PsalmsPsalm 50 |
|
1 THE God of gods, the LORD, has spoken and called the earth from the rising of the sun to the going down thereof. |
|
2 Out of Zion, the perfection of beauty, God has shined. |
|
3 Our God shall come, and shall not keep silence; a fire shall consume before him, and it shall flame round about him greatly. |
|
4 He shall call to the heavens from above and to the earth, that he may judge his people. |
|
5 Gather unto him, O you, his saints, those that have made a covenant with him by sacrifice. |
|
6 And the heavens shall declare his righteousness; for God himself is judge. |
|
7 Hear, O my people, and I will speak to you; O Israel, I will testify to thee: I am God, even your God. |
|
8 I reproved you not for your sacrifices or your burnt offerings; they are continually before me. |
|
9 I will take no bullocks out of your house nor he-goats out of your folds. |
|
10 For all the beasts of the forest are mine, and the cattle and the oxen upon the hills. |
|
11 I know all the fowls of the air; and the wild beasts of the desert are mine. |
|
12 If I were hungry, I should not tell you; for the world is mine and the fulness thereof. |
|
13 I eat not the flesh of bulls, neither do I drink the blood of goats. |
|
14 Offer to God the sacrifice of thanksgiving; and fulfil your vows to the most High. |
|
15 Call upon me in the day of trouble; I will strengthen you, and you shall glorify me. |
|
16 But to the sinner, God says, How have you followed the en_lbp_books of my law? You have observed my covenant lightly, |
|
17 Seeing that you hate my instruction and cast my words behind you. |
|
18 When you saw a thief, you joined with him, and you have been a partaker with adulterers. |
|
19 You have given your mouth to evil and your tongue speaks deceit. |
|
20 You sit and speak against your brother; you slander your own mother's son. |
|
21 All of these things have you done, and I kept silence; you thought that I was wicked like you; but I will reprove you, and correct these sins before your eyes. |
|
22 Now understand this, O you who forget God, lest you be crushed and there be none to deliver. |
|
23 Whosoever offers the sacrifice of thanksgiving glorifies me; and to him will I show the way of the salvation of our God. |
ПсалмиПсалом 50 |
|
1 |
|
2 коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї |
|
3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої! |
|
4 Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́, |
|
5 бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно. |
|
6 Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм. |
|
7 Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя. |
|
8 Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені. |
|
9 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу. |
|
10 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в. |
|
11 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй. |
|
12 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́. |
|
13 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. |
|
14 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене. |
|
15 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе. |
|
16 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість! |
|
17 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, |
|
18 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде. |
|
19 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже! |
|
20 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, — |
|
21 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців! |
|
22 |
|
23 |
PsalmsPsalm 50 |
ПсалмиПсалом 50 |
|
1 THE God of gods, the LORD, has spoken and called the earth from the rising of the sun to the going down thereof. |
1 |
|
2 Out of Zion, the perfection of beauty, God has shined. |
2 коли до нього прийшов пророк Ната́н, як Давид увійшов був до Вірсаві́ї |
|
3 Our God shall come, and shall not keep silence; a fire shall consume before him, and it shall flame round about him greatly. |
3 Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої! |
|
4 He shall call to the heavens from above and to the earth, that he may judge his people. |
4 Обмий мене зо́всім з мого беззако́ння, й очи́сти мене від мого гріха́, |
|
5 Gather unto him, O you, his saints, those that have made a covenant with him by sacrifice. |
5 бо свої беззако́ння я знаю, а мій гріх передо мною пості́йно. |
|
6 And the heavens shall declare his righteousness; for God himself is judge. |
6 Тобі, одно́му Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лука́ве вчинив, тому́ справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездога́нний у су́ді Своїм. |
|
7 Hear, O my people, and I will speak to you; O Israel, I will testify to thee: I am God, even your God. |
7 Отож я в беззако́нні наро́джений, і в гріху́ зачала́ мене мати моя. |
|
8 I reproved you not for your sacrifices or your burnt offerings; they are continually before me. |
8 Ото, полюбив єси правду в глиби́нах, і в таємних реча́х виявляєш премудрість мені. |
|
9 I will take no bullocks out of your house nor he-goats out of your folds. |
9 Очи́сти ісо́пом мене, — і буду я чистий, обмий Ти мене — і я стану біліший від снігу. |
|
10 For all the beasts of the forest are mine, and the cattle and the oxen upon the hills. |
10 Дай почути мені втіху й радість, — і раді́тимуть кості, що Ти покруши́в. |
|
11 I know all the fowls of the air; and the wild beasts of the desert are mine. |
11 Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззако́ння мої позагла́джуй. |
|
12 If I were hungry, I should not tell you; for the world is mine and the fulness thereof. |
12 Серце чисте створи мені, Боже, і трива́лого духа в моєму нутрі́ віднови́. |
|
13 I eat not the flesh of bulls, neither do I drink the blood of goats. |
13 Не відки́нь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. |
|
14 Offer to God the sacrifice of thanksgiving; and fulfil your vows to the most High. |
14 Верни мені радість спасі́ння Твого́, і зла́гідним духом підтримай мене. |
|
15 Call upon me in the day of trouble; I will strengthen you, and you shall glorify me. |
15 Я буду навча́ти беззако́нців доріг Твоїх, — і наве́рнуться грішні до Те́бе. |
|
16 But to the sinner, God says, How have you followed the en_lbp_books of my law? You have observed my covenant lightly, |
16 Визволь мене від пере́ступу кро́вного, Боже, Боже спасі́ння мого, мій язик нехай сла́вить Твою справедливість! |
|
17 Seeing that you hate my instruction and cast my words behind you. |
17 Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, |
|
18 When you saw a thief, you joined with him, and you have been a partaker with adulterers. |
18 бо Ти жертви не пра́гнеш, а дам цілопа́лення, — то не любе воно Тобі буде. |
|
19 You have given your mouth to evil and your tongue speaks deceit. |
19 Жертва Бо́гові — зла́маний Дух; серцем зла́маним та упоко́реним Ти не погордуєш, Боже! |
|
20 You sit and speak against your brother; you slander your own mother's son. |
20 Ущасли́в Своїм благоволі́нням Сіон, збудуй му́ри для Єрусали́му, — |
|
21 All of these things have you done, and I kept silence; you thought that I was wicked like you; but I will reprove you, and correct these sins before your eyes. |
21 тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопа́лення та прино́шення, тоді покладуть на Твій ві́втар тельців! |
|
22 Now understand this, O you who forget God, lest you be crushed and there be none to deliver. |
22 |
|
23 Whosoever offers the sacrifice of thanksgiving glorifies me; and to him will I show the way of the salvation of our God. |
23 |