1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня.

2 Нехай воскре́сне[71] Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!

3 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!

4 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!

5 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!

6 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!

7 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!

8 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, — Се́ла,

9 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!

10 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.

11 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя,[72] у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!

12 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:

13 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.

14 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.

15 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.

16 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.

17 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?

18 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.

19 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.

20 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! Се́ла.

21 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!

22 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!

23 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,

24 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“

25 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:

26 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:

27 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“

28 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.

29 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!

30 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

31 Погрози́ звірині́ в очере́ті,[73] череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!

32 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш[74] простягне до Бога.

33 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, — Се́ла,

34 що їздить в відвічному небі небес.[75] Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

35 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

36 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!