Псалми

Псалом 57

1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів.

2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?

3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.

4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —

5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,

6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!

7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —

8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,

9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!

11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!

12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“

Псалтирь

Псалом 57

1 Дирижёру хора. На мелодию «Не сокрушай». Один из миктамов Давида.

2 Судьи, честны ли ваши речи? По справедливости ли судите людей?

3 Нет, в своём сердце прячете вы зло, своими руками совершаете жуткие преступления на земле.

4 Зло творящие лживы уже во чреве, и от рождения неразлучны с грехом.

5 Злоба их — вроде смертельного яда оглохшей кобры,

6 звуков искусного заклинателя не слышит она.

7 Господи, вырви их зубы, разорви их львиные пасти.

8 Пусть отхлынут они как вода или будут затоптаны словно придорожный сорняк.

9 Пусть тают они на ходу как улитки и пусть как мертворождённый дневного света не увидят они.

10 Да сгорят они словно щепы, которые сжигают, чтобы разогреть котёл.

11 Будь радостен, праведник, наказанию грешных. Словно победоносный воин пройдёт он через пролитую кровь своих врагов.

12 Тогда люди скажут: «Есть Бог, Который судит мир! Будет праведник воистину вознаграждён!»

Псалми

Псалом 57

Псалтирь

Псалом 57

1 Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів.

1 Дирижёру хора. На мелодию «Не сокрушай». Один из миктамов Давида.

2 Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?

2 Судьи, честны ли ваши речи? По справедливости ли судите людей?

3 Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.

3 Нет, в своём сердце прячете вы зло, своими руками совершаете жуткие преступления на земле.

4 Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —

4 Зло творящие лживы уже во чреве, и от рождения неразлучны с грехом.

5 їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,

5 Злоба их — вроде смертельного яда оглохшей кобры,

6 що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!

6 звуков искусного заклинателя не слышит она.

7 Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —

7 Господи, вырви их зубы, разорви их львиные пасти.

8 нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,

8 Пусть отхлынут они как вода или будут затоптаны словно придорожный сорняк.

9 бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

9 Пусть тают они на ходу как улитки и пусть как мертворождённый дневного света не увидят они.

10 Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!

10 Да сгорят они словно щепы, которые сжигают, чтобы разогреть котёл.

11 А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!

11 Будь радостен, праведник, наказанию грешных. Словно победоносный воин пройдёт он через пролитую кровь своих врагов.

12 І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“

12 Тогда люди скажут: «Есть Бог, Который судит мир! Будет праведник воистину вознаграждён!»