Псалми

Псалом 113

1 Як виходив Ізраїль з Єгипту, від наро́ду чужого дім Яковів, —

2 Юда став за святиню Йому, а Ізраїль — Його панува́нням!

3 Побачило море все це — і побі́гло, Йорда́н повернувся наза́д!

4 Го́ри скака́ли, немов баранці́, а пагі́рки — немов ті ягня́та!

5 Що́ тобі, море, що ти втікаєш? Йорда́не, що ти поверну́вся наза́д?

6 Чого ска́чете, гори, немов баранці́, а па́гірки — мов ті ягня́та?

7 Тремти, зе́мле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,

8 що скелю обе́ртає в озеро водне, а кремінь — на водне джере́ло!

9 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!

10 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“

11 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив

12 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:

13 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,

14 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,

15 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!

16 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!

17 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!

18 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

19 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

20 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!

21 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!

22 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!

23 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!

24 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!

25 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —

26 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!

Забур

Песнь 113

1 Когда вышел Исраил из Египта, потомки Якуба – от народа чужого,

2 Иудея стала святынею Всевышнего, Исраил – Его владением.

3 Море увидело это и отступило, река Иордан обратилась вспять.

4 Горы запрыгали, как бараны, и холмы – как ягнята.

5 Что с тобой, море, что ты отступило, и с тобой, Иордан, что ты обратился вспять?

6 Что вы, горы, запрыгали, как бараны, и вы, холмы, – как ягнята?

7 Трепещи, земля, перед Владыкой, перед Богом Якуба.

8 Он превратил скалу в озеро воды, камень – в источник вод.

9 Не нам, не нам, Вечный, а имени Твоему да будет слава ради милости и верности Твоей.

10 Зачем чужеземцам говорить: «Где же их Бог?»

11 Наш Бог на небесах и делает всё, что Ему угодно.

12 А их идолы – серебро и золото, дело рук человеческих.

13 У них есть уста, но они не говорят, есть глаза, но они не видят;

14 у них есть уши, но они не слышат, есть ноздри, но они не чувствуют запаха;

15 у них есть руки, но они не осязают, есть ноги, но они не ходят, и гортанью своей они не издают голоса.

16 Делающие их и надеющиеся на них да будут подобны им.

17 Народ Исраила, надейся на Вечного! Он – твоя помощь и щит.

18 Дом Харуна, надейся на Вечного! Он – твоя помощь и щит.

19 Боящиеся Вечного, надейтесь на Вечного! Он – ваша помощь и щит.

20 Вечный нас помнит и благословит: благословит народ Исраила и дом Харуна,

21 благословит всех боящихся Вечного, от мала до велика.

22 Да увеличит Вечный ваши семьи – ваши и ваших детей.

23 Да благословит вас Вечный, сотворивший небо и землю.

24 Небеса принадлежат Вечному, а землю Он отдал роду человеческому.

25 Не мёртвые восхваляют Вечного и не нисходящие в могильную тишину,

26 а мы прославим Вечного отныне и вовеки.Славьте Вечного!

Псалми

Псалом 113

Забур

Песнь 113

1 Як виходив Ізраїль з Єгипту, від наро́ду чужого дім Яковів, —

1 Когда вышел Исраил из Египта, потомки Якуба – от народа чужого,

2 Юда став за святиню Йому, а Ізраїль — Його панува́нням!

2 Иудея стала святынею Всевышнего, Исраил – Его владением.

3 Побачило море все це — і побі́гло, Йорда́н повернувся наза́д!

3 Море увидело это и отступило, река Иордан обратилась вспять.

4 Го́ри скака́ли, немов баранці́, а пагі́рки — немов ті ягня́та!

4 Горы запрыгали, как бараны, и холмы – как ягнята.

5 Що́ тобі, море, що ти втікаєш? Йорда́не, що ти поверну́вся наза́д?

5 Что с тобой, море, что ты отступило, и с тобой, Иордан, что ты обратился вспять?

6 Чого ска́чете, гори, немов баранці́, а па́гірки — мов ті ягня́та?

6 Что вы, горы, запрыгали, как бараны, и вы, холмы, – как ягнята?

7 Тремти, зе́мле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова,

7 Трепещи, земля, перед Владыкой, перед Богом Якуба.

8 що скелю обе́ртає в озеро водне, а кремінь — на водне джере́ло!

8 Он превратил скалу в озеро воды, камень – в источник вод.

9 Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою!

9 Не нам, не нам, Вечный, а имени Твоему да будет слава ради милости и верности Твоей.

10 Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“

10 Зачем чужеземцам говорить: «Где же их Бог?»

11 А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив

11 Наш Бог на небесах и делает всё, что Ему угодно.

12 Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських:

12 А их идолы – серебро и золото, дело рук человеческих.

13 вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать,

13 У них есть уста, но они не говорят, есть глаза, но они не видят;

14 мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху,

14 у них есть уши, но они не слышат, есть ноздри, но они не чувствуют запаха;

15 мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять!

15 у них есть руки, но они не осязают, есть ноги, но они не ходят, и гортанью своей они не издают голоса.

16 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є!

16 Делающие их и надеющиеся на них да будут подобны им.

17 Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм!

17 Народ Исраила, надейся на Вечного! Он – твоя помощь и щит.

18 Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

18 Дом Харуна, надейся на Вечного! Он – твоя помощь и щит.

19 Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм!

19 Боящиеся Вечного, надейтесь на Вечного! Он – ваша помощь и щит.

20 Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів!

20 Вечный нас помнит и благословит: благословит народ Исраила и дом Харуна,

21 Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих!

21 благословит всех боящихся Вечного, от мала до велика.

22 Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й!

22 Да увеличит Вечный ваши семьи – ваши и ваших детей.

23 Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю!

23 Да благословит вас Вечный, сотворивший небо и землю.

24 Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським!

24 Небеса принадлежат Вечному, а землю Он отдал роду человеческому.

25 Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, —

25 Не мёртвые восхваляют Вечного и не нисходящие в могильную тишину,

26 а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!

26 а мы прославим Вечного отныне и вовеки.Славьте Вечного!