Библия - Обещанное Восстановление

以西結書

第33章

1 耶和華的話又［Again］臨到我說：

2 「人子啊，你要告訴本國的子民說：我使刀劍臨到哪一國，那一國的民從他們中間選立一人為守望的。

3 他見刀劍臨到那地，若吹號［trumpet］警戒眾民；

4 凡聽見號［trumpet］聲不受警戒的；刀劍若來除滅了他，他的血［blood］就必歸到自己的頭上。

5 他聽見號［trumpet］聲，不受警戒；他的血［blood］必歸到自己的身上。但［But］受警戒的［he that］，便是救了自己的性命。

6 倘若守望的人見刀劍臨到，不吹號［trumpet］，以致民不受警戒；刀劍若［if］來殺了他們中間的一個人，他雖然死在罪孽之中；我卻要向守望的人討他喪命的血［blood］。

7 「人子啊，我照樣立你作以色列家守望的人。所以你要聽我口中的話，替我警戒他們。

8 我對惡人說：『惡人哪，你必要死。』你［thou］若不開口警戒惡人，使他離開所行的道，這惡人必死在罪孽之中，我卻要向你討他喪命的血［blood］。

9 倘若你警戒惡人轉離所行的道，他若［if］不轉離，他必死在罪孽之中，你卻救自己的性命［soul］。」

10 「人子啊，故此［Therefore］你要對以色列家說：『你們常說：我們的過犯罪惡若［If］在我們身上，我們必因此消滅，怎能存活呢？』

11 你對他們說，主耶和華說：我指著我的永生起誓，我斷不喜悅惡人死亡，唯喜悅惡人轉離所行的道而活。以色列家啊，你們轉回，轉回吧。離開惡道，何必死亡呢？

12 人子啊，所以［Therefore］你要對本國的人民說：義人的義，在犯罪之日不能救他；至於惡人的惡，在他轉離惡行之日也不能使他傾倒；義人在犯罪之日也不能因他的義存活。

13 我要［shall］對義人說：『你必定存活。』他若倚靠他自己［own］的義而作罪孽，他一切的［all］義都不被記念。他必因所作的罪孽死亡。

14 再者，我對惡人說：『你必定死亡。』他若轉離他的罪，行正確［right］與合法［lawful］的事：

15 還人的抵押和所搶奪的，遵行生命的律例，不作罪孽，他必定存活，不致死亡。

16 他所犯的一切罪必不被提說［mentioned］。他行了正確［right］與合法［lawful］的事，必定存活。

17 你本國的子民還說：『主的道不公平。』其實他們的道不公平。

18 義人轉離他的義而作罪孽，就必因此死亡。

19 唯［But］惡人若［if］轉離他的惡，行正確［right］與合法［lawful］的事，就必因此存活。

20 你們還說：『主的道不公平。』以色列家啊，我必按你們各人所行的審判你們。」

21 我們被擄之後十二年十月初五日，有人從耶路撒冷逃到我這裏，說：「城已攻破。」

22 逃來的人未到前一日的晚上，耶和華的手臨在［hand of the LORD was upon］我身上，開我的口。到第二天早晨，那人來到我這裏，我口就開了，不再緘默。

23 那時［Then］，耶和華的話臨到我說：

24 「人子啊，住在以色列荒廢之地的人說：『亞伯拉罕獨自一人能得這地為業，我們人數眾多，這地更是給我們為業的。』

25 所以你要對他們說，主耶和華如此說：你們吃帶血的物，仰望偶像，並且殺人流血，你們還能得這地為業嗎？

26 你們倚仗自己的刀劍行可憎的事，人人玷污鄰居的妻，你們還能得這地為業嗎？

27 你要對他們這樣說，主耶和華如此說：我指著我的永生起誓，在荒場中的，必倒在刀下；在田野間的，必交給野獸吞吃；在保障和洞裏的，必遭瘟疫而死。

28 我必使這地極其荒涼［most desolate］，她因勢力而有的威勢［pomp］也必止息。以色列的山都必荒涼，無人經過。

29 我因他們所犯［committed］一切可憎的事使地極其荒涼［most desolate］。那時，他們就知道我是耶和華。」

30 「人子啊，你本國的子民在牆垣旁邊、在房屋門口談論你。各人［every one］對他兄弟［brother］彼此說：『不如［pray］來吧。聽聽有甚麼話從耶和華而出。』

31 他們來到你這裏如同民來聚會，坐在你面前彷彿是我的民。他們聽你的話卻不去行；因為他們的口多顯愛情，心卻追隨財利。

32 他們看你如善於奏樂、聲音幽雅之人所唱的雅歌，他們聽你的話卻不去行。

33 （看哪，所說的快要應驗；）應驗了，他們就知道在他們中間有了先知。」

Єзекiїль

Розділ 33

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м,

3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ,

4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде!

5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу.

6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го.

7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене.

8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.

9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в.

10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“

11 Скажи їм Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не пра́гну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих дорі́г, і на́що вам умирати, доме Ізраїлів?

12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́.

13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре!

14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість:

15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!

16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити!

17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога.

18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!

19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!

20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“

21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигна́ння, прийшов був до мене втіка́ч з Єрусалиму, говорячи: „Побите це місто!“

22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину !

25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви?

26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви?

27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці!

28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого.

29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони.

30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа?

31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.

32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують!

33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“.

以西結書第33章	Єзекiїль Розділ 33
1 耶和華的話又［Again］臨到我說：	1 І було́ мені слово Господнє таке:
2 「人子啊，你要告訴本國的子民說：我使刀劍臨到哪一國，那一國的民從他們中間選立一人為守望的。	2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м,
3 他見刀劍臨到那地，若吹號［trumpet］警戒眾民；	3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ,
4 凡聽見號［trumpet］聲不受警戒的；刀劍若來除滅了他，他的血［blood］就必歸到自己的頭上。	4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде!
5 他聽見號［trumpet］聲，不受警戒；他的血［blood］必歸到自己的身上。但［But］受警戒的［he that］，便是救了自己的性命。	5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу.
6 倘若守望的人見刀劍臨到，不吹號［trumpet］，以致民不受警戒；刀劍若［if］來殺了他們中間的一個人，他雖然死在罪孽之中；我卻要向守望的人討他喪命的血［blood］。	6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го.
7 「人子啊，我照樣立你作以色列家守望的人。所以你要聽我口中的話，替我警戒他們。	7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене.
8 我對惡人說：『惡人哪，你必要死。』你［thou］若不開口警戒惡人，使他離開所行的道，這惡人必死在罪孽之中，我卻要向你討他喪命的血［blood］。	8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.
9 倘若你警戒惡人轉離所行的道，他若［if］不轉離，他必死在罪孽之中，你卻救自己的性命［soul］。」	9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в.
10 「人子啊，故此［Therefore］你要對以色列家說：『你們常說：我們的過犯罪惡若［If］在我們身上，我們必因此消滅，怎能存活呢？』	10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“
11 你對他們說，主耶和華說：我指著我的永生起誓，我斷不喜悅惡人死亡，唯喜悅惡人轉離所行的道而活。以色列家啊，你們轉回，轉回吧。離開惡道，何必死亡呢？	11 Скажи їм Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не пра́гну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих дорі́г, і на́що вам умирати, доме Ізраїлів?
12 人子啊，所以［Therefore］你要對本國的人民說：義人的義，在犯罪之日不能救他；至於惡人的惡，在他轉離惡行之日也不能使他傾倒；義人在犯罪之日也不能因他的義存活。	12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́.
13 我要［shall］對義人說：『你必定存活。』他若倚靠他自己［own］的義而作罪孽，他一切的［all］義都不被記念。他必因所作的罪孽死亡。	13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре!
14 再者，我對惡人說：『你必定死亡。』他若轉離他的罪，行正確［right］與合法［lawful］的事：	14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість:
15 還人的抵押和所搶奪的，遵行生命的律例，不作罪孽，他必定存活，不致死亡。	15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!
16 他所犯的一切罪必不被提說［mentioned］。他行了正確［right］與合法［lawful］的事，必定存活。	16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити!
17 你本國的子民還說：『主的道不公平。』其實他們的道不公平。	17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога.
18 義人轉離他的義而作罪孽，就必因此死亡。	18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!
19 唯［But］惡人若［if］轉離他的惡，行正確［right］與合法［lawful］的事，就必因此存活。	19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!
20 你們還說：『主的道不公平。』以色列家啊，我必按你們各人所行的審判你們。」	20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“
21 我們被擄之後十二年十月初五日，有人從耶路撒冷逃到我這裏，說：「城已攻破。」	21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигна́ння, прийшов був до мене втіка́ч з Єрусалиму, говорячи: „Побите це місто!“
22 逃來的人未到前一日的晚上，耶和華的手臨在［hand of the LORD was upon］我身上，開我的口。到第二天早晨，那人來到我這裏，我口就開了，不再緘默。	22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!
23 那時［Then］，耶和華的話臨到我說：	23 І було мені слово Господнє таке:
24 「人子啊，住在以色列荒廢之地的人說：『亞伯拉罕獨自一人能得這地為業，我們人數眾多，這地更是給我們為業的。』	24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину !
25 所以你要對他們說，主耶和華如此說：你們吃帶血的物，仰望偶像，並且殺人流血，你們還能得這地為業嗎？	25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви?
26 你們倚仗自己的刀劍行可憎的事，人人玷污鄰居的妻，你們還能得這地為業嗎？	26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви?
27 你要對他們這樣說，主耶和華如此說：我指著我的永生起誓，在荒場中的，必倒在刀下；在田野間的，必交給野獸吞吃；在保障和洞裏的，必遭瘟疫而死。	27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці!
28 我必使這地極其荒涼［most desolate］，她因勢力而有的威勢［pomp］也必止息。以色列的山都必荒涼，無人經過。	28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого.
29 我因他們所犯［committed］一切可憎的事使地極其荒涼［most desolate］。那時，他們就知道我是耶和華。」	29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони.
30 「人子啊，你本國的子民在牆垣旁邊、在房屋門口談論你。各人［every one］對他兄弟［brother］彼此說：『不如［pray］來吧。聽聽有甚麼話從耶和華而出。』	30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа?
31 他們來到你這裏如同民來聚會，坐在你面前彷彿是我的民。他們聽你的話卻不去行；因為他們的口多顯愛情，心卻追隨財利。	31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.
32 他們看你如善於奏樂、聲音幽雅之人所唱的雅歌，他們聽你的話卻不去行。	32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують!
33 （看哪，所說的快要應驗；）應驗了，他們就知道在他們中間有了先知。」	33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“.

舊約

新約

以西結書

第33章

Єзекiїль

Розділ 33

以西結書

第33章

Єзекiїль

Розділ 33