以西結書

第3章

1 [Moreover]對我說:「人子啊,要吃你所得的,要吃這書卷,好去對以色列家講說。」

2 於是我開口,他就使我吃[that]書卷,

3 又對我說:「人子啊,要吃我所賜給你的這書卷,充滿你的肚腹。」我就吃了,口中覺得其甜如蜜。

4 他對我說:「人子啊,你往以色列家那裏去,將我的話對他們講說。

5 你奉差遣不是往那說話深奧、言語難懂的民那裏去,乃是往以色列家去;

6 不是往那說話深奧、言語難懂的多國去,他們的話語是你不懂得的。我若差你往他們那裏去,他們必聽從你。

7 以色列家卻不肯聽從你,因為他們不肯聽從我;原來以色列全家是面無羞恥、心裏剛硬[impudent and hardhearted]的人。

8 看哪,我使你的臉[strong]過他們的臉,使你的額[strong]過他們的額。

9 我使你的額像金鋼鑽,比火石更硬。他們雖是叛逆之家,你不要怕他們,也不要因他們的臉色驚惶。」

10 他又對我說:「人子啊,我對你所說的一切話,要心裏領會,耳中聽聞。

11 你往你本國被擄的子民那裏去,他們或聽,或不聽,你要對他們講說,告訴他們這是主耶和華說的。」

12 那時,靈將我[took]起,我就聽見在我身後有震動轟轟的聲音,說:「從耶和華的所在顯出來的榮耀是該稱頌的。」

13 我又聽見那活的造物[creatures]翅膀相碰,與活物相對[over against]輪子旋轉震動轟轟的響聲。

14 於是靈將我舉起,[took]我而去。我心中甚苦,靈性忿激,但是[but]耶和華的[hand]在我身上大有能力。

15 我就來到提勒.亞畢,住在迦巴魯河邊被擄的人那裏,坐在[sat]他們所[sat]的地方,在他們中間憂憂悶悶了[remained there astonished]七日。

16 過了七日,耶和華的話臨到我說:

17 「人子啊,我立你作以色列家守望的人,所以你要聽我口中的話,替我警戒他們。

18 我何時指著惡人說:[Thou]必要死;你若不警戒他,也不勸戒惡人[the wicked]離開惡行,拯救他的性命;這惡人必死在罪孽之中;我卻要向你討他喪命的[blood]

19 倘若你警戒惡人,他仍不轉離罪惡,也不離開惡行,他必死在罪孽之中,你卻救自己的性命[soul]

20 再者,義人何時離義而犯罪,我將絆腳石放在他面前,他就必死;因你沒有警戒他,他必死在罪中,他素來所行的義不被記念;我卻要向你討他喪命的[blood]

21 倘若你警戒義人,使他不犯罪,他就不犯罪;他因受警戒就必存活,你也救自己的性命[soul]。」

22 耶和華的手在那裏臨在[hand of the LORD was there upon]我身上。他對我說:「你起來往平原去,我要在那裏和你說話。」

23 於是我起來往平原去;不料,耶和華的榮耀正如我在迦巴魯河邊所見的一樣,停在那裏;我就[face]伏於地。

24 靈就進入我裏面,使我站起來。耶和華對我說:「你進房屋去,將門關上。

25 人子啊,你看[behold],人必用繩索捆綁你,你就不能出去在他們中間來往。

26 我必使你的舌頭貼住上膛,以致你啞口,不能作責備他們的人;他們原是叛逆之家。

27 但我對你說話的時候,必使你開口,你就要對他們說:『主耶和華如此說。』聽的可以聽,不聽的任他不聽,因為他們是叛逆之家。」

Єзекiїль

Розділ 3

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!

以西結書

第3章

Єзекiїль

Розділ 3

1 [Moreover]對我說:「人子啊,要吃你所得的,要吃這書卷,好去對以色列家講說。」

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, з'їж, що зна́йдеш! З'їж цього зво́я, і йди, говори до Ізраїлевого дому!“

2 於是我開口,他就使我吃[that]書卷,

2 І відкрив я свої уста, і Він дав мені з'їсти цього зво́я.

3 又對我說:「人子啊,要吃我所賜給你的這書卷,充滿你的肚腹。」我就吃了,口中覺得其甜如蜜。

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, нагодуй свого живота, і напо́вни своє нутро́ тим звоєм, що даю Я тобі!“ І я з'їв. І був він в устах моїх солодкий, як мед.

4 他對我說:「人子啊,你往以色列家那裏去,將我的話對他們講說。

4 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, і говори до них Моїми слова́ми.

5 你奉差遣不是往那說話深奧、言語難懂的民那裏去,乃是往以色列家去;

5 Бо ти по́сланий не до наро́ду чужої мови та тяжко́го язика, але до Ізра́їлевого дому,

6 不是往那說話深奧、言語難懂的多國去,他們的話語是你不懂得的。我若差你往他們那裏去,他們必聽從你。

6 не до числе́нних наро́дів чужої мови та тяжко́го язика, що ти не розумієш їхніх слів. Та коли б і до них посла́в тебе, вони будуть слухати тебе!

7 以色列家卻不肯聽從你,因為他們不肯聽從我;原來以色列全家是面無羞恥、心裏剛硬[impudent and hardhearted]的人。

7 Але́ Ізраїлів дім не захоче слу́хатися тебе, бо вони не хо́чуть слухатися Мене, бо ввесь Ізраїлів дім — твердоло́бі та жорстокосе́рді вони!

8 看哪,我使你的臉[strong]過他們的臉,使你的額[strong]過他們的額。

8 Ось Я зробив твоє обличчя тверди́м проти їхнього обличчя, і чоло́ твоє тверди́м проти ло́ба їхнього.

9 我使你的額像金鋼鑽,比火石更硬。他們雖是叛逆之家,你不要怕他們,也不要因他們的臉色驚惶。」

9 Як той діяма́нт, тверді́шим від скелі, зробив Я чоло́ твоє, — не бійся їх, і не лякайся перед ними, бо вони дім ворохо́бности!“

10 他又對我說:「人子啊,我對你所說的一切話,要心裏領會,耳中聽聞。

10 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, усі Мої слова́, які говорю́ Я до тебе, візьми в своє серце та слухай ву́хами своїми.

11 你往你本國被擄的子民那裏去,他們或聽,或不聽,你要對他們講說,告訴他們這是主耶和華說的。」

11 І йди, піди до вигна́нців, до синів твого наро́ду, і будеш говорити до них і скажеш їм: Так говорить Господь Бог, — а вони чи послухаються, чи занеха́ють“.

12 那時,靈將我[took]起,我就聽見在我身後有震動轟轟的聲音,說:「從耶和華的所在顯出來的榮耀是該稱頌的。」

12 I підійняв мене Дух, і я почув за собою гу́ркіт громово́го голосу: „Благослове́нна слава Господня!“ із свого місця,

13 我又聽見那活的造物[creatures]翅膀相碰,與活物相對[over against]輪子旋轉震動轟轟的響聲。

13 і шум крил живих істот, що дотика́лись одне об о́дне, і цо́кіт коліс рівноча́сно з ними, і гу́ркіт громово́го голосу!

14 於是靈將我舉起,[took]我而去。我心中甚苦,靈性忿激,但是[but]耶和華的[hand]在我身上大有能力。

14 І Дух підійняв мене, і взяв мене, і йшов я огі́рчений в лю́тості духа свого, а Господня рука була надо мною сильна́!

15 我就來到提勒.亞畢,住在迦巴魯河邊被擄的人那裏,坐在[sat]他們所[sat]的地方,在他們中間憂憂悶悶了[remained there astonished]七日。

15 І прийшов я до вигна́нців в Тел-Авіві, що сидять при річці Кева́р, і там, де вони сидять, сидів і я там серед них сім день остовпі́лий.

16 過了七日,耶和華的話臨到我說:

16 I сталося в кінці семи день, і було слово Господнє до мене таке:

17 「人子啊,我立你作以色列家守望的人,所以你要聽我口中的話,替我警戒他們。

17 „Сину лю́дський, Я настанови́в тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, — і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи́ їх від Мене.

18 我何時指著惡人說:[Thou]必要死;你若不警戒他,也不勸戒惡人[the wicked]離開惡行,拯救他的性命;這惡人必死在罪孽之中;我卻要向你討他喪命的[blood]

18 Коли Я скажу́ безбожному: „Конче помреш“, а ти не остереже́ш його й не будеш говорити, щоб остерегти́ несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажада́ю з твоєї руки!

19 倘若你警戒惡人,他仍不轉離罪惡,也不離開惡行,他必死在罪孽之中,你卻救自己的性命[soul]

19 Але ти, коли остереже́ш несправедливого, а він не ве́рнеться від своєї несправедливости та від своєї несправедливої дороги, він помре за свою провину, а ти душу свою врятува́в.

20 再者,義人何時離義而犯罪,我將絆腳石放在他面前,他就必死;因你沒有警戒他,他必死在罪中,他素來所行的義不被記念;我卻要向你討他喪命的[blood]

20 А коли праведний відвернеться від своєї справедливости та зробить кривду, то я покладу́ спотика́ння перед ним, — і він помре, бо ти не остеріг його. Він за гріх свій помре, і не згадаються його праведні вчинки, які він робив, і кров його з твоєї руки Я буду жадати!

21 倘若你警戒義人,使他不犯罪,他就不犯罪;他因受警戒就必存活,你也救自己的性命[soul]。」

21 А ти, коли остереже́ш справедливого, щоб справедливий не грішив, і він не згрішив, то жити — буде він жити, бо був остере́жений, а ти душу свою врятував“.

22 耶和華的手在那裏臨在[hand of the LORD was there upon]我身上。他對我說:「你起來往平原去,我要在那裏和你說話。」

22 І була́ там надо мною Господня рука, і сказав Він до мене: „Устань, вийди до долини, і там Я бу́ду говорити з тобою“.

23 於是我起來往平原去;不料,耶和華的榮耀正如我在迦巴魯河邊所見的一樣,停在那裏;我就[face]伏於地。

23 І встав я, і вийшов до долини, аж ось там стояла слава Господня, як та слава, яку я бачив над річкою Кева́р. І впав я на обличчя своє.

24 靈就進入我裏面,使我站起來。耶和華對我說:「你進房屋去,將門關上。

24 Та ввійшов у мене Дух, і звів мене на но́ги мої. І Він говорив зо мною й сказав мені: „Увійди, замкни́ся в сере́дині свого дому!

25 人子啊,你看[behold],人必用繩索捆綁你,你就不能出去在他們中間來往。

25 А ти, сину лю́дський, — ось дадуть на тебе шну́ри, і зв'яжуть тебе ними, і ти не ви́йдеш з-поміж них!

26 我必使你的舌頭貼住上膛,以致你啞口,不能作責備他們的人;他們原是叛逆之家。

26 А язик твій приліплю́ до твого піднебі́ння, і ти занімієш, і не будеш їм більш докоряти, бо вони — дім ворохо́бний.

27 但我對你說話的時候,必使你開口,你就要對他們說:『主耶和華如此說。』聽的可以聽,不聽的任他不聽,因為他們是叛逆之家。」

27 А коли Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уста, і ти скажеш до них: „Так говорить Господь Бог“. Хто хоче слухати — нехай слухає, а хто хоче занеха́ти — нехай занеха́є, бо вони дім ворохо́бний!