я забыл есть хлеб мой.
6 Від зо́йку стогна́ння мого прили́пли до тіла мого мої кості.	6 От стенания моего кость моя прильпнула к плоти моей.
7 Уподо́бився я пелика́нові пустині, я став, як той пу́гач руїн!	7 Я подобен неясыти в пустыне; я как филин на развалинах.
8 Я безсонний, і став, немов пташка само́тня на да́сі.	8 Не сплю, и сижу, как одинокая птица на кровле.
9 Увесь день ображають мене вороги́ мої, ті, хто з мене кепку́є, заприсяглись проти мене!	9 Всякий день поносят меня враги мои, и рассвирепевшие против меня при проклятиях ставят меня в пример.
10 І по́піл я їм, немов хліб, а напо́ї свої із плаче́м перемі́шую, —	10 Я ем пепел, как хлеб, и питие мое растворяю слезами,
11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене́.	11 От гнева Твоего и негодования Твоего; ибо Ты подняв меня бросил меня.
12 Мої дні — як похи́лена тінь, а я сохну, немов та трава!	12 Дни мои, как исчезающая тень; и я иссох, как трава.
13 А Ти, Господи, бу́деш повік пробува́ти, а пам'ять Твоя — з роду в рід.	13 Ты же, Господи, вечно пребываешь, и память о Тебе в род и род.
14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіо́ном, бо час учини́ти йому милосердя, бо прийшов речене́ць,	14 Ты восстанешь, умилосердишься над Сионом; ибо время помиловать его; ибо пришло время;
15 бо раби Твої покоха́ли й камі́ння його́, і порох його полюбили!	15 Ибо рабы Твои возлюбили и камни его, и о прахе его жалеют.
16 І будуть боятись наро́ди Господнього Йме́ння, а всі зе́мні царі — слави Твоєї.	16 Тогда народы будут благоговеть пред именем Господним, и все цари земли - пред Его славою;
17 Бо Господь побудує Сіона, поя́виться в славі Своїй.	17 Ибо Господь созиждет Сион, и явится во славе Своей;
18 До молитви забутих зве́рнеться Він, і моли́тви їхньої не осоро́мить.	18 Призрит на молитву беспомощных, и не презрит моления их.
19 Запишеться це поколі́нню майбу́тньому, і наро́д, який ство́рений буде, хвали́тиме Господа,	19 Напишут о сем последующим родам, и народ, вновь сотворенный, будет хвалить Господа,
20 бо споглянув Він із високо́сти святої Своєї, Господь зо́рив на землю з небе́с,	20 Что Он приникнул с святой высоты своей, Господь воззрел с небес на землю,
21 щоб почути зідха́ння ув'я́зненого, щоб на смерть прироко́ваних ви́зволити,	21 Чтобы услышать стон узника, и разрешить сынов смерти;
22 щоб розповіда́ти про Йме́ння Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,	22 Дабы возвещали на Сионе имя Господне, и хвалу Его в Иерусалиме,
23 коли ра́зом зберу́ться наро́ди й держа́ви служи́ти Господе́ві.	23 Когда соберутся народы вкупе и царства служить Господу.
24 Мою силу в дорозі Він ви́снажив, дні мої скороти́в.	24 Утомил Он на пути силы мои, сократил дни мои.
25 Я кажу́: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої ро́ки — на вічні віки.	25 Я сказал: Боже мой! не похить меня в половине дней моих. Твои лета в роды родов.
26 Колись землю Ти був закла́в, а небо — то чин Твоїх рук, —	26 Древле Ты поставил землю, и небеса дело Твоих рук.
27 позникають вони, а Ти бу́деш стояти. І всі вони, як оде́жа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання́, — і мину́ться вони.	27 Они погибнут, а Ты пребудешь; и все они обветшают, как риза, как одежду Ты переменишь их, - и изменятся.
28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закі́нчаться!	28 Но Ты - тот же, и лета Твои не истощатся.
29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоя́тиме міцно перед обличчям Твоїм!“	29 Сыны рабов Твоих будут населять землю, и семя их утвердится пред лицем Твоим.

Старий
завіт

Новий
завіт

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Старий завіт

Новий завіт

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Псалми

Псалом 101

Псалтирь

Псалом 101

Старий
завіт

Новий
завіт