Псалми

Псалом 89

1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристано́вищем нашим Ти був з роду в рід!

2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!

3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“

4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.

5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:

6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!

7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —

8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!

9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.

10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.

11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!

12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!

13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!

14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!

15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!

16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,

17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!

Псалтырь

Псалом 89

1 Молитва Моисея, человека Божьего Господи, Ты — нам прибежище из рода в род.

2 Прежде чем родились горы или земле и миру положил Ты начало, из века в век Ты — Бог.

3 Смертных Ты в прах обращаешь, сказав лишь: «В тленье возвращайтесь, дети Адама!»

4 Тысяча лет для Тебя как минувший день вчерашний, как время стражи ночной для спящего.

5 Людей из жизни, как наводненьем, Ты уносишь, они как сон, как трава, что утром вырастает;

6 днем она еще росла, цвела, а к вечеру поникла и завяла.

7 Гневаешься Ты на нас — конец нам приходит, негодуешь — мы в полном смятении.

8 Ты положил перед Собой все грехи наши, и прегрешения наши тайные — во свете присутствия Твоего.

9 Во все дни наши Ты гневаешься на нас; как вздох мгновенный исчезают наши годы.

10 Время жизни нашей — лет семьдесят, восемьдесят — для тех, кто сильнее. И всё, из чего эти годы слагаются,труды тяжкие и суета; быстро уходят они, и мы исчезаем.

11 Кому под стать измерить силу гнева Твоего? Сколь велик страх пред Тобою, столь велика ярость Твоя.

12 Научи нас, как нам считать свои дни, чтобы обрести мудрость.

13 Доколе же, ГОСПОДИ? Вернись к нам, сжалься над слугами Своими!

14 Дай нам с утра уже насыщаться любовью Твоей неизменной, чтоб радоваться и ликовать нам во все наши дни.

15 Радостью одаряй нас столько же дней, сколько Ты смирял нас, столько же лет, сколько мы бедствия терпели.

16 Пусть дело Твое спасительное увидят слуги Твои и величие Твое — их сыновья.

17 Милость Господа, Бога нашего, да пребудет с нами, чтобы успешными были усилия наши! О благослови усилия наши!

Псалми

Псалом 89

Псалтырь

Псалом 89

1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристано́вищем нашим Ти був з роду в рід!

1 Молитва Моисея, человека Божьего Господи, Ты — нам прибежище из рода в род.

2 Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!

2 Прежде чем родились горы или земле и миру положил Ты начало, из века в век Ты — Бог.

3 Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“

3 Смертных Ты в прах обращаешь, сказав лишь: «В тленье возвращайтесь, дети Адама!»

4 Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.

4 Тысяча лет для Тебя как минувший день вчерашний, как время стражи ночной для спящего.

5 Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:

5 Людей из жизни, как наводненьем, Ты уносишь, они как сон, как трава, что утром вырастает;

6 уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!

6 днем она еще росла, цвела, а к вечеру поникла и завяла.

7 Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —

7 Гневаешься Ты на нас — конец нам приходит, негодуешь — мы в полном смятении.

8 Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!

8 Ты положил перед Собой все грехи наши, и прегрешения наши тайные — во свете присутствия Твоего.

9 Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.

9 Во все дни наши Ты гневаешься на нас; как вздох мгновенный исчезают наши годы.

10 Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.

10 Время жизни нашей — лет семьдесят, восемьдесят — для тех, кто сильнее. И всё, из чего эти годы слагаются,труды тяжкие и суета; быстро уходят они, и мы исчезаем.

11 Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!

11 Кому под стать измерить силу гнева Твоего? Сколь велик страх пред Тобою, столь велика ярость Твоя.

12 Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!

12 Научи нас, как нам считать свои дни, чтобы обрести мудрость.

13 Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!

13 Доколе же, ГОСПОДИ? Вернись к нам, сжалься над слугами Своими!

14 Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!

14 Дай нам с утра уже насыщаться любовью Твоей неизменной, чтоб радоваться и ликовать нам во все наши дни.

15 Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!

15 Радостью одаряй нас столько же дней, сколько Ты смирял нас, столько же лет, сколько мы бедствия терпели.

16 Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,

16 Пусть дело Твое спасительное увидят слуги Твои и величие Твое — их сыновья.

17 і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!

17 Милость Господа, Бога нашего, да пребудет с нами, чтобы успешными были усилия наши! О благослови усилия наши!