Псалми

Псалом 42

1 Розсуди́ мене, Боже, й справу́йся за справу мою із людьми́ небогобі́йними, визволь мене від люди́ни обмани та кривди!

2 Бож Бог Ти моєї тверди́ні, чого́ ж Ти покинув мене? Чого́ я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?

3 Пошли Своє світло та правду Свою, — вони мене бу́дуть прова́дити, вони запрова́дять мене до Твоєї святої гори та до місць пробува́ння Твого.

4 I нехай я дістанусь до Божого же́ртівннка, до Бога розради й потіхи моєї, — і буду на а́рфі хвали́ти Тебе, Боже, Боже Ти мій!

5 Чого, душе́ моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май наді́ю на Бога, бо я Йому буду ще дя́кувати за спасіння Його, мого Бога!

Псалтирь

Псалом 42

1 Помилуй меня, Бог мой, и оправдай моё противоборство с народом нечестивым, охрани от тех, кто полон клеветы и злобы.

2 О, Боже, Ты крепость верная моя, за что же Ты меня покинул? Почему, стеная, хожу я, угнетённый, меж врагов?

3 Пошли мне, Господи, Твой свет и правду в поводыри, пусть приведут они меня к Твоей Святой горе, к Твоей обители.

4 О, Боже, когда подойду я к алтарю, то буду петь хвалу Тебе на арфе. О, Господи, мой Бог, Ты счастьем наградил меня.

5 Так почему печален я? Почему на сердце беспокойство? На помощь Божью я надежды возлагаю, Ему, Спасителю, хвалу превозношу.

Псалми

Псалом 42

Псалтирь

Псалом 42

1 Розсуди́ мене, Боже, й справу́йся за справу мою із людьми́ небогобі́йними, визволь мене від люди́ни обмани та кривди!

1 Помилуй меня, Бог мой, и оправдай моё противоборство с народом нечестивым, охрани от тех, кто полон клеветы и злобы.

2 Бож Бог Ти моєї тверди́ні, чого́ ж Ти покинув мене? Чого́ я блукаю сумни́й через у́тиск ворожий?

2 О, Боже, Ты крепость верная моя, за что же Ты меня покинул? Почему, стеная, хожу я, угнетённый, меж врагов?

3 Пошли Своє світло та правду Свою, — вони мене бу́дуть прова́дити, вони запрова́дять мене до Твоєї святої гори та до місць пробува́ння Твого.

3 Пошли мне, Господи, Твой свет и правду в поводыри, пусть приведут они меня к Твоей Святой горе, к Твоей обители.

4 I нехай я дістанусь до Божого же́ртівннка, до Бога розради й потіхи моєї, — і буду на а́рфі хвали́ти Тебе, Боже, Боже Ти мій!

4 О, Боже, когда подойду я к алтарю, то буду петь хвалу Тебе на арфе. О, Господи, мой Бог, Ты счастьем наградил меня.

5 Чого, душе́ моя, ти сумуєш, і чого́ ти в мені непоко́їшся? Май наді́ю на Бога, бо я Йому буду ще дя́кувати за спасіння Його, мого Бога!

5 Так почему печален я? Почему на сердце беспокойство? На помощь Божью я надежды возлагаю, Ему, Спасителю, хвалу превозношу.