ПсалмиПсалом 67 |
|
1 |
|
2 Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники! |
|
3 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м! |
|
4 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть! |
|
5 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться! |
|
6 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм! |
|
7 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі! |
|
8 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, — Се́ла, |
|
9 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля! |
|
10 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́. |
|
11 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже! |
|
12 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та: |
|
13 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“. |
|
14 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота. |
|
15 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні. |
|
16 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська. |
|
17 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди? |
|
18 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині. |
|
19 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також. |
|
20 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! Се́ла. |
|
21 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти! |
|
22 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить! |
|
23 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу, |
|
24 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“ |
|
25 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя: |
|
26 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах: |
|
27 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“ |
|
28 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма. |
|
29 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив! |
|
30 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара. |
|
31 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають! |
|
32 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога. |
|
33 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, — Се́ла, |
|
34 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним. |
|
35 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його! |
|
36 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний! |
Der PsalterPsalm 67 |
|
1 Ein Psalmlied |
|
2 GOtt sei uns |
|
3 daß wir auf Erden erkennen seinen Weg, unter allen Heiden |
|
4 Es danken dir; GOtt, die Völker |
|
5 Die Völker |
|
6 Es danken dir, GOtt |
|
7 Das Land |
|
8 Es segne uns GOtt, und alle Welt fürchte |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
ПсалмиПсалом 67 |
Der PsalterPsalm 67 |
|
1 |
1 Ein Psalmlied |
|
2 Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники! |
2 GOtt sei uns |
|
3 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м! |
3 daß wir auf Erden erkennen seinen Weg, unter allen Heiden |
|
4 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть! |
4 Es danken dir; GOtt, die Völker |
|
5 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться! |
5 Die Völker |
|
6 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм! |
6 Es danken dir, GOtt |
|
7 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі! |
7 Das Land |
|
8 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, — Се́ла, |
8 Es segne uns GOtt, und alle Welt fürchte |
|
9 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля! |
9 |
|
10 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́. |
10 |
|
11 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже! |
11 |
|
12 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та: |
12 |
|
13 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“. |
13 |
|
14 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота. |
14 |
|
15 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні. |
15 |
|
16 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська. |
16 |
|
17 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди? |
17 |
|
18 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині. |
18 |
|
19 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також. |
19 |
|
20 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! Се́ла. |
20 |
|
21 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти! |
21 |
|
22 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить! |
22 |
|
23 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу, |
23 |
|
24 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“ |
24 |
|
25 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя: |
25 |
|
26 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах: |
26 |
|
27 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“ |
27 |
|
28 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма. |
28 |
|
29 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив! |
29 |
|
30 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара. |
30 |
|
31 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають! |
31 |
|
32 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога. |
32 |
|
33 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, — Се́ла, |
33 |
|
34 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним. |
34 |
|
35 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його! |
35 |
|
36 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний! |
36 |