Псалми

Псалом 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

Псалтирь

Псалом 2

1 Зачем возмущаются народы, и язычники замышляют пустое?

2 Восстают земные цари, и правители собираются вместе против Господа и против Его Помазанника.

3 «Цепи Их разорвем, — говорят. — Оковы Их сбросим!»

4 Восседающий на небесах смеется, Владыка насмехается над ними.

5 Тогда скажет им во гневе Своем и яростью Своею приведет их в смятение:

6 «Я поставил Царя Своего над Сионом, Моей святой горой».

7 Возвещу волю Господа: Он сказал Мне: «Ты Сын Мой, сегодня Я родил Тебя.

8 Проси у Меня, и отдам народы Тебе в наследие, края земли — Тебе во владение.

9 Сокрушишь их железным скипетром, как сосуд горшечника расколешь».

10 Итак, образумьтесь, цари, научитесь, земные судьи!

11 Служите Господу со страхом и радуйтесь с трепетом.

12 Целуйте Сына, чтобы Он не разгневался, и вы не погибли в пути, потому что гнев Его быстро вспыхивает. Блаженны все, кто у Него ищет прибежища.

Псалми

Псалом 2

Псалтирь

Псалом 2

1 Чого то племе́на бунтують, а наро́ди задумують ма́рне?

1 Зачем возмущаются народы, и язычники замышляют пустое?

2 Зе́мні царі повстають, і князі нара́джуються ра́зом на Господа та на Його Помаза́нця:

2 Восстают земные цари, и правители собираются вместе против Господа и против Его Помазанника.

3 „Позриваймо ми їхні кайда́ни, і поскидаймо із себе їхні пу́та!

3 «Цепи Их разорвем, — говорят. — Оковы Их сбросим!»

4 Але Той, Хто на небеса́х пробува́є — посміється, Владика їх висміє!

4 Восседающий на небесах смеется, Владыка насмехается над ними.

5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настра́шить їх Він у Своїм пересе́рді:

5 Тогда скажет им во гневе Своем и яростью Своею приведет их в смятение:

6 „Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу го́ру Свою.

6 «Я поставил Царя Своего над Сионом, Моей святой горой».

7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

7 Возвещу волю Господа: Он сказал Мне: «Ты Сын Мой, сегодня Я родил Тебя.

8 Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!

8 Проси у Меня, и отдам народы Тебе в наследие, края земли — Тебе во владение.

9 Ти їх повбиваєш залізним жезло́м, потовчеш їх, як по́суд ганча́рський“.

9 Сокрушишь их железным скипетром, как сосуд горшечника расколешь».

10 А тепер — помудрійте, царі, навчіться ви, су́дді землі:

10 Итак, образумьтесь, цари, научитесь, земные судьи!

11 Служіть Господе́ві зо стра́хом, і радійте з тремті́нням!

11 Служите Господу со страхом и радуйтесь с трепетом.

12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!

12 Целуйте Сына, чтобы Он не разгневался, и вы не погибли в пути, потому что гнев Его быстро вспыхивает. Блаженны все, кто у Него ищет прибежища.