Псалми

Псалом 67

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня.

2 Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!

3 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!

4 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!

5 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!

6 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!

7 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!

8 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, — Се́ла,

9 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!

10 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.

11 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!

12 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:

13 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.

14 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.

15 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.

16 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.

17 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?

18 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.

19 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.

20 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! Се́ла.

21 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!

22 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!

23 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,

24 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“

25 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:

26 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:

27 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“

28 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.

29 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!

30 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

31 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!

32 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.

33 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, — Се́ла,

34 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

35 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

36 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!

Psalms

Psalm 67

1 GOD be merciful unto us and bless us; and cause his face to shine upon us,

2 That thy ways may be known upon earth, thy saving health among all nations.

3 Let the people praise thee, O God; let all the people praise thee.

4 O let the nations be glad and sing for joy; for thou shalt judge the people righteously, and govern the nations upon earth.

5 Let the people praise thee, O God; let all the people praise thee.

6 Then shall the earth yield her increase; and God, even our own God, shall bless us.

7 God shall bless us; and all the ends of the earth shall fear him.

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

35

36

Псалми

Псалом 67

Psalms

Psalm 67

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня.

1 GOD be merciful unto us and bless us; and cause his face to shine upon us,

2 Нехай воскре́сне Бог, — і розпоро́шаться вороги́ Його, і нехай від лиця Його повтіка́ють Його ненави́сники!

2 That thy ways may be known upon earth, thy saving health among all nations.

3 Як дим розвіва́ється, так їх розві́й, як то́питься віск від огню́, отак несправедли́ві заги́нуть перед Божим лице́м!

3 Let the people praise thee, O God; let all the people praise thee.

4 А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!

4 O let the nations be glad and sing for joy; for thou shalt judge the people righteously, and govern the nations upon earth.

5 Співайте Богові, виспівуйте Йме́нню Його, рівняйте дорогу Тому́, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Йме́ння, — та перед Ним веселі́ться!

5 Let the people praise thee, O God; let all the people praise thee.

6 Си́ротам батько й вдови́цям суддя́, — то Бог у святому мешка́нні Своїм!

6 Then shall the earth yield her increase; and God, even our own God, shall bless us.

7 Бог самі́тних уводить до дому, витягує в'я́знів з кайда́нів, — тільки відсту́пники ме́шкати будуть у спа́леній сонцем землі!

7 God shall bless us; and all the ends of the earth shall fear him.

8 Боже, коли перед наро́дом Своїм Ти вихо́див, коли йшов Ти пустинею, — Се́ла,

8

9 то трясла́ся земля, також ка́пало небо було перед Богом, Сіна́й затремті́в перед Богом, Богом Ізраїля!

9

10 Дощ добродійний спускаєш Ти кра́плями, Боже, на спа́док Свій перему́чений — міцно поставив його́.

10

11 У ньому сиділо Твоє многолю́ддя, у Своїй доброті́ все готуєш Ти бідному, Боже!

11

12 Господь дає слово; прові́сниць велика много́та:

12

13 „Царі військ утікають, утікають, па́ні ж до́му розділює здо́бич“.

13

14 Коли ви спочиваєте між обійстя́ми — то кри́ла голубки покриті сріблом, а пе́ра її — зеленка́вістю золота.

14

15 Коли Всемогу́тній царів розпоро́шував в Кра́ї, то сніг Ти спускав на Цалмо́ні.

15

16 Гора Божа — Баша́нська гора, гора верхогі́р'я — гора та Баша́нська.

16

17 Верхогі́р'я, — чого за́здрісно ди́витеся на ту го́ру, що Бог зажадав на мешка́ння Своє, і Госпо́дь буде ме́шкати там за́вжди?

17

18 Колесни́ць Божих дві десятьти́сячки, тисячі багатокра́тні, — Господь із Сіна́ю прибув до святині.

18

19 Ти піднявся був на висоту́, полоне́них набрав, узяв дари ради люди́ни, — і відсту́пники ме́шкати будуть у Господа Бога також.

19

20 Благословенний Господь, — тягарі́ Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! Се́ла.

20

21 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики ви́ходи смерти!

21

22 Але розторо́щить Бог го́лову Своїх ворогів, ма́ківку, вкриту волоссям, того, хто в гріха́х своїх ходить!

22

23 Промовив Господь: „Я спрова́джу з Баша́ну тебе́, з глибин моря спрова́джу,

23

24 щоб ти но́гу свою мив у кро́ві, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“

24

25 Похо́ди Твої, Боже, ба́чено, похо́ди Бога мого у святині мого Царя:

25

26 Попе́реду йшли співаки́, пото́му грачі́, посеред дівчат, що бряжча́ли на бу́бнах:

26

27 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“

27

28 Там Веніями́н молодий, їхній воло́дар, князі Юди, їхні полки́, князі Завуло́на, князі Нефтали́ма.

28

29 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того́, кого нам учинив!

29

30 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

30

31 Погрози́ звірині́ в очере́ті, череді волів ра́зом з телятами лю́дськими, понищ тих, хто кава́лками срі́бла ми́лується, розпоро́ш ті наро́ди, що воєн бажають!

31

32 При́йдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.

32

33 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, — Се́ла,

33

34 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

34

35 Ви́знайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

35

36 Бог грізни́й у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що наро́дові дає силу й міць, Бог благослове́нний!

36